Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Музеї України щороку розширюють сферу своїх послуг, намагаючись відповідно до нових умов розширити коло відвідувачів музею, залучити нові категорії. Музейні заклади стають дедалі динамічнішими, більш інтегрованими у створення національного культурного продукту. До основної функції – збереження культурної спадщини – щороку додаються нові, серед яких одну з важливих посідає функція розвитку туризму.
Привабливим для музеїв виявився фестивальний туризм(тематичний, або подієвий туризм). Унікальні тури, що поєднують традиційний відпочинок та участь у видовищних заходах, завойовують дедалі більшу популярність. Подієвий туризм – це чудова атмосфера свята, індивідуальні умови відпочинку і незабутні враження. М. Кляп та Ф. Шандор класифікують фестивальний туризм за масштабом події (національного чи міжнародного рівня) і за тематикою події. В подієвому туризмі можна виділити кілька тематичних видів: національні фестивалі і свята; театралізовані шоу; фестивалі кіно і театру; гастрономічні фестивалі; фестивалі та виставки квітів; модні покази; аукціони; фестивалі музики і музичні конкурси; спортивні події [4]. Серед українських турагенцій останнім часом також стало популярним орієнтуватися на фестивалі (приміром, http://www.okraina.com.ua/tours/festival та ін.). Як показало дослідження сприйняття України, що проводилося у грудні 2010 року в п’яти провідних країнах ЄС – Німеччині, Іспанії, Франції, Великобританії та Італії, переваги нашої держави в туристичній сфері такі: «поряд з двома показниками-лідерами – відвіданням культурно-історичних пам’яток (1-ше місце, 56 %) та сільським туризмом (44 %) – до перспективних для України видів туризму опитані зараховують також природні заповідники (44 %) та фестивальний туризм (39 %)» [1].
Попри те, що розвиток фестивального туризму, насамперед, має підтримуватися на державному та обласному рівні, музеї, останнім часом, активно включаються у формування такого виду пропозицій. Більше того, В. Петранівський наголошує на тому, що «основними напрямами розвитку етнокультурного та фестивального туризму в Україні можуть бути: інноваційно-культурологічна діяльність державних музеїв, історико-культурних заповідників, музеїв під відкритим небом (скансенів), приватних етнографічних музеїв; організація фольклорних свят і фестивалів, як міжнародних, національних, регіональних та місцевих; активізація діяльності національних общин і громадських організацій; інноваційне залучення різних етнокультурних об’єктів до туристично-екскурсійного обслуговування; створення культурно-етнографічних центрів в Карпатському регіоні України (на прикладі територіального етнокультурного туристичного кластеру); створити Всеукраїнський інформаційно-методичний центр розвитку етнокультурного туризму (з філіями в регіонах); розробити Концепцію і затвердити Постанову Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо розвитку етнокультурного туризму в Україні до 2015 року»; науковцям розробити та опублікувати підручники та навчально-методичні матеріали з етнокультурного туризму» [3]. Традиційно, більш відкриті до таких інновацій західні регіони України, в яких не просто провадиться велика кількість різноманітних фестивалів, а й започатковане ґрунтовне наукове осмислення цього феномену. На Слобожанщині, однак, фестивалі, хоч і з різним успіхом, але проводяться, розширюються творчі концепції, формуються нові традиції. Справжній фестивальний бум Україна пережила у 2000-х роках. Майже кожне містечко отримало свій фестиваль, частина з яких мала свою літературну складову. Однак, нас цікавлять фестивалі, які у своїй основі несуть саме зацікавлення літературою, акцентують увагу на певній літературній постаті. Спробуємо осмислити феномен літературного фестивалю в сегменті фестивального туризму, а також роль музею та перспективи фестивальної діяльності на прикладі літературно-мистецького фестивалю «De Libertate», започаткованого у 2012 році в Національному літературно-меморіальному музеї Г.С. Сковороди (с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області).
Не можна сказати, що літературних фестивалів сьогодні в Україні бракує. Приміром, в результаті фестивалю «Контекст», який відбувся за участі ключових організаторів і культурних менеджерів, було видрукувано, на кошти фонду «Розвиток України», літературний календар-путівник на 2013 рік, в якому подано найбільш значимі події літературного року в достатньо зручному для користування форматі. Можна відзначити, що музейна спільнота включена у цей реєстр. Так, включено сюди Фестиваль дитячої книги «Азбукове королівство магів і янголів» від Музею книги і друкарства, «Франко-фест» від музею-заповідника І. Франка «Нагуєвичі», «Йогансен-fest», одним із організаторів якого є Харківський літературний музей, і фестиваль «De libertate» від Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди.
Зазвичай, літературні фестивалі постають на хвилі ювілейних дат. Так, приміром, було із Антонич-фестом (Київ, 2010), Йогансен-fest (Харків, 2011, 2012), так є і з заходами, на кшталт, Місяць Миколи Вінграновського, Рік Семенка тощо. У 2012 році вперше відбулися дві фестивальні події, закцентовані на основоположних постатях для української культури – Іванові Франкові та Григорії Сковороді. Важливим є й той факт, що обидва фестивалі проводилися на базі музейних комплексів – музею-заповідника «Нагуєвичі» та Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди.
Для порівняння, «Франко-фест» відбувся 27-29 липня 2012 в рідному селі Івана Франка, Нагуєвичах. Під час фестивалю відбулася концертна програма української музики, виступи бардів та різноманітних народних колективів, арт-перфоманси та художні інсталяції, театральні виступи та читання Франка відомими українськими письменниками, істориками, літературознавцями. Безпосередньо в самому музеї І. Франка, у ніч із суботи на неділю (з 28 на 29 липня), відбулася акція «Ніч у музеї (Діалоги з Франком)», під час якої гості смакували чорну каву, гаряче вино та слухали романтичну й релаксуючу музику молодих виконавців. Досвідчені українські літературознавці (зокрема, львівські франкознавці – Валерій Корнійчук, Тетяна Космеда, Богдан Тихолоз) розповідали відвідувачам про Франка, вели зацікавлений діалог з учасниками заходу. Варто зазначити, що масштабність заходу [5], хоча і стала неочікуваною для самих організаторів, але була виправдана, адже до формування концепції та програми фестивалю, пошуку партнерів та коштів, рекламної кампанії були залучені фахівці із мистецьких агенцій, організатори музичних концертів та партнери зі сфери бізнесу.
Харківщина фактично має кілька подій фестивального формату, присвячених постаті окремої літературної постаті. Традиційно відбуваються Чичибабінські читання, під час яких щороку отримують майданчик для виступу найцікавіші представники російськомовної літератури в Україні, російські письменники та представники Білорусі, Ізраїлю тощо. Ось уже третій рік проводиться «Йогансен-fest», присвячений пам'яті Майка Йогансена. Його постать – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно обірваний у сталінських застінках 1937 року. Розмаїта творча спадщина Йогансена, що належить до вершинних досягнень і звершень українського письменства, не втрачає своєї актуальності й у наш час. Фестиваль, окрім літературної складової, апелює до спортивних інтересів красного письменства. У рамках фестивалю проводяться більярдні чемпіонати серед письменників, футбольні змагання, проводяться екскурсії містом, а також у Слобожанській Швайцарії (природний парк «Гомільшанські ліси»).
Постать Григорія Сковороди для Харківщини є більш ніж значимою. Саме тому уже кілька років користуються увагою фестивалі на кшталт «Сад божественних пісень», які мають на меті популяризацію творчої спадщини українського мислителя, а також збереження культурної спадщини.
Ставши засновником та організатором фестивалю «De libertate», ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» активно впроваджує нові форми роботи з молоддю у музейну діяльність. Варто зазначити, що ініціатива проведення літературно-мистецького фестивалю «De libertate» була затверджена наказом Міністерства культури України № 314 від 05.04.2012 р. «Про підготовку та проведення заходів щодо відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди» Метою фестивалю, із самого початку, була актуалізація постаті й творчості Григорія Сковороди, гідне відзначення 290-річчя від дня народження українського філософа, поета, музиканта, співака. Окрім того, фестиваль спрямований на привернення уваги широкої громадськості до української літературної класики, культурної ролі Харківщини у розвитку української літератури; гідне представлення творчості лауреатів премії імені Григорія Сковороди у галузі літератури, музики, театру; актуалізація барокової природи української ментальності; стимулювання творчих проектів, присвячених Григорію Сковороді, а також актуалізація ваги творчої сили та високорозвиненої духовності; відкриття нових молодих авторів, сприяння спілкуванню початківців авторів з визнаними майстрами слова, встановлення контактів між творчими колективами та окремими авторами; сприяння розвитку фестивального та зеленого туризму.
Фестиваль, орієнтований на творчу молодь, базується на поєднанні кількох ідей. Основоположною є когнітивна складова, яка, водночас, сприяє маркетинговому та рекламному просуванню самого музею. Національний літературно-літературний музей Г.С.Сковороди – єдиний музейний комплекс, на території якого знаходиться значна кількість пам’яток історії, архітектури та містобудування, безпосередньо пов’язаних з життям і творчістю видатного українського філософа, поета та просвітника Г. С. Сковороди, а саме: його могила, будинок, в якому жив і помер філософ, 700-літній дуб, біля якого любив відпочивати Сковорода, криниця Сковороди, пам’ятник мислителю. Окрім традиційних екскурсій було створено інтерактивні програми. Зокрема, до організації інтерактивного майданчику долучилися колеги із КЗК «Харківський літературний музей», які запропонували освітню інтерактивну програму «Філософське торбознавство імені Г. Сковороди», яку пізніше було введено і в програму фестивалю «Від Сковороди до Сковороди» та в перелік постійних освітніх послуг музею. Зрештою, інтерактивні програми, створені для фестивалю «De Libertate», увійшли до повсякденної практики екскурсоводів музею.
Варто зазначити, що фестиваль зміг показати барокову природу української культури і оприявнити роль Григорія Сковороди завдяки спеціальній музичній програмі, яку підготував заслужений артист України Тарас Компаніченко. Музична та літературна складова фестивалю була сформована таким чином, щоб не просто влаштувати яскраве видовище, а й поповнити музейну збірку новими експонатами. Так, учасниками та гостями заходу було передано у музейні фонди чимало письмових експонатів, зокрема й з-за кордону (збірка байок Сковороди у перекладі фінською мовою), а також малюнки Уляни Мельникової, роботи учасників фотопленеру. Візуально привабливим і виграшним з маркетингового погляду виявився обраний логотип фестивалю – малюнок Марисі Рудської, який подає нестереотипний, молодіжний погляд на Григорія Сковороду.
У 2013 році творча концепція заходу набула змін, зумовлених зорієнтованістю на розвитку студентської та дитячої творчості. Під час фестивалю заплановано проведення літературно-мистецької програми, тематика якої базується на категоріях свободи, духовності, творчої оригінальності. До формування програми залучаються вищі навчальні заклади Харківщини. Окрім того, заплановано проведення Майстерні креативного чину «Відкрите небо: час творчості». Інноваційний дизайнерський проект для дітей сприяє залученню школярів до творення сучасного мистецтва, є спробою подолати штампи та стереотипи, дати можливість максимально оприявнитися творчій свободі. Форми – незакінчені, основним є «каркасна» реалізація ідеї і створення спонтанних ситуацій, оскільки робота на фестивалі спрямована на процес, а не накопичення фонду виставкових примірників. Музей стає територією спілкування, набуває динамічності, заперечує тезу про музеєфікацію як «знеживлення» і «знеструмлення» об’єктів.
Вдруге буде проводитися й пленер зі створення об’єктів ленд-арт «Начальні двері до філософії Григорія Сковороди». Природа для Григорія Сковороди постає мірилом мудрості й гармонії. Територія англійського регулярного парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва ХVIII сторіччя – дає широку можливість для створення композицій із природного матеріалу, масштабних проектів у стилі land-art, який, на жаль, не надто поширений на Східній Україні. Під час пленеру запрошені митці втілюватимуть на території Національного літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди, за допомогою природних матеріалів, із урахуванням характеру ландшафту, власне бачення філософських ідей Григорія Сковороди. Окрім того, у 2013 році заплановано проведення балу «Розкішна квітка українського бароко» (саме так називав Григорія Сковороду один із найкращих дослідників його творчості – Дмитро Чижевський), який покликаний створити атмосферу аристократичного балу епохи бароко на території англійського регулярного парку ХVIII століття і який сприятиме культурно-естетичному та художньо-мистецькому вихованню.
Літературно-мистецький фестиваль «De Libertate» має всі шанси стати традиційним, оскільки не просто розширює перелік послуг, які надає музей, а й об’єднує творчих особистостей, для яких життєвим кредо є свобода творчості. Відтак, музей досягає ще однієї мети – розширення кола друзів музею.
Фестиваль підвищив інтерес громадськості до музею Г.С. Сковороди, інших пам’яток, пов’язаних з його ім’ям, що сприятиме різнобічному ознайомленню мешканців Харківщини та гостей області зі своїм минулим, росту культурно-духовного рівня особистості, формуванню патріотичних цінностей та вихованню відчуття співпричетності до своєї культури, надалі сприятиме розвитку фестивального і зеленого туризму.
Література
1. Дослідження сприйняття України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://brandukraine.org/k/
2. Кіш Г. Розвиток фестивального туризму як складової геотуризу (на прикладі Закарпатської області) [Електронний ресурс] / Г. Кіш. – Режим доступу: http:// archive.nbuv.gov.ua/ portal/ natural/ Nvuu/ Ekon/ 2012_36/ statti/2_7.htm
3. Петранівський В. Географія фестивального туризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.krynytsya.pp.ua/2012/02/blog-post_7073.html
4. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. / М. П.Кляп, Ф. Ф. Шандор. – К. : Знання, 2011. – 334 с.
5. Хмельовська О. Франкофест побив рекордну кількість рекордів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litakcent.com/ 2012/07/31/ frankofest-pobyv-rekordnu-kilkist-rekordiv/