Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Основною метою експедиції Харківського історичного музею (1995 р.) був пошук будівель дерев'яної народної архітектури, що збереглися. Місцем досліджень було обране селище Польове Дергачівського району Харківської обл. Вибір був зумовлений тим, що історія поселення ведеться з часів заснування Куряжського монастиря, воно згадується в «Описаний Харьковской епархии», як селище, в якому у 1678 році вже функціонувала церква. Селище заселялося виключно українцями і за обсягом розрослося до 400 дворів. Після Другої світової війни відсутність містобудівних факторів та транспортного зв'язку призвели до поступового зменшення чисельності населення селища. Цим зумовлене збереження великої кількості будівель української народної архітектури кінця XIX—початку XX ст.
Під час експедиції було оглянуто біля 50 старовинних споруд, з яких 16 будівель були обміряні та візуально обстежені.
По-перше, необхідно зауважити, що всі будівлі, котрі збереглися, збудовані за одним «проектом». Традиційна хата складалася з ґанку, сіней, комори, віранди, кухні та жилої кімнати і експлуатувалася тільки однією родиною. Усі кімнати в плані наближаються до квадрату. Конструкція стін основної жилої частини хати — зруб, інші ж частини хати споруджені за «сторчовою» системою.
Обстежені будівлі с. Польове, згідно класифікації проф. В. П. Самойловича, належать до 4-го планувального типу українських хат. Відносно планувальної, конструктивної, функціональної та декоративної сторін можна стверджувати, що, в цілому, будівлі, досліджені в с. Польове, є прикладом характерної народної архітектури України. Також віднайдено регіональні особливості харківського варіанту будівництва хати, двору навколо неї та села в цілому, що складаються в наступному:
— планувальна прив'язка хати зорієнтована за сторонами світу, що дозволяє максимально інсолювати жиле приміщення, не змінюючи плану згідно ситуації;
— перенесення господарських будівель за територію подвір'я, що покращує забудову в естетичному та екологічному відношеннях;
— двір розміщується з південного боку хати, незалежно від напрямку вулиці;
— поява галерейки на південному фасаді будинку, котра, в подальшому, переростає у віранду і застосовується на всій території України;
— застосування ґанку, який виступає за лінію фасаду будівлі і поруч з вірандою дозволяють внести індивідуальність в типове житлове будівництво;
— також винайдений унікальний засіб планування селища, який базується на оригінальній зав'язці вулиць з частковим врахуванням рельєфу, функціональних зв'язків та ракурсів будівель.
Проаналізувавши планувальну структуру с. Польове та архітектури його хат (кінця XIX — поч.ХХ ст.), ми взмозі зробити висновок, що на тлі традиційних поглядів у типових ситуаціях в народній архітектурі Харківщини на протязі XVII—XX ст. проведені нові якісні архітектурні перетворення, які мали вплив на подальший розвиток народного українського житла.
На наш погляд, виникла необхідність в найближчий час через районні інвентарбюро переглянути та підібрати матеріали про існуючі старі будівлі традиційної народної архітектури області з подальшою організацією експедицій на місця. На базі цього матеріалу підготувати та видати альбом-каталог народного будівництва Харківщини.