Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Основа кожного музею — його колекція, і від того, наскільки чітко ця колекція упорядкована і атрибутована, залежить повнота і якість усіх видів музейної роботи. З метою удосконалення системи обліку і класифікації фондів музею, а також підвищення якості описів музейних предметів (МП) з початку 1996 р. були зроблені кроки, які у масштабах Харківського історичного музею (ХІМ) можна назвати революційними.
1. Розпочата переінвентаризація колекції музею.
2. Прийнята нова система опису музейної колекції. Раніше наукові співробітники музею описували предмети, зібрані за планом комплектування фондів. З усіх інвентарних груп збереження. Тепер введена чітка спеціалізація, і кожен співробітник оформлює зібрані експонати лише на рівні первинного опису, а описи інвентарні, які вимагають більшої повноти, спеціальних знань і додаткового вивчення, складає на предмети з однієї-двох груп збереження, визначених йому для вивчення і атрибуції. Ми вбачаємо у такій системі запоруку значного підвищення якісного рівня описів МП, а також безсумнівне підвищення професійного рівня співробітників музею.
3. Робота з обліку МП і складенню облікової документації повністю перенесена на ЕОМ. Придбана ХІМ програма бази даних (створена фірмою «Синтеп» і Національним музеєм історії України в системі «Foxpro») дозволила продовжити складення бази даних на музейну колекцію на якісно новому рівні.
Ми підійшли до цього рубежу з досить великим досвідом з використання ЕОМ у музейній роботі, тому повний перехід на работу з ЕОМ не став болючим, навпаки, щодня розкриваються його переваги. Досить сказати, що використання комп'ютера у кілька разів зменшує витрати праці, звільнює від непродуктивного, механічного процесу переписування аналогічної інформації у кількох облікових документах, а також дисциплінує співробітників, відповідальних за складення бази даних, примушує чітко формулювати усю схему описів, що сприяє підвищенню їх якості.
Зміни сталися з традиційною музейною обліковою документацією — змінився зовнішній вигляд, форма, частково зміст документів, перед нами якісно і естетично нова документація; зрозуміло, змінилося навіть сприйняття інформації, яку вона містить. Але, незважаючи на важливість подібного роду документів, вони у даному випадку виявляються вторинними як продукт накопичення і роботи бази даних, тому основна увага повинна приділятися заповненню паспорта на музейний предмет.
Мабуть, найбільш дискусійним є питання про необхідну повноту описів зовнішнього вигляду МП. Нам неодноразово доводилося зустрічатися з думкою, що ці описи повинні містити у собі лише основні відзначні особливості предмета, необхідні для його визначення у ряду інших, адже будь-який словесний портрет дуже суб'єктивний.
Є і ще один, чисто технічний аспект, який змушує замислитися над цим питанням. Темпи росту сучасних інформаційних технологій збільшуються у геометричній прогресії, і нашою найближчою реальністю стане програма візуалізації, яка надаватиме можливість накопичувати, зберігати і використовувати відеозображення МП. Чи доцільно, знаючи про ці перспективи, прагнути до всеохоплюючих словесних описів зовнішніх ознак предметів?
Ми вирішили для себе це питання однозначно. Описи повинні складатися з максимальною повнотою і чіткістю, підпорядковуватися конкретній методиці. Ця інформація не буде зайвою. За допомогою гнучкої системи контекстного пошуку вербальні описи лише доповнюють візуальну інформацію, що міститься у базі, даних, вони покликані нести у собі дуже важливі відомості, зібрані дослідниками стосовно конкретного предмета. Це сприятиме популяризації музейних колекцій, полегшить доступ до необхідної інформації. Крім того, ці описи містимуть у собі підтвердження висновків, зроблених спеціалістом при атрибуції МП, дозволять прослідкувати хід досліджень.
Одним з найважливіших факторів у науковій атрибуції МП є точне визначення матеріалів і технік виготовлення предмета. У програмі бази даних, яка використовується нами, цю проблему допомагає вирішити система багаторівневих словників. Подібний словник допомагає класифікувати предмети за типологічними ознаками і за тематикою. Сьогодні практично завершується робота з розробки принципів всеохоплюючого класифікатора, який стане свого роду синтезом предметного, тематичного і географічного показчиків.
Таким чином, наша нагальна потреба створення бази даних на музейну колекцію знаходиться сьогодні у процесі реалізації. Крім того, ми впритулок підійшли до створення узагальнюючої методики опису музейних колекцій з урахуванням вимог ЕОМ.