Наукова конференція
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Повна картина подій Великої Вітчизняної війни на Харківщині не може бути складена, доки дослідники не одержать повного й докладного довідника-покажчика військових частин і з'єднань Червоної Армії, що протягом 1941 —1943 рр. вели бойові дії у Східно-Слобідському регіоні. Це дало б змогу ввести в обіг нову інформацію і здійснити сучасний аналіз малодосліджених сторінок історії.
Існуючі численні наукові, мемуарні та популярні видання пропонують з цього приводу відомості розрізнені, розбіжні й нерівноцінні, особливо по періодах лютого—березня та кінця серпня—вересня 1943 р. Більшість джерел оперує одним її тим самим сталим складом частин певного рівня, містить помилки й неточності, які поширюються їх подальшим використанням.
Питання щодо укладення окремого довідника було вперше порушено в 1995 р. Обласною редакцією Книги Пам'яті України, для чергового, 7-го, тому якої автором було підготовлено скорочений покажчик — до сьогодні то була практично єдина така розробка.
Відповідно здійснено вивчення додаткової джерельної бази: архівних матеріалів, документів облвійськкомату, Центрального музею внутрішніх військ тощо. Крім того, в науковий обіг введено відомості з раніше секретних додатків до Директиви Генерального штабу Збройних Сил СРСР № Д-043 від 18.07.1970. Зазначені заходи дозволили розширити перелік ще кількома десятками окремих бригад і полків, визначити сотні інших підрозділів різного призначення. Цікаво, що жодним з видань вони раніше навіть не згадувались, а інформація по більшості з них була закритою з ідеологічних причин. Перш за все йдеться про батальйони та роти особих відділів НКВС, управлінь та відділів контррозвідки «Смерш», про штрафні батальйони та роти (останніх територією Харківщини лише протягом остаточного її визволення пройшло відповідно 4 й 30), загороджувальні загони (щонайменше 29 їх просувалося тоді ж позаду наступаючих радянських військ). Так само стоїть справа з частинами, що були втрачені чи розформовані внаслідок невдалих операцій: деякі з них проіснували на фронті лише від 1,5 до 3-х місяців — навіть центральні військові архіви колишнього СРСР (зараз — російські) не мали по них документів на збереженні або одержали їх незначну кількість.
Зібрані матеріали автором було сконцентровано, проаналізовано та систематизовано у 2-частинному довіднику. По кожній з військових частин в ньому наведено інформацію щодо періоду участі в бойових діях на Харківщині, часу сформування та перебування па фронті, зазначено найдокладніший склад та номери усіх її підрозділів (по корпусах та дивізіях — аж до польових поштових станцій, хлібопекарень і контор Держбанку), вказано подальші переформування або час розформування. Типовий інформаційний блок, наприклад, 248-ої стрілецької дивізії, що загинула у Барвінківському оточенні в травні 1942 р., має такий вигляд (але з використанням прийнятих у військових термінах скорочень):
248-а стр. дивізія (II формування) — 1942 р.
Перейменована з 406-ої стр. дивізії, на фр. — від 10.4.42.
899, 102, 905 стр. полки, 771 артполк, 302 окр. винищ. — протитанк. дивізіон, 80 окр. зенітна батарея, 323 окр. розвід-рота, 412 окр. саперний батальйон, 664 окр. батальйон зв'язку, 277 медсанбат, 242 окр. рота хімзахисту, 502 окр. автотранспорт, рота, 469 польова хлібопекарня. 74 дивізійний ветлазарет, 1685 польова поштова станція, 1111 польова контора Держбанку.
Розформована 30.6.42.
Наступним кроком у тому ж напрямку мав би стати аналогічний довідник германських бойових частин на Харківщині 1941–1943 рр., оскільки питання це взагалі докладно не вивчалося.
Створення довідників такого типу саме на регіональному рівні було б у великій нагоді: потреба в них існує давно, а використання джерельної бази може бути згодом утруднено.