Новий документ з епістолярної спадщини Д. І. Яворницького

Перша комплексна експедиція па території Дніпробуду 1927—1932 рр. стала значною подією у науковому житті України. В ході її проведення було виконано великий обсяг робіт історико-археологічного та етнографічного характеру, накопичено цінний матеріал для подальшого дослідження Наддніпрянщини.

Керівником експедиції було призначено знаного вченого, директора Дніпропетровського краєвого історико-археологічного музею, академіка Д. І. Яворницького. Великої ваги він надавав вивченню археологічних пам'яток регіону, які, за його думкою, мали важливе значення для дослідження стародавньої історії не тільки України, а й Європи.

Як відмічають дослідники, в діяльності Дніпробудівської експедиції можливо виділити три етапи: 1927—1928 рр. — організаційний, 1929—1930 рр. — розгортання археологічних досліджень, 1931 — 1932 рр. — широке дослідження пам'яток епохи палеоліту, видання матеріалів експедиції.

Проведення експедиції вимагало значних асигнувань, оснащення її висококваліфікованими кадрами. Д. І. Яворницький особисто запросив для участі в експедиції десять досвідчених археологів, серед яких А. В. Добровольський, М. Я. Рудинський, П. Я. Смолічев, 1. Ф. Левицький та інші.

Заключний етап експедиції відзначився цікавими знахідками пам'яток доби палеоліту. Значні набутки у цьому мав І. Ф. Левицький, якому належать відкриття та дослідження нових палеолітичних стоянок давньої людини в порожистій частині течії Дніпра.

Улітку 1995 р. до Харківського історичного музею родиною Левицьких було передано особистий архів Ф. Левицького, серед документів якого було виявлено невідомого листа Д. І. Яворницького, датованого 16 вересня 1932 р.

Академік Д. І. Яворницький, вітаючи І. Ф. Левицького з успіхом його розвідочної роботи, відзначив велике наукове значення його знахідок у районі Ямбурга та необхідність їх подальшого дослідження.

Д. І. Яворницький сповіщав молодого вченого про те, що ним порушено клопотання перед Всеукраїнським Археологічним Комітетом про додаткові асигнування па проведення розкопок, а також про надіслані ним для експедиції одяг та обладнання.

Новий документ з епістолярної спадщини Д. І. Яворницького є не тільки ще одним свідченням важливої ролі вченого як наукового керівника та організатора Дніпробудівської експедиції, а й його уважного, чуйного ставлення до молодих кадрів української науки.

У січні 1996 р. виповнилося 100 років з дня народження Івана Федоровича Левицького, відомого археолога, учня С. С. Гамченка, дослідника трипільської культури. Майже двадцять років він працював завідуючим відділом первісного суспільства у Харківському історичному музеї, вніс значний вклад у формування та поповнення археологічної колекції музею. До ювілею вченого у музеї було створено виставку з документів його архіву.