Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Історія створення Луганської метеорологічної станції

Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства

Зновенко Оксана Володимирівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

Метеорологічні спостереження почали проводити у Російській імперії з XVIIIстоліття, проте вони проводилися в дуже незначній кількості місць і долучалися тільки спостереження над температурою, кількістю опадів, розкриттям та замерзанням річок [7, с. 744].

Спостереження за температурой повітря

Місто

Петербург

Або

Москва

Варшава

Рига

Верро

Ревель

Київ

Казань

Рік

1743

1750

1779

1779

1795

1800

1807

1812

1812

 

Спостереження за кількістю опадів

Місто

Петербург

Або

Улеаборг

Варшава

Київ

Ревель

Рік

1741

1749

1776

1803

1812

1815

 

Спостереження за розкриттям та замерзанням річок

Місто

Рига

Петербург

Иркутськ

Варшава

Архангельськ

Великий Устюг

Барнаул

Саратов

Рік

1530

1706

1724

1725

1734

1749

1751

1762

 

У 1759 р. М.В. Ломоносов запропонував свій проект організації метеорологічних спостережень. В 1804 р. вийшло урядове розпорядження щодо метеорологічних спостережень, які повинні проводитись при всіх навчальнихзакладах Російської імперії, «однако, распоряжение не было приведено в исполнение, а если где наблюдения и начались, то они не были ни обработаны, ни напечатаны» [7, с. 744].

В 1810 р. засновник Харківського університету В. Н. Каразін у доповіді Московському товариству любителів природознавства виклав ідею щодо необхідності централізованого керівництва сіткою метеорологічних станцій і наукової обробки їх спостережень, а в 1818 р. запропонував план організації Державного метеорологічного комітету, до якого повинні були поступати і де повинні були оброблятися результати спостережень метеорологічних станцій, які були б розташовані у різних куточках країни. Головною метою цієї організації В. Н. Каразін вважав допомогу землеробам в їх роботі, запобігання неврожаїв, сприяння розвитку торгівлі, мореплавства, військового мистецтва, а також зазначення часу недородів для прийняття заходів для запобігання голоду.

На початку XIX століття,завдяки роботі німецького природознавця та мандрівника А. Гумбольдта,були закладені основи кліматології. В 1828 р.,за ініціативою Гумбольдта,був заснований союз для проведення магнітних спостережень, це дало поштовх для постанови метеорологічних спостережень на практичну основу. В 1829 р. Гумбольдт відвідав Петербург та зумів переконати Академію наук приєднатися до цього нового союзу і зайнятися організацією спостережень у Росії.

В 1830 р. під керівництвом члена Академії наук Адольфа Яковлевича Купфера у Петербурзі була заснована магнітна обсерваторія. Спочатку вона містилася в Петропавлівський фортеці, потім була переведена до одного з приміщень гірського корпусу. Пізніше, на пропонування Академії наук, подібні обсерваторії були засновані у Казані, Миколаєві, Сітхє, Лєкінє, Єкатеринбурзі, Барнаулі та Нерчинську. В 1833 р. Купфер подав проект заснування ще декількох обсерваторій, які були налаштовані для ведення вже не тільки магнітних, але й метеорологічних спостережень; йому вдалось домогтися здійснення цього проекту і влаштувати магнітно-метеорологічні обсерваторії у Богословську, Златоусті та Лугані [7, с. 744].

Питання щодо точної дати створення обсерваторії у Луганську докладно не з'ясоване. Деякі джерела наголошують 1837 р., інші – 1838 р. Так, краєзнавець Г. М. Ковтунов у своїй історичній довідці за 1936 р. писав: «Также следует отметить, что при заводе в 1837 году была устроена метеорологическая обсерватория, непрерывно работающая с того времени 100 лет почти и накопившая богатейший материал по изучению климата юга. Эта обсерватория является старейшей из обсерваторий в России и на Украине» [1, л. 28]. Ковтунов користувався архівними даними Луганського ливарного заводу, які у 1936 р. зберігалися в архіві Ворошиловградського (зараз Луганського) обласного краєзнавчого музею, а пізніше були передані до Державного архіву Луганської області. На жаль, документи збереглися не повністю іавтор не змогла знайти підтвердження дати заснування обсерваторії.

В статистичному збірнику, присвяченому Катеринославській губернії, що був опублікований в 1862 р.,передається: «Из многолетних наблюдений в двух пунктах губернии: в г. Екатеринославе и в Луганском заводе, оказалось, что в первом из них средняя температура года по Реомюру +6,5°; средняя температура лета +16,9°, и средняя температура зимы -5,15°; во втором же средняя температура года +6,4°; средняя температура лета +17,96°, а средняя температура зимы -5,36°» [6, с. 70].

У статті Б. Леонтовича «Климатические условия Славяносербского уезда», виданій в 1914 р.,повідомляється: «Климат района города Луганска изучен хорошо, благодаря находящейся в городе метеорологической станции Николаевской Главной Физической Обсерватории; станция существует с 1837 года» [3, с. 72].

Кліматолог І. Є. Бучинський приводить дату заснування Луганської метеостанції – 1838 р.: «Метеорологические наблюдения в Луганске начаты в 1838 г., однако по 1869 г. определение скорости ветра производилось визуально по семибальной шкале» [2, с. 200]. Краєзнавець Ю. Темнік також називає 1838 рік як дату заснування Луганської метеостанції [9, с. 316].

Луганська метеорологічна станція була організована однією з перших на такій великій території як Російська імперія і зробилазначний внесок у розвиток метеорологічних досліджень країни [7, с. 745].

Дані щодо метеорологічних станцій

Рік

1850

1856

1864

1870

1875

1880

1885

1890

1895

Кількість метео-

рологіч. станц.

15

47

24

47

98

114

225

432

590

Кількість дощо-

мірних пунктів

-

-

-

-

-

-

441

603

934

Дані, отримані в процесі спостереження, передавалися до Петербурзької обсерваторії (пізніше її перейменували в Миколаївську Головну Фізичну Обсерваторію). Під її керівництвом почала зростати кількість метеорологічних станцій, були введені одноманітні методи спостережень,а отримані дані публікувалися у зведеннях. В 1865 р. зведення було замінено «Летописью Главной Физической Обсерватории», де містився величезний матеріал у вже обробленому вигляді. Пізніше,під керівництвом Фізичної обсерваторії,вводилися нові методи досліджень, нові прилади, проводились періодичні огляди метеорологічних станцій.

В 1870 р. при Імператорському Російському географічному товаристві була створенаметеорологічна комісія. Вона пропагувала розширення сітки метеорологічних станцій та створення сітки дощомірних досліджень та досліджень над грозами, розкриттям та замерзанням річок. В 1833 р. комісія була перетворена, під її керівництвом були зорганізовані спостереження за висотою та щільністю снігового покриву, тривалістю сонячного сяйва, фенологічні спостереження тощо [7, с. 745].

На Луганській метеорологічній станції з 1853 р. проводилися спостереження:

- середня місячна та річна температури,

- середня температура пор року,

- час замерзання та розкриття річок,

- кількість днів, коли річки були вкриті льодом,

- кількість опадів у дюймах,

- кількість ясних, хмарних та дощових днів,

- пружність пару,

- напрямок вітру [4, с. 70-79].

Таблиця середньої найвищої та нижчої місячної температури

Роки

1853

1854

1855

1857

 

Місяці

Найвищ.темпер.

Нижча

темпер

Найвищ.

темпер.

Нижча темпер.

Найвищ.темпер.

Нижча темпер

Найвища

темпер.

Нижча темпер

Січень

-1,12

-4,34

-8,02

-12,55

5,55

-10,88

-0,06

-2,46

Лютий

0,58

-5,57

-2,24

-7,59

-2,95

-8,29

-4,34

-10,34

Березень

4,46

-1,64

-1,10

-6,80

4,61

-0,99

3,72

-2,78

Травень

11,16

1,98

6,04

-0,71

13,79

3,51

12,60

2,26

Квітень

18,61

6,71

18,91

8,31

21,14

9,10

17,66

6,30

Червень

19,57

9,69

18,81

10,44

22,41

11,58

21,19

10,16

Липень

22,91

12,54

22,44

12,54

22,74

12,50

20,88

11,73

Серпень

24,21

12,69

20,21

10,35

22,15

11,21

18,44

10,32

Вересень

14,86

5,85

14,91

7,02

14,60

5,07

13,95

4,09

Жовтень

13,26

3,87

12,54

2,89

11,70

2,98

11,29

-0,01

Листопад

1,65

-2,28

5,12

0,20

0,70

-3,67

1,99

-3,45

Грудень

-4,32

-8,65

2,74

0,06

-6,16

-10,82

1,84

-5,53

 

З 1881 р. зазначалися щомісячні

- середні, максимальні і мінімальні показання барометру,

- середня, максимальна і мінімальна температури,

- сумарна і максимальна кількість опадів,

- абсолютна і відносна вологість,

- хмарність,

- кількість днів з опадами, снігом, градом, грозою, буревієм, ясних, хмарних,

- напрямок вітру [8, с. 4-23].

У 1885 р. метеорологічна станція була переведена на інше місце [6, с. 5]. Нам відомо, що в цей час вона працювала під керівництвом Івана Ілліча Руднєва [6, с. 4].

Дані Луганської метеорологічної станції

 

Рік

Барометр

Температура

Абс. волог.

Відн.

волог.

Хмар-ність

Опади

Сер.

Мах

Min

Сер.

Max

Min

Серед

Серед

Серед

Сум

Max

1876

755,4

776,4

739,1

7,8

36,5

-31,4

6,3

69

6,0

422,2

34,0

1877

755,7

776,9

735,0

7,7

33,5

-28,5

7,0

75

6,1

560,5

37,4

1878

754,5

775,2

735,6

9,4

33,6

-21,6

6,9

70

5,8

444,9

35,7

1879

755,2

775,7

736,3

9,0

37,9

-24,4

6,8

71

5,9

485,5

31,3

1880

755,6

774,0

733,1

7,0

36,8

-32,7

6,7

73

5,9

422,5

39,4

1881

756,6

776,0

731,7

7,6

33,4

-22,8

6,4

72

6,3

406,5

33,6

1882

756,1

773,4

735,9

9,0

36,2

-21,8

6,6

69

6,0

447

63,5

1883

757,1

780,3

732,4

8,2

38,4

-26,5

6,1

66

5,6

312,8

27,3

1884

756,8

772,8

739,1

7,9

38,2

-19,6

6,1

70

6,7

433,5

39,8

1885

758,3

782,0

741,3

8,4

37,7

-24,6

6,1

68

6,2

355,0

46,8

 

Професор Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет ім. І. І.Мечнікова) А. В. Клосовський добився влаштування сітки пунктів спостереження південного заходу Росії. Ця сітка дозволила прослідити поширення грозових вихорів, злив, снігових завірюх і занесень. За отриманими даними Клосовський у 1882 р. надрукував роботу «Новейшие успехи метеорологии». За прикладом метеорологічної сітки південного заходу Росії були зорганізовані придніпровська, центральна та східні сітки.

У 1894 р. Міністерство землеробства та державного майна заснувало метеорологічне бюро, задача якого містилася в улаштуванні сітки метеорологічних станцій, а також об'єднання вже діючих станцій [7, с. 745].

На початку XXстоліття за роботою метеорологічної станції стежило Слав'яносербське повітове земство. Серед доповідей Слав'яносербського повітового земства за 1909 р. є доповідь стосовно організації метеорологічних спостережень в повіті [4, с. 163]. В ньому передається, що земство щорічно виділяє 120 карбованців на утримання Луганської метеорологічної станції та має право контролювати станцію та отримувати від неї дані. Найбільш важливими для потреб сільського господарства були відомості щодо розподілу опадів, тому Повітовим земством були придбані дощоміри й розміщені у різноманітних пунктах: c. Сокольники, c. Ново-Анновка, с. Хороше. Губернським земством були придбані дощоміри, які було розташовано у Петровеньківськім сиротинці та в c. Мало-Мартинівка. Дощоміри, які придбав Департамент землеробства знаходились у c. Макарів Яр іодин,власний,був у К. П. Чахірова у с. Біла Гора. Праця спостерігачів оплачувалася по 2 карбованці замісяць [4, с. 163].

В 1910 р. на утримання Луганської метеорологічної станції Повітове земство сплачувало ті самі 120 карбованців, але до нього долучилося Губернське земство, котре «также отпускает на усиление средств Луганской метеорологической станции по 120 руб» [5, с. 153].

Отримані дані дозволили поглибити кліматологічну теорію, яка знайшла відображення в роботах А. І. Воєйкова «Климат земного шара, в особенности России» (1884) и «Снежный покров, его влияние на почву, климат и погоду и способы исследования» (1889). Ці праці дозволили вивести російську кліматологію на рівень ведучої у світі. І,частково,заслуга в цьому належить всім тим, хто вів спостереження на Луганській метеорологічній станції.

Викладена вище інформація може зацікавити широкі кола потенційної музейної аудиторії, тож ми плануємо використовувати дані матеріали в експозиції. Для цього створюється стенд, де буде розміщено матеріал з історії метеорологічної станції, фотографії та температурні таблиці.

Література

1.    Архив ЛОКМ. –Ф. 1. –Оп. 02-16. –Д. с120.

2.    Бучинский И. Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем / И. Е. Бучинский. – К., 1963. – 308 с.

3.    Ежегодник-справочник Славяносербского Уездного Земства на 1914-й год. В 3-х отделах. – Луганск, 1914.

4.    Журналы и доклады Славяносербского Уездного Земского Собрания 44-й очередной сессии 1909 г. и экстренных заседаний 15 и 16-го марта и 12 июля 1909 г. с приложениями. – Луганск, 1910.

5.    Журналы и доклады Славяносербского Уездного Земского Собрания 45-й очередной сессии 1910 г. – Луганск, 1911.

6.    Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Екатеринославская губерния. – СПб, 1862.

7.    Россия. Её настоящее и прошедшее. – СПб., 1900.

8.    Сборник статистических сведений по Ектеринославской губернии. Вып. третий. Славяносербский уезд. – Екатеринослав, 1886.

9.    Темник Ю. Столетнее горное гнездо / Ю. Темник. – Луганск, 2004.