Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Пізнати історію своєї країни, міста, народу та здійснити подорож у минуле можна різними способами. Один із яких – це відвідування музею.
Сьогодні музей повинен запропонувати такий унікальний продукт, який зможе скласти гідну конкуренцію індустрії відпочинку. Тому нашим основним завданням став пошук нових методів роботи зі шкільною аудиторією.
Так, для дитячої аудиторії основною формою пізнання навколишнього світу є гра, то ми вирішили використовувати цей вид діяльності в роботі з відвідувачами нашого музею. Одна із інноваційних форм роботи в даному напрямку – інтерактивна гра.
Для цього у Харківському історичному музеї на базі існуючих експозицій розроблено декілька занять з елементами інтерактивної гри, а саме: «Гроші в нашому житті», присвячене грошовій реформі в Україні, «Світ книги»,присвячене Дню слов’янської писемності та мови, «Наша держава – Україна» до Дня Незалежності України і «Козацькому роду нема переводу», до Дня українського козацтва.
Інтерактивне заняття «Світ книги» проводиться в актовій залі та по експозиції музею «Наш край у ІХ – ХVІІІ ст.», де відвідувачам заходу пропонується оглянути стародруки, які представлені в цій експозиції. Потім у актовій залі гостям демонструється відео-презентація, яка розповідає про славнозвісну бібліотеку Ярослава Мудрого, після цього у презентації розглядається історія сучасної книги. Потім закріпити свої знання учасникам заняття пропонується за допомогою деяких вікторин, для чого гості поділяються на дві команди. Спочатку потрібно згадати літературні твори, що вивчаються у школі і відповісти – як називається твір і хто його автор за прослуханими уривками. У наступному завданні потрібно скласти прислів’я та прикмети з наведених складів, які пронумеровані. Також, є тут і конкурс скоромовок, для цього із залу викликаються по одній людині для промови скоромовок, хто швидше промовить на час, той і переможець. Також пропонується вікторина «Сторінками зарубіжної літератури», де гостям задаються різноманітні питання стосовно літературних персонажів. Наприклад, «Динозавр у російських казках? (відповідь –: «Змій Горинич»), «У якій країні жив Г.Х. Андерсен? (відповідь – «у Данії») і т. д.
А особливою популярністю користується конкурс, де потрібно написати своє прізвище та ім’я на глаголиці. Для цього кожному із учасників видається алфавіт глаголиці. Хто швидше виконає це завдання на час той переможець. Завершується це заняття нагородженням команд символічними золотими та срібними медалями [2].
Таким чином, інтерактивне заняття «Світ книги», розраховане на дітей молодшого та середнього шкільного віку, має на меті за допомогою різноманітних інтерактивних конкурсів ознайомити з історією виникнення книг від давніх часів до сучасності.
Ще одне заняття з елементами інтерактивної гри – «Гроші в нашому житті», розроблене до Дня проведення грошової реформи в Україні. Спочатку гості даного заходу запрошуються до актової зали музею, де знайомляться з презентацією фото слайдів, що розповідають про історію виникнення грошей до сучасності. Після презентації учасникам заняття пропонується взяти участь у тематичній вікторині «Гроші у літературних творах», де ведучий читає уривок із твору, а гості відповідають – як називається цей твір і хто його головний герой. Якщо відповідь вірна, уривок із цього твору демонструється на екрані. Це може бути або художній фільм, або мультиплікаційний. Також проводиться ще один конкурс, який має назву «Гроші в українській приказці», для цього із залу запрошуються бажаючі, їм пропонується початок приказок, та з наведених варіантів треба знайти кінцівку приказки. По завершенню заняття – ще одна гра, яка має назву «Грошовий гумор». Де учасникам ставляться гумористичні питання за темою грошей і потрібно дати на них відповіді. Наприклад, «Яка тварина завжди при грошах?» (відповідь – «Порося»), «Що відоме прислів’я пропонує замість ста рублів?» (відповідь – «Сто друзів»), або «Як називаються гроші, які дають батьки своїм дітям?» (відповідь – «Кишенькові») та ін. [3].
По завершенню цього заняття гості заходу мандрують експозиціями музею, де представлені гроші від давніх часів до сучасності та отримують сувенірні зображення грошей на пам’ять.
Таким чином заняття «Гроші в нашому житті» має на меті розповісти дітям перш за все історію виникнення грошей і обігу, познайомити учасників заходу з культурою поводження з грошами, для того щоб не потрапити під вплив грошей і зберегти свою особистість, що гроші – це тільки один із засобів життєвого благополуччя, та існує дещо, що неможна купити за гроші, наприклад це дружба, любов, здоров’я.
Важливим традиційним засобом патріотичного виховання учнівської молоді є вивчення символіки нашого народу. Тому, до Дня Незалежності України розроблено інтерактивне заняття «Наша держава – Україна» головною ідеєю якого є виховання патріотизму та почуття поваги до державних символів народу: прапору, гербу, гімну.
Захід проводиться в актовій залі музею та в експозиціях «Україна. Час змін», що присвячена періоду Незалежної України і «Слобожанські мотиви», яка присвячена етнографії краю. На початку заходу відвідувачам музею, в якості вступу, розповідається легенда про утворення України за часів давніх богів, воєвод та царів. Основна частина заходу представлена у вигляді усного журналу, сторінки якого демонструються на великому екрані. Гортаючи сторінки цього журналу, гості музею закріплюють знання про рідну державу та дізнаються щось нове. На перших сторінках журналу представлені наукові відомості про Україну: географічні, політичні, економічні, історичні та етнографічні.
Наступна сторінка має назву «Державні символи», на якій представлені відомості про державні символи України: прапор, гімн, герб. Розповідається про постанови Верховної Ради України у січні – лютому 1992 року, коли затверджено як держаний гімн мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна», синьо-жовте знамено – державним прапором, а тризуб – малим гербом України. На наступних сторінках представлені найбільш відомі національні символи України. Показ цих зображень супроводжується цікавою розповіддю про кожен з них, а саме: хліб, рушник, верба, калина, писанка, бандура, українська народна пісня. І тут також є і конкурс для вчителів під назвою «Найкращий знавець українських народних пісень», їм потрібно вставити пропущені слова в текст із уривків пісень, а потім всі разом співають ці красиві українські ліричні пісні.
Далі відвідувачам пропонується сторінка «Розумників», де їм потрібно дати відповіді на запитання, які стосуються нашої Батьківщини. Наприклад, про географічні, політичні, соціальні відмінності України. Остання сторінка журналу має назву «Підсумкова», де ведучі заходу підбивають підсумки заняття, проводять гру «Правда чи ні», для закріплення отриманих відомостей про Україну, а саме ставлять аудиторії питання з гумором. Наприклад, «Правда, що День Незалежності святкують 8 березня?» чи «Правда, що прапор України червоного кольору?».
Завершується основна частина заходу віршем Володимира Сосюри «Любіть Україну». Після цього відвідувачів музею запрошують на тематичні екскурсії по експозиціях «Україна. Час змін», де основну увагу приділяють державній символіці, досягненням нашої держави, та «Слобожанські мотиви», на якій особливу увагу екскурсовод звертає на національні символи України, традиції та звичаї нашого народу [4].
Таким чином, заняття присвячене Дню Незалежності України розраховане на дітей шкільного віку має на меті, за допомогою різноманітних інтерактивних ігор, виховати почуття патріотизму та гордості до рідної землі, до свого народу, до своєї Батьківщини.
До Дня українського козацтва у Харківському історичному музеї проводиться заняття «Козацькому роду нема переводу», яке розкриває нашу національну гордість – історію українського козацтва. Тому що минуле кожної країни в історичній пам’яті народу ототожнюється з епохальними періодами та подіями національного та загальнодержавного рівня, які з плином часу набувають актуальності, виховного і повчального значення. Особливе місце в історії України якраз і займає Козацька доба. Даний захід починається з відвідування експозиції «Україна – козацька: погляд крізь століття», де центральне місце посідає унікальна гетьманська хоругва кінця ХVII ст. з колекції Харківського історичного музею та багато інших цікавих експонатів. Після екскурсії учасників заходу запрошують до актової зали музею для проведення різноманітних конкурсів на козацьку тематику. Починається ігрова програма з того, що гості поділяються на дві команди обирають отаманів, і перше випробування отаманів – вони дують повітряну кульку. Хто надує раніше, той і виграв, він отримує дерев’яний муляж булави, як символ отаманської влади. Є також і конкурс писарів, для цього кожній команді роздається лист паперу і кольорові олівці. Необхідно на час намалювати козака у повний зріст. А далі проводяться козацькі вікторини, де гості заходу закріплюють почуте з екскурсії по експозиції, і за кожну правильну відповідь команда отримує марку з зображенням козака, у кого марок виявиться більше – та команда і перемогла. Особливо учасникам заходу подобаються така гра, як «Переправа», де перевіряється взаємовиручка козаків. Для цього кожна з команд шикується у колону. Учасник, який стоїть першим, бере собі на спину наступного учасника і переносить його через уявну річку на другий бік залу. Той учасник, якого несли на спині, повертається назад і переносить наступного учасника своєї команди і т. д. Перемагає та команда, яка швидше перенесе всіх членів команди через переправу, та конкурс «Дбайлива козачка» для дівчаток, де треба показати, як за допомогою трьох предметів: рубеля, качалки та рушника в давнину козачки могли випрасувати білизну.
По закінченню заходу всі бажаючі мали змогу сфотографуватись у вишиваній сорочці, козацькій шапці-кубанці та з козацькою булавою(муляжем) [1].
Підсумовуючи вищесказане можна сказати, що головне у роботі з дитячою аудиторією в музеї – це правильно обрати методику. Набір їх дуже багатий, але всі вони сприяють розвитку інтересу у дітей до музею. Радість, гра, усмішки – частина процесу пізнання. Завдяки поєднанню інформації та приємних емоцій збагачується продуктивна пам’ять та наповнюється сенсом сам процес відвідування музею.
Література
1. Івченко Б. А. Сценарій музейного заходу «Козацькому роду нема переводу», 2011. – 5 с.
2. Співак О. П., Орел Л. М., Роман І. О. Сценарій музейного заходу «Світ книги», 2012 . – 8 с.
3. Співак О. П. Сценарій музейного заходу «Гроші в нашому житті», 2011. – 5 с.
4. Співак О. П. Сценарій музейного заходу «Наша держава Україна», 2012. – 7с.
5. Столяров Б. А. Музейная педагогика. История, теория, практика: Учеб. пособие / Б. А. Столяров. – М. : Высш. шк., 2004. – 216 с.
6. Юхневич М. Ю. Музейная педагогика за рубежом (Работа музеев с детской аудиторией) / М. Ю. Юхневич. – М. : Российский институт культурологии, 1997. – 73 с.