Музейна педагогіка в культурно-освітній діяльності музею

Однією з найважливіших функцій сучасного музею є ефективна  культурно-освітня діяльність cеред різних кіл громадськості. Сьогодні музейний працівник не може залишатися простим транслятором інформації, що зберігається в музеї. Його зусилля повинні бути спрямовані на виховання відвідувача, «готового до входження в музейний простір», мотивованого на постійне відвідування музею, здатного вступити в діалог з культурною спадщиною, що зберігається в залах музею. Це вимагає серйозної перебудови в організації й проведенні всієї культурно-освітньої діяльності музею; нового, наукового, підходу. 

Важливу роль у вирішенні цих проблем  відіграє музейна педагогіка, яка розглядає музей як поліфункціональну, самодостатню освітню систему. Сьогодні музейна педагогіка ще формується як наука, але, водночас, вона цілком чітко визначає стратегію освітньої діяльності музею, має у своєму розпорядженні необхідний інструментарій для ефективної роботи музею з його аудиторією, узагальнює й розробляє всілякі способи звернення до людині як учасника процесу музейної комунікації, трансформуючи новітні педагогічні технології в музейний освітній простір.

Потребав новій стратегії й тактиці освітньої діяльності музею сьогодні особливо очевидна. Як свідчить практика, у більшості вітчизняних музеїв превалює так званий технократичний (функціонально-інформаційний) варіант науково-педагогічної діяльності, в основу якого закладений «відтворюючий» метод. Цей метод спрямований на передачу «готових» знань і, практично, не активізує творчий і інтелектуальний потенціал аудиторії. Екскурсія, урок, лекція – традиційні форми музейної комунікації, проведені на основі такої методики у вигляді монологу, мало ефективні й недостатньо пізнавальни. Як правило, вони проводяться за «офіційно затвердженими» текстами, без попередньої «експрес-діагностики» та будь-яких варіацій матеріалу, якими багато хто з працівників музею не володіють. Для них відтворюючий, монологічний метод стає способом самовираження, а для аудиторії – своєрідною інформаційною експансією, яка при цьому  перетворює слухачів на безсловесний об'єкт.

Сучаснамузейна педагогіка обґрунтовує необхідність впровадження в освітній процес у музейному просторі індивідуально-орієнтованих методик, які спрямовані на активізацію інтелектуальних, творчих здібностей особистості, що забезпечують багатоступінчастість і безперервність музейної освіти, формування музейної культури. З цією метою розробляються спеціальні музейно-освітні програми, які дозволяють максимально ефективно задіяти фонди музейно-освітнього комплексу, апробувати новітні технології активного й інтерактивного, «діалогового» навчання як дитячої та юнацької аудиторії, так і дорослих відвідувачів музею. Найцікавішими уявляються, приміром, різного роду ділові й рольові ігри, дискусії, КВК, вікторини, свята, презентації, тренінги, круглі столи й ін. Ці технології органічно вписуються в освітній музейний простір, дозволяють сформувати грамотного «користувача» інформації, яку може запропонувати сьогоднішньому відвідувачеві музей, сприяють реанімації культури музейного відвідування, майже втраченої сучасниками.

         Важливим завданням музейної педагогіки є встановлення оптимальних форм взаємодії з партнерами з культурно-освітньої діяльності. У цьому зв'язку уявляється цікавим досвід співробітництва між ХІМ і ХДАК. Воно здійснюється за декількома напрямками. Працівники музею, навчаючись на музейному відділенні ХДАК, знайомляться з теоретичними основами музейної педагогіки. У свою чергу, досвідчені та кваліфіковані фахівці музею проводять для студентів музейного відділення практичні заняття в музейному просторі ХІМ, керують музейною практикою. Разом з тим, можливості подібного співробітництва далеко не вичерпані. Доцільними уявляются, наприклад, розробка спільних музейно-освітніх і культуротворчих програм, а також технологій залучення студентів до їхньої організації та проведення.

Таким чином, музейна педагогіка створює теоретичні основи, розробляє конкретні методи інтеграції освітнього й музейного простору, підвищуючи ефективність культурно-освітньої діяльності музею.