Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У пізнанні культурної спадщини нашого народу та подоланні стереотипного погляду на історію України неабияку роль відіграють музеї – скарбниці матеріалізованої історії минулих епох. Серед них велике значення мають археологічні музеї.
Ідея створення археологічного музею в м. Чигирин виникла у Генерального директора В. І. Полтавця в період формування структури Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». Вона ґрунтувалась на багатій археологічній спадщині регіону, яка досліджувалась з кінця ХІХ ст. відомими археологами О.О. Бобринським, В.В. Хвойко, С. С. Гамченком, І. В. Фабріціус, О. І. Тереножкіним, В. А. Іллінською, В. М. Даниленком,Р. О. Юрою, В. І. Клочком, С. А. Скорим, С. С. Бессоновою та іншими, і наявності у фондах заповідника археологічних колекцій із відомих науці досліджених пам'яток.
До розробки наукової концепції в різні періоди були залучені:Генеральний директор заповідника В. І. Полтавець, к.і.н Т. М. Нераденко, к.і.н. С. С. Бессонова, старші наукові співробітники О. В. Білецька, Н. С. Кузьмич. Із першим науковим повідомленням про концепцію нового музею на науковій конференції «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» у м. Київ у 1998 році виступила О. В. Білецька [1, c. 167-171].
В процесі розробки,концепція археологічного музею набула змін. Вони були пов’язані зі створенням музею Б. Хмельницького,експозиція якого присвячувалась періоду середньовіччя. В остаточному варіанті в археологічному музеї показані найдавніші культури Чигиринщини від епохи неоліту до доби Київської Русі.
Експозиція музею була завершена в 2005 році. Вона розміщена в чотирьох залах однієї з найстаріших будівель Чигирина – будинку інспектора народних училищ, збудованому в 1905 році.
Створення її було складною і довготривалою справою. Розуміючи класичну формулу музейників: «Кожний експонат є музеалією, але не кожна музеалія є експонатом у будь-який час» [2, с. 199], науковці заповідника врахували принцип предметності та провели велику роботу з підбору археологічного матеріалу для експонування. Не є секретом, що археологічні знахідки, які мають значення для науки, не завжди є атрактивними та експресивними в експозиції і можуть «розчарувати» широкий загал відвідувачів. Тому над музейними колекціями,разом із науковцями заповідника,працювали вчені Інституту археології НАН України (С. С. Бессонова, С. А. Скорий) та художники черкаської фірми «Ларо» (архітектор А. Ю. Ніколенко).
Згідно з концепцією, експозиція музею передбачала показ еволюції населення краю за зміною основних матеріалів,з яких виготовлялись знаряддя праці та зброя. Так, в музеї були визначені зали кам'яного, бронзового та раннього залізного віку.
За структурним планом розвиток археологічних культур в регіоні був показаний експозиційними комплексами із найдослідженіших та найвідоміших пам'яток. В залі кам'яного віку представлені знахідки із багатошарового нео-енеолітичного поселення Молюхів Бугор в с. Новоселиця Чигиринського району, відкритого в 1950 році археологом О. І. Тереножкіним. В 1955-56 роках воно досліджувалось експедицією під керівництвом В. М. Даниленка, а з 1992 року розкопки продовжує Т. М. Нераденко. Саме археологічні знахідки з розкопок 90-х років ХХ ст. стали основою першого експозиційного комплексу. Це кремінні мікролітичні знаряддя праці – нуклеуси, скребки, вістря стріл, кам'яні розтиральники, сокири, фрагменти найдавнішої в Потясминні кераміки, прикраси, вироби із кістки, тощо.
В другій половині IV тис. до н. е. на ці землі прийшли пастуші племена середньостогівської культури, які підтримували зв’язки з трипільськими землеробськими племенами, про що говорять знайдені фрагменти трипільського посуду. Тому поряд із комплексом «Молюхів Бугор» показані матеріали із розкопок трипільських поселень в Тальнівському районі Черкаської обл.
Наступний експозиційний комплекс об'єднав знахідки із багатошарового городища білогрудівської та чорноліської культур в с. Суботів Чигиринського району. Пам'ятка досліджувалась в 50-х, 70-х, 90-х роках ХХ ст. багатьма археологічними експедиціями під керівництвом О. І. Тереножкіна, В. А. Іллінської, Б. М. Гракова, В. І. Клочка, І. Мотзенбеккера. В експозиційний комплекс увійшла колекція глиняного посуду, вироби з кістки, фрагменти ливарних форм та вироби з міді та бронзи.
Зал раннього залізного віку (скіфська доба) представлений матеріалами з Мотронинського городища скіфського часу, що знаходиться в урочищі Холодний Яр. Дослідження пам’ятки проводилось з кінця ХІХ ст. археологами О. О. Бобринським, В. В. Хвойкою. В радянський період тут працювали експедиції Інституту археології АН УРСР, в 2000-2003 роках – спільна українсько-польська експедиція під керівництвом С. А. Скорого та Я. Хохоровськи. В цьому музейному комплексі зібрані речі з розкопок 1989-1994 та 2000-2003 рр. Найраритетніші знахідки з кургану «Скіфська могила»: бронзовий казан, грецька миска, оселок – точильний камінь у золотій оправі, залишки кінської збруї, серед яких залізний налобник та нагрудник бойового коня.
До експозиції увійшла значна частина виробів із металу (акінак, вудила, тесла, сокира тощо), глини (різноманітний посуд, частини жертовника, прясла, ритуальні фігурки тварин, «хлібці», котушки) та кістки. Грецький посуд був завезений із м. Ольвія, з яким жителі Мотронинського городища підтримували тісні торгівельно-економічні зв’язки.
Експозиція IVзалу музею присвячена давньослов’янським культурам Чигиринщини. В період з ІІІ ст. до н. е. до ІХ ст. н. е. цю територію заселяли племена зарубинецької, черняхівської, пеньківської та Лука-Райківецької культур. Експозиція розпочинається комплексом зарубинецьких старожитностей із розкопок кургану в с. Суботів. Це поховальна урна із матеріалом, що супроводжував померлих – прикрасами, залізними знаряддями праці, наконечником списа. Речі знайдені під час розкопок відомими українськими археологами І. М. Самойловським та Є. В. Максимовим [3, с. 198].
Залізні знаряддя праці, фрагменти кераміки, елементи одягу, бронзові прикраси, зброя, характеризують культуру черняхівських племен (сс. Мельники, Стецівка), пеньківських (с. Стецівка) та Лука-Райківецьких поселень (сс. Суботів, Мельники, Вітове).
Із знахідок на поселеннях ранніх слов'ян сформована колекція монет грецьких міст-держав (ІІ ст. до н. е.) та Римської імперії (поч. І тис. до н. е.).
ЗавершуєекспозиціючетвертогозалуколекціяречейпрофесораО. І. Тереножкіна – керівникавідділуархеологіїранньогозалізноговікуІнститутуархеологіїАНУРСР, якийвідкривідослідивзначнучастинуархеологічнихпам'ятокПотясминня. Завдяки спілкуванню з родиною вченого до фондів заповідника були передані його особисті речі: документи, друкарська машинка, стіл, фотографії, листи, що дало змогу створити експозиційний комплекс.
Художньо-архітектурне вирішення експозиції музею здійснювалось у тісній співпраці з художниками черкаської фірми «Ларо». За загальним рішенням було виготовлено дві діорами – «Життя на Молюховому Бугрі» та «Мотронинське городище», барельєф бойового коня, макет розкопок кургану «Скіфська могила», голограми скіфських прикрас, реконструкцію одягу жителів краю на початку раннього залізного віку за розробкою відомої дослідниці історії вбрання З. О. Васіної. Всі художні елементи були ненав’язливо вписані в інтер’єр музею та стали доповненням до музейних експонатів у межах освітньої функції. Побудова вітрин здійснювалась у каркасі стін. В них розмістили невеликі за розмірами експонати, а окремі – найраритетніші – винесли у невеликі вітрини однієї музеалії. Частину експонатів виставили на відкритих подіумах, що наблизило їх до відвідувача і посилило враження від оглянутого.
В експозицію була включена карта археологічних пам'яток Чигиринського району, текстова інформація, що сприяє самостійному ознайомленню відвідувачів з експонатами музею.
Вдале поєднання оригінальних експонатів, художнього оформлення, кольорової гамми, текстового матеріалу далосвої позитивні результати. Їх знаходимо у книзі відгуків відвідувачів:
- «Музей залишив дуже приємне враження по тематиці і оформленню експонатів. Дуже цікаво і пізнавально». Олександр та Андрій Панченки із м. Кременчук. 14.10.2012 р.;
- «Побывал во многих музеях Кировоградщины, Херсонщины, Харькова. Ваш музей сделан на высоком уровне. Спасибо! г. Херсон Сидорович В. С. 18.03.2011»;
- «Благодарим за интересную экспозицию. Желаем всем чигиринцам крепкого здоровья и счастья. г. Гомель. Белоруссия. Чигиринец В. 17.08.2011 г.»;
- «З великим задоволенням і цікавістю оглянули експозицію музею. Це справжній подвиг – відшукати, відреставрувати та підготувати до експозиції пам’ятки старовини, що показують новим поколінням розвиток нашої цивілізації. 21.07.2011 Ігор Маїк, Наталя Захарка м. Львів»;
- «Щиро дякуємо працівникам музею за цікаву експозицію. Створення нових музеїв у наш час – це подвиг. м. Кіровоград, сім'я Орликів 22.08.2007 р.»;
- «Дуже якісний музей. Дякуємо за чудову колекцію та її оформлення! Хотілося б побажати її збільшення. м. Київ І. Кравченко 23.08.2007 р.»;
Відгуки відвідувачів говорять про ефективність оформлення музейної експозиції. Але невеликі експозиційні площі не дають змоги показати нові цікаві знахідки із розкопок. Тому наукові співробітники музею вдалися до проведення виставок «однієї» вітрини. За допомогою них шанувальники археології дізнаються про археологічні колекції, що надходять до фондів НІКЗ «Чигирин». Протягом останніх років були проведені виставки «Мотронинське городище – 2002», «Молюхів Бугор 2010», «Молюхів Бугор – 2011», «Дрібна пластика ХІІ-ХІХ ст.», «Кераміка середньовічного Чигирина» та ін.
Музей співпрацює з місцевими колекціонерами, збирачами старожитностей, завдяки чому були організовані виставки «Знахідки із берегів Кременчуцького водосховища», «Прикраси – обереги родинного життя», «Печатки історичної Чигиринщини».
Науковці Чигиринського археологічного музею знаходяться у постійному пошуку, що дає надію на подальше розширення і поліпшення експозиційної роботи та сприятиме ствердженню музейного закладу як наукового та культурного центру в регіоні.
Література
1. Білецька О. В. До ідеї створення археологічного музею в Чигирині/ О. В. Білецька // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. Випуск 7. – К., 1998. – С. 167-171.
2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Ф. Вайдахер. – Львів : Літопис, 2005. – 629 с.
3. Нераденко Т. Археологія Чигиринщини/Т. Нераденко. – Черкаси, 2012. – 505 с.