Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Однією з визначальних рис докорінного оновленнянавчально-виховного процесу, що спостерігається за роки незалежності України, слід вважати набуття ним національного забарвлення.
Школярі отримали змогу прилучатися до національних та гуманістичних загальнолюдських цінностей. Нагромаджено багатий і цікавий досвід історико-краєзнавчої роботи, підсумковим етапом якої стало запровадження щорічних учнівських історико-краєзнавчих конференцій з циклу «Чигиринщина в історії України». В даному напрямку роботи відчутних результатів дозволила досягти співпраця учнівського і педагогічного колективів Суботівської школи, науковців заповідника та викладачів кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Започатковано проведення даних конференцій випускником цієї школи, відомим краєзнавцем, помічником ректора з гуманітарної освіти та виховання вказаного вузу, кандидатом історичних наук, доцентом Валентином Лазуренком [1]. Насамперед, хотілося б відзначити, що напрочуд вдало вибрано назву даного циклу учнівських історико-краєзнавчих конференцій. Адже використання «малої історії», залучення учнів середньої і старшої шкільної ланки до безпосередньої участі в краєзнавчих пошуках, опрацюванні і всебічному вивченні зібраних матеріалів, їх оформленні, без сумніву, є одним з найбільш дієвих методів у формуванні національної свідомості учнівської молоді.
Перша учнівська історико-краєзнавча конференція «Чигиринщина в історії України. Суботів: минуле і сучасність», що відбулася 12 травня 2006 р., відзначилася системним підходом та максимально широким хронологічним охопленням проблематики історії старого козацького села.
Учнями школи під керівництвом науковців заповідника було підготовлено 17 виступів і повідомлень. Науковці закладу виступили з узагальнюючими доповідями на пленарному засіданні конференції.
За підсумками роботи конференції за кошти В. Лазуренка було видано збірник її матеріалів «Чигиринщина в історії України. Суботів: минуле і сучасність», віддрукований в 2007 році в Центрі культури і виховання Черкаського державного технологічного університету накладом 100 примірників [2].
Друга учнівська конференція «Чигирищина в роки Великої Вітчизняної війни», що була проведена 31 січня 2008 р., узагальнила історико-краєзнавчі пошуки учнів, вчителів, науковців заповідника та викладачів ЧДТУ одного з найбільш складних і суперечливих періодів вітчизняної історії.
На пленарному засіданні зібрання виступили чотири доповідачі. Під час роботи трьох секцій:
1. Життя населення Чигиринського краю за нацистського окупаційного режиму.
2. Форми руху опору цивільного населення Чигиринщини окупаційній владі.
3. Увічнення пам’яті учасників подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
було заслухано 29 доповідей, виступів та повідомлень. Науковці заповідника підготували 7 доповідей, в процесі підготовки яких основний акцент було зроблено на відомості з архівних матеріалів, частина яких вперше вводиться до наукового обігу.
Доторкнутися до однієї із сторінок героїчного минулого краю присутні змогли, ознайомившись з експонатами тимчасової виставки «Нагороди Великої Вітчизняної війни 1945-1945 рр. (з фондів Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»)».
Невдовзі побачила світ збірка матеріалів конференції «Чигиринщина в історії України. Чигиринщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.», віддрукована в 2008 році в Центрі культури і виховання Черкаського державного технологічного університету накладом 100 примірників [3].
27 листопада 2008 р. працювала Третя учнівська історико-краєзнавча конференція «Чигиринщина в історії України. Голодомор 1932-1933 рр., репресії 30-х – 40-х рр. ХХ ст. та голод 1946-1947 рр. на Чигиринщині». Цього разу було заслухано 6 доповідей і 3 виступи на пленарному засіданні та 48 виступів на засіданнях чотирьох секцій:
1. Незаліковна рана мого роду: голодомор 1932-1933 років (спогади уродженців Чигиринщини – очевидців національної трагедії».
2. Жертви політичних репресій 30-х – 40-х років ХХ ст. на Чигиринщині.
3. Голод 1946-1947 років в пам’яті жителів Чигиринщини.
4. Увічнення пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років на Чигиринщині.
Присутні заслухали шість доповідей, підготовлених науковцями заповідника.
Відрадно констатувати, що значно розширилося коло учасників конференції – цього разу, окрім господарів заходу, змістовні виступи підготували учні ще чотирьох шкіл району. Рішенням відділу освіти Чигиринської районної державної адміністрації зібранню надано статус районної учнівської історико-краєзнавчої конференції.
В рамках роботи конференції працював круглий стіл «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять народу».
Кульмінаційним моментом круглого столу можна вважати презентацію книги-реквієму «Жнива смерті (Кам’янщина)» члена Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, члена Національної спілки журналістів України Олександра Вєтрова.
Особливий інтерес в учасників та гостей зібрання викликали виставка учнівських плакатів «Не маємо права забути. Голодомор 1932-1933 років очима сучасного школяра» та родинних світлин «На старих фотографіях всі молоді… На старих фотографіях мертві сміються…», де були використані світлини з фондів заповідника та книги з бібліотеки закладу.
Основним підсумком плідної роботи конференції, безперечно, є видання збірника її матеріалів «Чигиринщина в історії України. Голодомор 1932-1933 рр., репресії 30-х – 40-х рр. ХХ ст. та голод 1946-1947 рр. на Чигиринщині», віддрукованого в 2009 році в Центрі культури і виховання Черкаського державного технологічного університету накладом 300 примірників [4].
Таким чином, систематизовано, збережено, донесено до майбутніх поколінь зібрані по крупинці свідчення мешканців краю про тяжкі випробування, які їм довелося пережити. Водночас згруповано результати копіткої дослідницької роботи учасників конференції, що спонукає до продовження досліджень. Адже діти бачать, що їх праця не змарнована, а приноситиме користь іншим.
Проведення учнівських конференцій було висвітлено регіональними засобами масової інформації. Зокрема, про їх перебіг розповідалося в програмі «Пілігрим» Черкаської обласної державної телекомпанії «Рось». Досвідом роботи з розбудови шкільного краєзнавства в краї працівники заповідника ділилися з телеглядачами під час прямого ефіру «Студії +»:
«Національно-патріотичне виховання учнівської молоді крізь призму розвитку шкільного краєзнавства» (8 лютого 2008 р.).
Про роботу Третьої учнівської конференції повідомлялося в одному з сюжетів «ЧСН». Їй присвячено спеціальний випуск програми «В серці України». Інформація про роботу зібрання була поміщена в мережу «Інтернет» та висвітлена на сторінках газети «Чигиринські вісті».
На підсумковому засіданні Третьої конференції було прийнято рішення в 2010 р. провести наступну конференцію «Чигиринщина в історії України. Шкільна освіта Чигиринщини: погляд крізь століття», яка відбулася 21 грудня 2010 р.
Прикметно, що конференцію проведено в переддень нового 2011 р., який Указом Президента України Віктора Януковича за № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» оголошено роком освіти та інформаційного суспільства. Отже, можна відзначити, що на Чигиринщині року освіти було задано успішного старту.
Організаторами конференції виступили Чигиринська районна державна адміністрація, Черкаський державний технологічний університет, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Суботівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. В ході пленарного та секційних засідань конференції було заслухано 67 доповідей та повідомлень. Працювало чотири секції: «Суботівська школа: минуле та сьогодення», «Нотатки до історії освітніх закладів Чигиринщини», «Відомі освітяни краю», «Шкільна освіта Чигиринщини в роки незалежності».
В роботі зібрання взяли участь відомі вчені-освітяни Черкащини кандидати історичних наук Мельниченко В.В., Нераденко Т.М., Лазуренко В.М., Стрижак Є.М., Лавріненко Н.П.
Велику роботу з підготовки та проведення заходу провели науковці НІКЗ «Чигирин». Співробітники заповідника підготували 15 ґрунтовних доповідей, де досліджувалися етапи становлення та розбудови шкільної освіти, що охоплюють період від середини ХІХ ст. до сьогодення, історія окремих освітніх закладів, життєвий шлях відомих освітян Чигиринського краю.
Особливої уваги заслуговують доповіді, де розглядалися питання методів музейної педагогіки та шкільного краєзнавства, їх впливу на формування національної самосвідомості підростаючого покоління.
Неабиякий емоційний вплив на учасників, гостей конференції справили тимчасові виставки «Історія освіти: з музейних фондів національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та із шкільного архіву Суботівської школи.Змістовні доповіді, виступи, повідомлення підготували вчителі та юні дослідники семи шкіл Чигиринського району. Збір польових матеріалів учнями Суботівської школи проводився за спеціально розробленою співробітниками заповідника анкетою-запитальником. З роботою Четвертої конференції глядачі Черкащини та сусідніх областей мали можливість ознайомитися в спеціальному випуску програми «Відкритий урок», в мережі Інтернет на сайті Черкаської ОДА, в регіональних періодичних виданнях. За матеріалами зібрання було видано чергову збірку [5]. Треба віддати належне молодим вченим Черкаського державного технологічного університету, які в наш нелегкий час знаходять можливість видати збірники матеріалів конференції (здебільшого власним коштом). Збірники традиційно вручаються випускникам школи – учасникам конференцій.
В квітні 2012 р. відбулася П’ята районна історико-краєзнавча конференція «Чигиринщина в історії України. Літопис Чигиринського краю», присвячена 500-річчю заснування м. Чигирина. Цього року конференція набула Всеукраїнського масштабу. Крім Чигиринського району учасники представляли Кам’янський, Чорнобаївський, Черкаський райони (Черкаська область), м. Черкаси, м. Лубни (Полтавська область). В роботі конференції взяли участь 27 науковців НІКЗ «Чигирин», які підготували 38 повідомлень.
При аналізі результатів роботи конференцій відчувається суттєве зростання їх рівня. Якщо під час підготовки виступів і повідомлень для першої конференції учні опиралися, в основному, на матеріали, надані науковцями заповідника та відібрані з періодичної преси, то в процесі розробки матеріалів наступних конференцій більшість юних доповідачів використовували власні напрацювання, складені з ними особисто зібраних польових записів. Так за період підготовки другої учнівської конференції «Чигиринщина в історії України. Чигиринщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.» юними пошуковцями, вчителями школи та науковцями заповідника було опитано більше двадцяти респондентів. Зібрано цінні спогади очевидців подій Великої Вітчизняної війни, серед яких виявилося чимало призабутих відомостей.
Характерною рисою підготовчого процесу заходу є залучення до збору матеріалів рідних, близьких, сусідів школярів. Значна частина доповідачів розповідала про те, який слід залишили події війни в їх родинах. Не залишили байдужими присутніх розповіді дітей війни, учасників місцевого руху опору. Безперечно, особливий виховний ефект мали обставини, що учні ніби перенеслися в роки війни, разом зі своїми односельцями пережили часи німецької окупації, досить чітко уявили, що все почуте відбувалося не десь далеко, в незнайомих краях, а ось тут, зовсім поряд – на своїй вулиці, чи біля церкви, чи на околиці села…
Набувши певного дослідницького досвіду, юні краєзнавці зібрали безцінні свідчення очевидців голодомору, яких залишилося по селах району дуже мало. Під час збору матеріалів використовувався спеціально розроблений запитальник.
Знову ж таки найбільш проникливими були виступи старожилів села, які пережили голодні 1932-1933, 1946-1947 рр., дітей репресованих односельців.
Як бачимо, на прикладі учнів Суботівської школи – активних учасників всіх конференцій, прослідковується дієвий процес зростання як дослідників, так і майбутніх свідомих громадян з чітко визначеною життєвою позицією. Адже якщо в своїх перших краєзнавчих доробках школярі, зважаючи на свій юний вік, лише намагалися відтворити окремі сторінки історії Чигиринщини, то в наступних дослідженнях висловлювали власну оцінку подіям.
Показово, що ініціативу, започатковану в Суботівській школі, підхопили інші школи району. На базі Медведівської ЗОШ ім. Максима Залізняка було проведено чотири щорічних Залізнякових Читання, відбуваються подібні заходи і в освітніх закладах м. Чигирина. Співорганізаторами та активними учасниками зібрань є науковці заповідника.
Безперечно, участь у дослідницькій роботі школярів накладає позитивний відбиток на їх подальше навчання. Частина випускників шкіл району – учасників конференцій вирішили пов’язати свою подальшу долю з вивченням суспільних наук. Всі, без виключення, юні дослідники опанували ази пошуково-дослідницької роботи, що прислужиться їм в майбутньому в процесі опанування будь-якої професії.
Історико-краєзнавчі конференції мають важливу соціально-виховну функцію. Вони сприяють взаємному наближенню аматорського та наукового краєзнавства, стануть дієвою запорукою вивчення та розповсюдження знань з історії краю, області, конкретного міста серед найширших верств населення, слугують одним із засобів становлення громадянського суспільства в Україні.
Матеріали, зібрані науковцями, педагогами та юними дослідниками, широко використовуються в навчально-виховній роботі освітніх закладів Чигиринщини.
Література
1. Кукса Н. Місце музейних установ у становленні і розбудові шкільного краєзнавства (з досвіду роботи Національного історико-культурного заповідника «Чигирин») / Н. Кукса // Розвиток музейної справи на Черкащині (до 90-річчя заснування обласного краєзнавчого музею). Матеріали науково-практичної конференції 18 червня 2008 року. Черкаси. – Черкаси, 2009. – С. 108-117.
2. Чигиринщина в історії України. Суботів: минуле і сучасність// Матеріали Першої історико-краєзнавчої учнівської конференції Суботівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чигиринського району Черкаської області. – Черкаси, 2007.
3. Чигиринщина в історії України. Чигиринщина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. // Матеріали Другої історико-краєзнавчої учнівської конференції Суботівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чигиринського району Черкаської області. – Черкаси, 2008. – 191 с.
4. Чигиринщина в історії України. Голодомор 1932-1933 рр., репресії 30-х – 40-х рр. ХХ ст. та голод 1946-1947 рр. на Чигиринщині // Матеріали Третьої історико-краєзнавчої учнівської конференції Суботівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чигиринського району Черкаської області. – Черкаси, 2009. – 254 с.
5. Чигиринщина в історії України. Шкільна освіта Чигиринщини: погляд крізь століття // Матеріали Четвертої історико-краєзнавчої учнівської конференції Суботівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чигиринського району Черкаської області. – Черкаси, 2011. – 323 с.