Прапори в колекції Харківського історичного музею

У Харківському історичному музеї зберігається одна з найбільших в Україні колекція прапорів. Ці цінні історичні нам’ятки, символ національного, військового, партійного або професійного об'єднання є прямим відзеркаллям історії України, зокрема Харківщини, па різних етапах її розвитку Вони відносяться до різних історичних періодів, відрізняються за змістом, художньою цінністю, зовнішнім оформленням, технікою виконання, емблематикою тощо.

Найціннішими пам'ятниками є прапори, що належали Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, який було створено у 1920 р. і внаслідок ряду реорганізацій перетворено на історичний музей. Зокрема, це прапор Українського війська (1686—1690 рр.), виготовлений у Москві в Оружейній палаті і подарований українським козакам, та корогва Запорізького Самарського куреня 1772 р., передана до Музею Слобідської України з Ермітажу.

Значну частину колекції складають прапори Українського Центрального Музею революції, створеного у Харкові у 1925 р. за постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету. Як і інші музейні предмети, у роки Великої Вітчизняної війни вони були евакуйовані па Схід. Після визволення Харкова від фашистських загарбників повернені в Україну і передані до відновленого Харківського історичного музею, який було об'єднано з Українським Центральним Музеєм революції та Обласним краєзнавчим музеєм. Профіль Українського Центрального Музею революції наклав відбиток на характер, зміст збірки прапорів цього музею. Це прапори трьох революцій, громадянської війни, прапори міжнародної солідарності, ювілейні прапори і прапори довоєнного соціалістичного будівництва.

З позицій сучасної оцінки історичних подій недавнього минулого безсумнівний інтерес викликають прапори, що відносяться до періоду української революції (1917—1920 рр.). яка за своєю природою була як соціальною, так і національною. Але колекція музею у цій частині має, на превеликий жаль, досить однобічний характер. За винятком окремих прапорів, вони у своїй більшості свідчать про те, що більшовики великих промислових центрів України, зокрема Харкова, які спиралися переважно на пролетаріат, у складі якого українців було мало, орієнтувалися на союз з Росією і були противниками українського руху, вважаючи, що він підриває єдність робітничого класу.

Тому особливу цінність мають прапори, що засвідчують наявність серед українських більшовиків угруповань, які відстоювали ідею української державності. Вони створювалися в основному з боротьбістів і укапістів, які відкололися у 1919 р. від українських есерів і української соціал-демократичної партії і перейшли до більшовиків. Підтвердженням цього є прапори партійних осередків Української Комуністичної партії.

Велика кількість прапорів відноситься до 20—30-х років. За своїм змістом вони відтворюють атмосферу того періоду, суть тоталітарного режиму. Написи на прапорах, піднесених VII Всеукраїнській партійній конференції, губернським партійним конференціям, з'їздам КП(б)України, губернським та повітовим комітетам партії, інші прапори говорять про надмірну політизованість суспільно-політичного життя Харківщини і всього східного регіону, яке повністю і всебічно відбивало те. що творилося у більшовицькій партії, зокрема в КП (б) України.

Серед прапорів про міжнародну солідарність заслуговують на увагу прапори Іспанської республіканської армії, привезені до Харкова восени 1936 р. і передані Харківському обкому МОДРа для вручення переможцям у соціалістичному змаганні.

У післявоєнний період продовжувалося комплектування колекції прапорів згідно з історичним профілем музею. Значне місце у цій колекції займають прапори з тематики Великої Вітчизняної війни. Як цінні реліквії зберігає музей овіяні славою бойові прапори полків, які відзначилися у боях за визволення Харкова у серпні 1943 року, червоні прапори, врятовані і збережені патріотами Харківщини у період тимчасової окупації, почесні прапори — нагороди за трудові подвиги, перехідні червоні прапори, якими нагороджувалися переможці у соціалістичному змаганні серед працівників тилу за краще виконання замовлень фронту.

Оскільки музеї відносили до системи ідеологічних закладів, які своїми специфічними формами покликані були сприяти КПРС у справі комуністичного виховання трудящих, відповідно до цього і йшло комплектування прапорів, зокрема, піднесених трудовим колективам Харківщини, переможцям соціалістичного змагання за дострокове виконання народногосподарських планів, на честь з'їздів партії, виготовлених з нагоди пам'ятних дат та історичних подій, ювілеїв в житті держави, КПРС, видатних діячів, підприємств, організацій тощо.