Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Харківський історичний музей – великий науковий, просвітницький, екскурсійно-туристичний та культурний центр нашого міста. Він відіграє важливу роль у формуванні свідомої соціальної особистості. Саме різні форми вивчення і збереження національної культурної спадщини рідного краю є одним із засобів безпосереднього відновлення духовного генофонду нації, адже духовне відродження держави, пробудження національної свідомості народу неможливе без знання витоків національної культури, народних традицій, обрядів, побуту, звичаїв. Пріоритетним напрямком,у цьому сенсі,було створення стаціонарної експозиції «Слобожанські мотиви», яка користується великим попитом серед харків'ян та гостей міста і відіграє важливу роль у питанні популяризації численної етнографічної колекції ХІМ, яка була зібрана протягом багатьох років. Під час екскурсії робляться акценти на унікальні предмети матеріальної культури та духовні джерела нашого народу. Розповідаючи про народних майстрів Слобожанщини – будівельників, ковалів, чоботарів, гончарів, ткаль, вишивальниць,ми розкриваємо їх талановитість, вправність, працелюбність та винахідливість, які передавали своє вміння із покоління в покоління, звертаємо увагу на етнографічні матеріали із колекції ХІМ, які роблять виставку насиченою, яскравою, пізнавальною для відвідувачів різних вікових категорій. Вони дозволяють не лише сприймати інформацію на слух, але й побачити сільськогосподарські знаряддя праці (плуг, лопата, граблі, грабки, серпи), господарське начиння (посуд, рогачі, хлібна лопата), меблі (столи, лави, скрині, мисник, диван), атрибути різних обрядових дійств (кошик із писанками, обрядова весільна випічка). Ці пам'ятки є відгомоном минулого життя. Дивлячись на ту чи іншу річ можна визначити час, коли вона була створена, її належність тій чи іншій етнічній групі. Саме ці предмети, що були виготовлені руками майстрів,є типовими і характерними для нашого регіону, вони яскраво ілюструють і розкривають дух, уподобання та уміння слобожан.
Великий інтерес викликає народний одяг, який несе послання поколінь, підсумовуючи матеріальний та духовний виміри етносу слобожан. Поряд з мовою, звичаями, традиціями народний костюм є знаком, символом, фундаментальною ознакою належності його власника до певного географічного і культурного простору. Він пов'язаний з кліматом, порами року, заняттям, соціальним та матеріальним статусом власників, а також буденним та святковим його використанням. Костюм є вираженням вікових особливостей людей, які його носять [1, с. 37].
Заслуговують на увагу тимчасові виставки «Різдвяні свята» та «Дивосвіт української писанки», що були створені до великих християнських свят – Різдва Христовогота Великодня, з якими слобожани пов'язували свої мрії про щастя, добробут. Ці виставки висвітлювали багаті традиції святкувань на Слобожанщині. Основу виставок складали оригінальні експонати з етнографічної колекції ХІМ–писанки, листівки, вбрання, музичні інструменти.
Так як весь етнографічний матеріал не входить в рамки експозицій та тимчасових виставок, то серед інших форм роботи у сфері популяризації колекції ХІМ чільне місце займають пересувні виставки, які мають науково-освітнє і пізнавальне значення. З їх допомогою більша кількість людей познайомиться з цікавими пам'ятками минулого. Найбільшою популярністю вони користуються в школах нашого міста. Специфікою цього виду роботи є те, що серед навчальних предметів які вивчаються, предмета «Етнографія» немає і це породжує деякі труднощі інтеграції музейних екскурсій до навчального процесу. Адже саме музейна форма надання потрібної інформації має цілий ряд безперечних переваг–достовірність, наочність матеріалу, професійна інтерпретація через музейні предмети відомостей з історії та культури слобожан. У цьому році була підготовлена пересувна виставка «Стежками рідного краю». На 9 планшетах представлені:карта історико-етнографічного районування України, документи, листівки, зображення цікавих етнографічних експонатів, а саме знарядь праці, українського національного костюму, взуття, посуду і т. д. Доступні пояснюючі тексти інформують відвідувачів про заселення нашого краю козаками та селянами, які втікали від гніту польської шляхти, українськими «уходниками» та московськими служилими людьми. Тут можна побачити один із найважливіших і надзвичайно складних елементів національної культури – житло. Перед очима відвідувачів постає хата-мазанка з традиційним розподілом площі, де значне місце займає «покуть», вариста піч, дерев'яний настил з жердкою та колискою, господарський куточок з кухонним начинням. Важливе місце на виставці надано святам та обрядам–релігійним, трудовим та родинним, які усім своїм розмаїттям сприяли вихованню любові до Бога, рідної землі та праці [2, с. 5].
Одним із напрямків популяризації етнографічної колекції ХІМ є тематичні заходи. У цьому контексті цікавим є захід на тему «Народний костюм Слобожанщини», де розповідь наукового співробітника супроводжується показом оригінальних експонатів ХІМ. Для цього відбираються нечисленні, але яскраві,найбільш інформативні, атрактивні предмети, які здатні привернути увагу і дати слухачам те, що не донесуть ні друковані видання, ні телебачення, ні Інтернет. Ми представляємо унікальні комплекси чоловічого та жіночого одягу, святкового, буденного, демисезонного, що побутував у нашому краї. Доповнюють костюм мальовничі рушники з різноманітною вишивкою, виготовлені майстринями-вишивальницями; предмети побуту – рубель, качалка, праска. Цей захід користується попитом, захоплює майстерністю та вишуканістю. Цікавим є те, що школярі можуть не тільки милуватися цією красою, але й приміряти костюм на себе, потримати в руках предмети побуту і відчути себе на мить у далекому минулому. Вони розуміють, що характер, звичаї, традиції народу – все це світле і добре, що зробило людство до нас, тут з нами розмовляють наші пращури, тут стає явним зв'язок поколінь.
Крім того, треба зазначити, що в світі новітніх технологій завжди доречним є показ відеоряду необхідних колекцій з мінімальною кількістю музейних предметів. Мультимедійний супровід включає в себе інформаційні тексти, відео та аудіо програми, що дає слухачам більш повну картину розповіді та можливість пережити її емоційно. Дуже доречно вищевказані прийоми використовуються під час проведення таких тематичних заходів: «З історії українського гончарства», «Обереги Слобожанщини», «Кобзарство як елемент українського фольклору». З особливою зацікавленістю відвідувачі реагують не тільки на розповідь, а й на показ матеріалів на екрані. Так як тематика цих заходів різноманітна, тому метою їх є поглиблення знань з тієї чи іншої теми, розширення світогляду. Знайомлячись з ними у відвідувача з'являється бажання дізнатися більше про своє минуле, а значить – відвідати музей з його цікавими насиченими виставками.
Таким чином, усі вищезазначені форми з популяризації етнографічної колекції ХІМ є гарним досвідом виховання молоді на культурних традиціях Слобожанщини, метою якого є зробити відвідувачів носіями української культури, оскільки зараз помітне місце посідає дедалі зростаючий інтерес до кращих зразків і традицій минулого.
Література
1. Астахова О. В. Свята та побут Слобожанщини /О. В. Астахова, Т. М. Крупа, В. А. Сушко. – Харків : Колорит, 2008. – 143 с.
2. Пантєлєй О. М. Наукова концепція пересувної виставки «Стежками рідного краю», 2013 р.