Нові підходи до науково-освітньої роботи у музеях Харківщини

Доступність у світі великої кількості інформації, необхідність конкурувати на ринку туристичних послуг сьогодні стимулюють музеї шукати нові форми науково-освітньої роботи у боротьбі за свого відвідувача. Саме тому все більше музеїв починають використовувати сучасні - інтерактивні форми роботи. Під час таких заходів відвідувачі мають можливість наочно ознайомитися, наприклад, з історією виникнення та використання побутових речей, для чого беруть участь у виготовленні або використанні предметів, подібних до тих, що бачили в експозиції. Таким чином відвідувач стає активним учасником процесу пізнання шляхом безпосереднього спілкування із співробітниками музею та іншими відвідувачами. Акцентування уваги на експонат і спілкування сприяють кращому розумінню і засвоєнню інформації, розширенню кругозору, захопленню історією, бажанню співпрацювати з музеєм у подальшому.

Прикладом інтерактивних заходів з елементами рольової гри є програми, що проводяться у Чугуївському музеї з використанням сучасних технічних засобів, музейних предметів основного і науково-допоміжного фондів є «Про що розповіла лучина», «Історії старої праски» та інші з циклу лекцій «Коли оживають речі». В Куп’янському краєзнавчому музеї в рамках музейної педагогіки розповідають музейну казку – «Історичні пригоди лампи», «Подорож грошей крізь століття». Для забезпечення подібних заходів є необхідним створення копій предметів щоб відвідувачі могли не лише доторкнутися до них, але й застосувати, зрозуміти принцип дії тощо. Саме за таким принципом побудована експозиція «Морського музею М. Харкова». Завдяки екскурсії у формі рольової гри  відвідувач може відчути себе мореплавцем, першовідкривачем нових земель, зацікавитися історією, географією чи суднобудуванням.

Музеї Харківщини беруть участь в організації фестивалів і свят. З метою популяризації історичних знань проводяться спільно з військово-патріотичними організаціями історичні реконструкції Зміївський краєзнавчий музей разом з ВПО «Орієнтир» організовує реконструкції боїв на Харківщині періоду ВВВ, наприклад, бій за с. Соколове (березень 1943р). Ізюмський краєзнавчий музей бере участь святкуванні дня міста, під час якого організовує історичну частину - реконструкції середньовічних боїв, залучаючи «Клуб історичного фехтування».

Можна виділити нестандартні підходи до науково-освітньої роботи Харківського літературного музею, де присутнє театралізоване дійство, в організації свят. Наприклад, обрядове дійство «Водохреща» та розважальне дійство на свято «Обжинки». Використовується ще такий елемент як вистава. Для проведення вистав запрошують професійних акторів. Невеличкі сценки за мотивами літературних творів розігрують і самі відвідувачі разом із співробітниками музею. Наприклад, з дітьми молодшого віку в музеї грають в ігри , в які грала Аліса з Чеширським котом у відомому творі Люіса Керола «Аліса в країні див». За допомогою таких заходів дітям прищеплюють любов до читання, розвивають мислення, навчають спілкуватися. Існує у літературному музеї і така форма роботи, як майстер-клас. Наприклад, за допомогою такого заходу відвідувачі знайомляться з «Енеїдою» Котляревського і водночас з українською кухнею – готують страви, що згадуються у творі.

Поширеними формами науково-освітньої роботи залишаються зустрічі, вечори пам’яті, вікторини, «круглі столи» тощо. Лекції, присвячені видатним діячам і подіям читають в усіх музеях. На базі музеїв проводяться уроки-лекції, тематичні уроки, зустрічі учнів зі свідками історичних подій та іншими цікавими людьми. Вечір-портрет допомагає розібратися у ролі і місці особистості в історії, наприклад, «М.С. Грушевський – перший Президент України, історик, літературознавець, письменник». У краєзнавчих музеях проводяться заходи не лише гуманітарної спрямованості, а й природничої.

У підсумку можна зазначити, що поступово все більше музеїв Харківщини використовують не лише традиційні, а й нові підходи в організації науково-освітньої роботи, урізноманітнення форм і методів якої дозволяє зробити відвідування сучасного музею цікавим та пізнавальним. Музеї, таким чином ефективніше залучаються до виховання у суспільстві цілісного сприйняття світу гуманізму, патріотизму, поваги до природи.