Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Найбільша і найцікавіша колекція залишиться «мертвою», якщо не буде систематизована, не буде вивчена історія кожного предмета і на цій базі не буде створений відповідний науково-довідковий апарат.
Період примітивного накопичення монет у фондах Харківського історичного музею давно вже минув. Колекція нараховує кілька десятків тисяч монет багатьох держав: від античних до сучасних пам'ятних монет, які карбує незалежна Україна. І хоч цю колекцію не можна віднести до великих і, тим більше, вичерпних з того чи іншого історичного періоду, вона, безумовно, зберігає цілий ряд цікавих і рідких екземплярів. Про це свідчать навіть перші кроки, зроблені по систематизації і дослідженню частини колекції, яку складають монети Росії імператорського періоду.
На цей час атрибутовані 2922 монети,, починаючи з монет, які були відкарбовані під час грошової реформи, проведеної Петром І, до монет, які карбувалися у правління останнього російського імператора Миколи II. Це 1 платинова, 8 золотих, 1401 срібна і 1512 мідних монет. У колекції представлені монети регулярного карбування всіх російських імператорів, хоч, цілком зрозуміло, і не однаково. Якщо монет, які карбувалися при правлінні Петра І, Катерини II, Олександра І, Миколи І, Олександра II і Миколи II, колекція нараховує по декілька сотен, монет Катерини І, Петра II, Анни, Єлізавети, Павла І, Олександра III — по декілька десятків, то монет Івана III збереглося всього 12, а Петра III — тільки п'ять.
З 17 спеціальних випусків монет, які були здійснені у Росії з початку XVIІІ-го до початку XX сторіччя, у музеї зберігається 185 монет 12 випусків.
Ці цифри ні в якому разі не можуть бути остаточними, оскільки ще не атрибутовапі срібні копійки, які до 1718 року продовжували карбувати монетні двори Росії. Більш того, досліджені тільки монети, зареєстровані обліковою документацією, як окремі знахідки, і ще тільки починається вивчення монет з 28 кладів, які зберігаються в колекції музею.
Робота ця потребує неабияких зусиль і певного часу, але вона дасть змогу більш ефективно використовувати нумізматичну колекцію у просвітницькій і науково-дослідній роботі, дозволить видавати довідники і каталоги, буде сприяти розповсюдженню погляду на монету, як на витвір мистецтва, пам'ятник історії і культури.