Діяльність Д. І. Багалія у видавничому комітеті і Харківського товариства розповсюдження у народі грамотності

Ім'я видатного українського вченого, історика, літописця Слобожанщини — Дмитра Івановича Багалія (1857—1932) зараз добре відомо в Україні і за її межами. Але мало хто знає, що саме ця людина чимало зробила для розвитку освіти тaдля підвищення освітнього рівня населення Харкова, і взагалі нашого краю. Це підтверджується науковими розробками та працями вченого, а також його діяльністю у Харківському товаристві розповсюдження у народі грамотності.

Харківське товариство розповсюдження у народі грамотності засноване у 1869 році за ініціативою групи професорів Харківського Університету: М. М. Бекетова, Я. С. Гордєєнка, О. П. Потебні та інших. До цього товариства входили найкращі представники Харківської інтелігенції.

Засновники Харківського товариства розповсюдження у народі грамотності у своєму Статуті передбачили право «распространять в народе полезные, одобренные правительством книги».

31 березня 1891 р. на загальному засіданні членів Товариства був затверджений особливий Видавничий комітет.

Першим головою комітету був обраний В. Я. Данилевсь-кий. Незабаром його змінив Д. І. Багалій. Протягом тринадцяти років (з 1891 по 1904 р.) він був незмінним головою Видавничого комітету.

Щоб ознайомитися з попитом та потребами читачів Видавничий комітет з ініціативи Д. І. Багалія виробив і розіслав «Программу для собирания сведений о чтении книг в народной среде». Для успішної діяльності Видавничого комітету необхідні були кошти. Д. І. Багалій зумів розв'язати це питання, уклавши договір з фірмою землеробських машин і знаряддя «Ліпгардт».

З1891 до 1908 р. Видавничий комітет випустив у світ 118 назв видань.

У своїй діяльності на посту голови Видавничого комітету Д. І. Багалію довелося зіткнутися з урядовою цензурою, що забороняла видання і розповсюдження багатьох книг, особливо книг українською мовою. Але завдяки йому значна кількість книг пройшла цензуру  і була надрукована.

Д. І. Багалій постійно дбав про організацію роздрібної продажу книг Видавничого комітету. Значну кількість книг Видавничий комітет розповсюджував безкоштовно, жертвував видання школам і т. п. Найбільше пожертвування Видавничий комітет зробив у 1904 році, надіславши під час війни на Далекий Схід 20 тисяч примірників для діючої армії.

1904 р. Д. І. Багалій залишив посаду голови, але Видавничий комітет ще довгий час працював, друкував книжки і розповсюджував серед простих людей знання.