Харківський історичний музей

Памятки культури Харкова 20—40 рр.

Наукова конференція

Борисова Тамара Михайлівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

З Харковом пов'язані життя і творча діяльність цілого ряду художників, скульпторів і архітекторів, які зробили значний внесок у розвиток культури українського народу.

Багатьом харків'янам добре відомий будинок кол. художнього училища по вул. Червонопрапорній, 8, збудований у 1913 р. за проектом архітектора К. М. Жукова за участю архітектора М. Ф. Пискунова. Після 1917 р. тут містився художній технікум, потім художній інститут (у 1963 р. перетворений на художньо-промисловий інститут), де викладали М. С. Самокиш, С. М. Прохоров, М. Г. Бурачек та ін. видатні майстри пензля.

Цікаву історію має і будинок по вул. Дарвіна, 37, споруджений за проектом уродженця Харкова, видатного архітектора і педагога академіка архітектури О. М. Бекетова, який жив у цьому будинку з 1912 р. (коли було завершено будівництво будинку) до смерті в листопаді 1941 р. в період фашистської окупації Харкова. Спочатку О. М. Бекетов був похований на 1-му міському кладовищі, потім його прах був перенесений на 13-е міське кладовище. На могилі встановлено пам'ятник, а на будинку меморіальну дошку.

Споруджуючи будинок, О. М. Бекетов спеціально запроектував трикімнатну прибудову до нього для свого друга по Академії мистецтв художника і педагога М. Р. Пестрикова, який і жив тут у 1912—1930 рр., а в 1929—1941 рр. тут мешкав видатний художник-баталіст, академік живопису М. С. Самокиш. Тут, у своїй майстерні він працював над такими відомими полотнами як «Т. Г. Шевченко по дорозі на заслання» (1938 р.), «Трійка» (1939 р.), ескізами до картин «Іван Богун», «Бій М. Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» (1934 р.) та ін. У 1940 р. М. С. Самокиша відвідав відомий скульптор Є. В. Вучетич і виконав бюст майстра. На фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з рельєфним зображенням художника і надписом.

Колегою М. С. Самокиша був художник і педагог С. М. Прохоров, який у 1913—1922 рр. працював у художньому училищі, потім до 1948 р. — в інституті; з 1945 р. він професор художнього інституту. Останні 14 років життя (у 1935—1948 рр.) С. М. Прохоров жив у будинку по вул. Культури, 16. Похований він на 2-му міському кладовищі (по вул. Пушкінській, 102).

Професор Харківського художнього інституту, заслужений діяч мистецтв УРСР М. Г. Бурачек у 1936—1942 рр. жив у т. зв. «Будинку спеціалістів» — по пр. Правди, 7. М. Г. Бурачек був одним з найвидатніших майстрів пейзажної картини, працював як театральний художник і дослідник художньої спадщини Т. Г. Шевченка. Як і О. М. Бекетов, М. Г. Бурачек помер від голоду в період тимчасової фашистської окупації Харкова. Могила М. Г. Бурачека теж знаходиться на 13-му міському кладовищі. На могилі встановлено бюст художника на гранітному постаменті.

У «Будинку спеціалістів» з 1937 р. до смерті в 1979 р. жив і відомий скульптор і графік, народний художник УРСР А. Й. Страхов (Браславський), автор численних плакатів, ілюстрацій до творів Т. Шевченка, Г. Хоткевича, П. Тичини, С. Досвітнього, кількох скульптурних праць, зокрема бюста Т. Г. Шевченка (1933 р., зберігається у Харківському художньому музеї).