Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, один з найдавніших культурно-освітніх закладів України, у 1996 році відзначає 110-річчя від дня заснування.
До відкриття Харківської громадської бібліотеки були причетні видатні вчені та громадські діячі, серед них М. Сумцов, X. Д. Алчевська, Г. Хоткевич ца ін.
Великий внесок в організацію бібліотеки був зроблений визначним українським істориком, дослідником Слобожанщини Дмитром Івановичем Багалієм.
З 1889 р. він входить до складу Правління, яке здійснює керівництво роботою ХГБ, а з 1893 по 1903 р. головує на ньому. У перші дні після обрання його головою Правління Д. І. Багалій порушує питання про придбання для бібліотеки власного будинку. Про це йдеться і у його брошурі «О необходимости постройки дома для Харьковской общественной библиотеки» (X., 1884).
Дмитро Іванович Багалій плідно працював задля одержання коштів на купівлю землі для будівництва. Завдяки його клопотам було отримано субсидію від Міської Думи, організовано збір пожертвувань від окремих приватних осіб та наукових організацій, на користь бібліотеки влаштовувалися благодійні вечори, читалися лекції. Він щоденно відвідував будівництво, втручався у роботу комісії, що ним керувала.
Багалій був добре обізнаний з організацією бібліотечної справи за кордоном, зокрема в Англії та Північній Америці. Він вважав за необхідне найкраще з західної бібліотечної практики запроваджувати у роботу громадської книгозбірні у Харкові.
У 1904 р. Дмитро Іванович підготував записку «О задачах ХОБ» (Отчет ХОБ ... X., 1904. — С. XII—XV), у якій висловив свої міркування щодо завдань бібліотеки. Він висуває тезис, який і сьогодні є актуальним. Багалій пише, що «и не следует и не возможно превращать нашу Библиотеку в какое-то воспитательное заведение, преследующее хотя и хорошие, но узкие, а потому и партийные цели, если она хочет остаться Библиотекой общественной не только по способу своего управления, но и по своей задаче, которая должна состоять в возможно широком удовлетворении книжных потребностей всего Харьковского общества...».
У записці він також висловлює думку про необхідність отримання обов'язкового примірника всіх книг, що видаються на території Росії російською мовою. Він відзначає, що тоді «наша библиотека превратится в центральное областное книгохранилище для всей Юго-Восточной России».
Про роль бібліотеки у суспільстві та завдання, що стоять перед нею, Д. І. Багалій говорить у всіх своїх виступах та статтях, присвячених ХГБ: «О просветительном значении ХОБ», «Речь при открытии нового здания ХОБ», «Речь на открытии филиального отделения ХОБ» (Сборник ХИФО, Т XX.—X., 1911) та ін.
Багалій сприяв відкриттю філій ХГБ па Холодній горі та Петінці, організації деяких відділів бібліотеки. Безпосередньо причетний він був і до відкриття відділу української літератури, яке відбулося у 1906 р.
Дмитро Іванович, вважав, що у відділі повинні бути зосереджені як твори малоросійською мовою, так і книги іншими мовами з етнографії, географії, економічного стану України і фонд відділу повинен систематично поповнюватися. Найближчими завданнями цього відділу він бачив складання покажчика статей про Україну з періодичних видань, систематичне комплектування фонду бібліотеки книгами, присвяченими Південній Русі, тобто Україні.
Неперевершеним є значення діяльності Д. І. Багалія в історії Харківської громадської бібліотеки. Належним чином вона була оцінена сучасниками. Вітаючи Д. І. Багалія з нагоди 25-річчя його наукової діяльності, член правління бібліотеки А. П. Грузинцев говорив, що, пройдуть роки, але ім'я Дмитра Івановича завжди буде згадуватися тут, як ім'я людини, що змогла серед мороку дійсності створити храм, у якому вічно буде зберігатися вогонь істини, світло знань.