Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У 2013 році Харківщина відзначає 70-річчя визволення від німецьких окупантів. Слід пам’ятати, що окупації Харкова передували трагічні події під Києвом, де 16 вересня було оточено війська Південно-Західного фронту (приблизно півмільйона радянських солдат і офіцерів), командуючий фронтом генерал-полковник М. П. Кирпоніс загинув, шлях на решту території України був відкритий для подальшого наступу німецьких військ. Харків був захоплений 25 жовтня 1941 року і того ж дня німці встановили жорстокий окупаційний режим. Радянське політичне підпілля у місті було знищено у 1942 році. Спроби Червоної Армії визволити Харківщину і Донбас на початку 1942 року закінчилися оточенням радянського угруповання «Барвінківсько-Лозівського виступу». Лише після розгрому німецьких, італійських та румунських військ у Сталінградській битві, у результаті контрнаступу Червоної Армії,Харків було визволено 16 лютого 1943 року. Але німецьке командування в кінці лютого організувало контрудар з метою захоплення міста. Саме під час цього німецького наступу на початку березня 1943 року здійснили свій подвиг солдати під командуванням лейтенанта Петра Широніна та бійці І-го Окремого чехословацького батальйону, під командуванням полковника Л. Свободи. Але Червоній Армії не вдалося втримати Харків. Лише у результаті битви на Курській дузі Харківщину вдалося визволити остаточно 23 серпня 1943 року. За визволення м. Харкова 10 стрілецьких дивізій Степового фронту отримали почесне звання «Харківські».
Події Великої Вітчизняної війни висвітлюють і музеї, що створені при навчальних закладах м. Харкова, у тому числі школах. Ще під час війни в УРСР були організовані перші виставки, куточки і кімнати, присвячені подвигу громадян Радянського Союзу. Деякі з них були перетворені у шкільні музеї бойової слави. В цілому, період до кінця 80-х років ХХ ст. можна охарактеризувати як час масового залучення учнів і педагогів до шкільного краєзнавства, пошуково-дослідницької та збиральницької роботи. Зібрані школярами документи та предмети слугували основою для організації нових шкільних музеїв, поповнення існуючих музейних експозицій.
Шкільний музей має ряд ознак. Основною ознакою будь-якого музею, у тому числі і шкільного,є наявність фонду оригінальних предметів [2, c. 23]. Ці предмети і документи складають основу музею. Важливими ознаками є також наявність експозиції, приміщення, необхідного обладнання. Обов’язковою умовою функціонування шкільного музею є існування постійного активу учнів, здатних вести,під керівництвом педагогів,систематичну пошукову та дослідницьку роботу, брати участь у комплектуванні, обліку і збереженні фондів, експозиційній роботі. Функції будь-якого музею, у тому числі шкільного, наступні:
1. Освітньо-виховна функція виражена в роботі музею з виховання громадян України, передачі їм інформації, конкретних знань. Особливість полягає в тому, що ця функція практично реалізується на всіх етапах його створення та діяльності, оскільки основними учасниками організації та роботи шкільного музею є самі учні: вони збирають, вивчають, експонують, пропагують музейні матеріали, постійно знайомляться з ними в процесі навчання [2, c. 26].
2. Функція документування суспільних або природних процесів чи явищ. Вона реалізується в ході відбору та комплектування матеріалів для фондів музею.
3. Функція зберігання.
4. Дослідницька функція – реалізується на основі зібраних музейних предметів усіх етапах створення і в подальшій його діяльності [2, c. 26].
Серед шкільних музеїв помітно виділяється група музеїв, що грають особливо важливу роль у патріотичному вихованні учнів. Це суспільно-політичні музеї: бойової і трудової слави, бойової слави, музеї історії школи. Можна виділити музеї історичного профілю, у тому числі військово-історичні. У багатьох школах Харкова були створені військово-історичні музеї – музеї бойової слави, в яких представлені матеріали про подвиги на фронті та в тилу [2, c. 27]. Періодично музеї Харківщини проходять огляди. За вагомий внесок у справу виховання учнівської та студентської молоді, відродження та примноження надбань національної культури та історичної спадщини українського народу, формування та збереження Музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури отримують звання «Зразковий музей» [1, с. 7].
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 04.09.06 № 640 «Про внесення змін до положень щодо музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України», від 01.02.10 р. № 60 «Про проведення у 2010 році огляду музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України», Головного управління освіти і науки Харківської обласної адміністрації від 24.03.10 № 152 «Про проведення обласного етапу Всеукраїнського огляду музеїв при навчальних закладах» та з метою удосконалення діяльності музеїв при навчальних закладах, впорядкування та систематизації мережі музеїв з 15 лютого до 1 листопада 2010 року проведено огляд музеїв при навчальних закладах Харківської області [1, с. 6].
В обласному огляді музеїв взяли участь всі райони м. Харкова та області.
На огляд, реєстрацію та перереєстрацію було подано документи 286 музеїв. Аналіз мережі показав, що в навчальних закладах діють музеї історичного профілю – 188 (з них: широкого історичного профілю – 5; військово-історичного – 71; історії освіти (навчального закладу) – 61; історико-краєзнавчого – 51); археологічного – 1; краєзнавчого – 27; природничого – 4; літературного – 10; етнографічного – 38; галузевого – 5; інших профілів: меморіальні – 5; хліба – 7, художні –1.
Із загальної кількості музеїв при навчальних закладах, 18 шкільних музеїв міста Харкова є музеями бойової слави, 3 музеї бойової і трудової слави, 10 музеїв історії військових підрозділів, 4 меморіальних, 1 музейний комплекс, 1 – історико-краєзнавчий. В усіх цих музеях представлені матеріали, що стосуються бойових операцій на Харківщині. Остаточне визволення нашого міста і області треба розглядати в контексті загального становища на радянсько-німецькому фронті. Саме тому цікавими є матеріали музею ЗОШ № 32 Фрунзенського району м. Харкова, оскільки вони стосуються історії 3 танкової армії. У колекції є особисті речі військовослужбовця Є. Г. Прошкіна (форма, ліхтарик, ювілейні медалі, оригінальні фотографії тощо), а також гільзи, каски тощо. Музей, заснований у 1975 році, має статус «зразковий». На базі музею проводяться уроки пам'яті, зустрічі з ветеранами.
299 дивізія, що визволяла Харків 23 серпня 1943 року отримала почесне найменування «Харківська». Музей цієї дивізії,заснований у 1976 р.,діє у ЗОШ № 165 Московського району м. Харкова, в ньому представлені окрім предметів військового спорядження та гільз, річ, що використовувалася у штабі дивізії – друкарська машинка. Експонуються ювілейні медалі, фото ветеранів, акордеон одного з учасників війни. Музей використовується в начально-виховному процесі.
У ЗОШ № 117 Дзержинського району м. Харкова функціонує музей 57 армії, що визволяла Харків у 1943 році. В експозиції музею представлені особисті речі капітана медичної служби Володимирської В., планшет та форма капітана Шарохіна В. С., який служив при штабі 57 армії, фотографії та інше. Заснований у 2002 році музей планують перенести з невеличкої кімнати в окремий класний кабінет, оскільки передбачено розширення тематики музею.
Шкільний музейний комплекс «Перемога» ЗОШ № 97 Московського району м. Харкова, створений у 1993 році, складається з 9 підрозділів, 2 з яких – «Московський район м. Харкова у роки війни» та «Гвардійці Широнінці» – дають інформацію про визволення Харківщини. Це найбільша частина музейного комплексу. У ній експонуються матеріали про героїчні подвиги харків’ян у роки Великої Вітчизняної війни, про життя Харкова і мешканців Московського району,зокрема,в період війни. Представлені, наприклад, особисті речі харків’янина І. Вернигоренка – одного з бійців загону лейтенанта П. Широніна. Цікавим елементом експозиції є «Дерево скорботи», обсипане листочками – трикутниками солдатських листів. Біля нього проводяться уроки пам’яті, зустрічі з ветеранами тощо.
Меморіальний музей ГРС О. Г. Зубарєва, що заснований у1965 році у ЗОШ № 88 Орджонікідзевського району м. Харкова, яка з 22 серпня 1963 року носить його ім'я, зберігає особисті речі, що відображають життя й діяльність вчителя географії середньої школи № 88, секретаря Орджонікідзевського райкому комсомолу й Харківського підпільного обкому комсомолу Олександра Гордійовича Зубарєва, який посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Протягом 1963-1964 навчального рокубуло зібрано близько200 фотографій, які відображали життя та діяльність членів підпільної комсомольської організації, якою керував О. Г. Зубарєв–Галини НікітіноїтаПетра Глущенка. У музеї проводяться уроки, круглі столи тощо. Експозиція постійно поповнюється новими матеріалами, що стосуються теми Великої Вітчизняної війни.
На сучасному етапі, як і раніше,багато залежить від відповідального за музей педагога. Саме завдяки його ентузіазму може розвиватися музей.Історія визволення Харківщини представлена у таких музеях досить типово, з майже однаковими комплексами експонатів і науково-допоміжним матеріалом. Проблемним є зберігання і експонування справжніх бойових нагород в умовах відсутності відповідних умов,згідно існуючого законодавства, тому,в основному, представлені ювілейні медалі, часто оригінали фотографій приклеєні на стенди, іноді зустрічається некоректне визначення належності предметів до основного або до науково-допоміжного фонду. Створені як військово-історичні, музеї поступово розширюють свою тематику, додаючи, наприклад, етнографічні розділи. Для проведення заходів із військово-патріотичного виховання все частіше залучають ветеранів війни у ДРА та інших локальних воєн.
У підсумку треба зазначити, що шкільні музеї є виховними центрами, які відіграють важливу роль у формуванні соціально орієнтованої особистості, в становленні її громадянської активності. Участь учнів у роботі шкільних музеїв розвиває у них історичне мислення, дбайливе ставлення до музейних предметів, які сприяють не лише патріотичному вихованню, а й формують світогляд сучасної молоді.
Література
1. Діяльність музеїв навчальних закладів Харківської області. Збірник документів. – Х. : Обласна станція юних туристів, 2011. – 96 с.
2. Сейненский А. Е. Музей воспитывает юных / А. Е. Сейненский. – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
3. Шевченко В. В.Музеєзнавство: навчальний посібник для дистанційного навчання / В. В. Шевченко, І. М. Ломачинська. – К. : Університет «Україна», 2007. – 288 с.