Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Діяльність закладів культури завжди відігравала одну з найважливіших ролей у збереженні та розповсюдженні культурних цінностей, розвитку та творчій реалізації особистості. Саме тому, головним завданням музеїв залишається формування свого позитивного іміджу, створення комунікації між музеєм та його відвідувачами, встановлення довгострокових відносин зі своєю цільовою аудиторією, партнерами, колегами. Зв’язки з громадськістю допомагають музею привернути увагу до своєї діяльності.
На сьогоднішній день існує велика кількість інструментів PR: заходи для преси, спеціальні заходи, дослідження, робота в соціальних медіа та ін. Їх застосування в музейній сфері ми і розглянемо в цій статті.
Одним з найважливіших інструментів PR є робота з засобами масової інформації. «При звертанні музею до ЗМІ виникає «зворотній зв’язок» в обміні інформації: ЗМІ розповідають про діяльність закладу і в музею з’являється можливість отримати швидкий відгук про свої заходи та виставки». [3, с. 107].
Під час роботи зі ЗМІ, зазвичай, використовуються:
- прес-реліз (press-release) – повідомлення, яке містить в собі корисну інформацію для широкої аудиторії. Наприклад, інформацію щодо відкриття виставки.
- бекграундер (backgrounder) – інформація про нові напрями діяльності. Інформація в бекграундері є можливим доповненням у тому випадку, якщо при написанні статті журналісту знадобиться додаткова інформація про організацію, захід чи виставку.
- медіа-кіт (media-kit) – це збірка документів, медіа файлів та інших даних, які розкривають діяльність організації. В нашому випадку, медіа-кіт може включати в себе прес-реліз, буклет музею, схеми, таблиці, фотографії тощо;
- аналітична стаття – це дослідження, яке ставить за мету пошук взаємозв’язку і яке базується на фактах, висновках та рекомендаціях. З точки зору музейної діяльності, аналітичні статті – це публікації, в яких розкриваються основні тенденції розвитку музейної сфери.
Окрім відвідувачів у комунікації з музеєм беруть участь колеги музею, співпраця з якими може стати поштовхом до нових проектів. Колегами музею виступають інші заклади культури (музеї, галереї, виставкові центри), заклади туризму та спорту, а також інші організації, які мають схожі цілі з музеєм (наприклад, спілки композиторів, художників, різноманітні творчі об’єднання).
Щоб привернути увагу відвідувачів, музей може організовувати спеціальні заходи для інформування спільноти про організацію, компанію, її діяльність. Створюючи такі заходи, ми нагадуємо про музей, зацікавлюємо відвідувачів та спонукаємо його відвідати. Музей може організовувати спеціальні заходи у формі презентацій, круглих столів, днів відкритих дверей.
Не менш важливим в діяльності музею є його участь в міжнародних проектах. Завдяки яким музей постійно розвивається, використовує свій досвід та досягнення, збільшує свою роль в музейній спільноті, активізує роботу музейних спеціалістів.
Слід зазначити, що атмосфера музею, його внутрішній простір також впливають на формування образу музею, тому все, що пропонує музей, повинно відповідати тематиці даного музею, постійно розвиватися й удосконалюватися. Самі експозиції, різні форми проведення екскурсій, що враховують індивідуальні якості відвідувачів, перегляд відеофільмів з тематики виставок, використання сучасних інформаційних технологій є «візитною карткою» музею. Завдяки цим особливостям, музей стає відомим і цікавим не лише тим, хто побував в його стінах, але і тим, хто знайомиться з виставками музею та заходами за допомогою публікацій у ЗМІ, інформаційних сайтів, у соціальних медіа.
Інтернет також може успішно використовуватися музеєм у зв'язках з громадськістю, тому що він (Інтернет) «створює інформаційний простір, в якому люди можуть обмінюватися повідомленнями, отримувати необхідну інформацію, брати участь в обговоренні різних питань, регулярно одержувати новини, прес-релізи про події у музеї» [2, с. 46].
Ефективним інструментом PR в Інтернеті є створення і ведення аккаунтів музею в соціальних медіа. Ці сторінки дають можливість спілкуватися зі своєю аудиторією, дозволяють дізнаватися реакцію відвідувачів на ту чи іншу акцію або подію. Завдяки аккаунту, наприклад, в Facebook або Вконтакте, «друзі музею» знаходяться у курсі всіх подій, які відбуваються в музеї, вони можуть висловлювати думку про виставки, заходи, а також пропонувати свої ідеї, які музей може здійснювати.
Говорячи про ефективність застосування інструментів PR в музейній сфері, необхідно звернути увагу на те, що специфікою застосування зв'язків з громадськістю в музейній сфері є складність оцінки її результатів через відсутність критеріїв, за якими ці результати можна було б визначити.
Формами оцінки ефективності PR-діяльності музею можуть бути:
«При оцінці за принципом «план-факт» результативність розглядається з точки зору виконання всіх запланованих заходів, акцій, комунікацій. Грамотно і якісно складений план з достатньою точністю відображає досягнення запланованих результатів.
Оцінка за принципом «від досягнутого», як правило, застосовується при досить регулярних акціях одного типу (наприклад, день відкритих дверей або концерт) і дозволяє порівнювати заплановані показники схожих заходів, виділяючи досягнення або їх відсутність, враховуючи бюджет кожного з порівнюваних заходів.
У разі оцінки за принципом «мета-кінцевий результат» ефективність PR-заходів оцінюється як реалізація поставлених цілей, з урахуванням тимчасових і фінансових критеріїв.
Показниками ефективності PR-кампанії виступають:
- ступінь інформованості громадськості про музей, його проекти;
- наявність мотивації фахівців установи культури, яка сприяє зміцненню, згуртованості колективу;
- взаєморозуміння між установою та її соціальним середовищем;
- нові - ідеї та проекти, що відкривають перспективи розвитку і росту музею;
- вихід на нові ринки і нові цільові аудиторії;
- співпраця з профільними установами та організаціями.
Сьогодні у музеїв є можливість постійно розширювати свою аудиторію: в сучасному світі не існує меж для поширення інформації. «Телебачення, відео, електронні каталоги та інші комунікаційні технології дозволяють музею залучати відвідувачів, минаючи часові та просторові рамки.» [1, с. 30]
Таким чином,необхідними інструментами PR-діяльності музею є: зміцнення довіри до музею; створення і просування його позитивного іміджу; надання інформації ЗМІ (прес-довідка, прес-реліз, прес-пакет, бекграундер, експрес-огляд, прес-дайджест, досьє, інформаційний бюлетень), використання Інтернету у своїй діяльності (інформаційні сайти, WEB-сторінка музею, форуми, дошки оголошень, тематичні блоги), організація та проведення спеціальних заходів (презентація, прес-конференція, конкурс, виставка, свято, ювілей), передача інформації через предмет (сувенірна продукція, стакери, постери, брошури, буклети, логотип, фірмова символіка).
Після розгляду особливостей застосуванняінструментів PR в музейній сфері, можна дослідити як вони застосовуються на практиці. Для прикладу, візьмемо музей видатних харків'ян і проаналізуємо як він використовує зв'язки з громадськістю. На основі отриманих даних можна скласти наступну таблицю:
Таблиця № 1
ЗастосуванняPR-інструментів
Музей видатних харків'ян ім. К.І. Шульженко
|
PR-інструмент |
Застосування |
|
ЗМІ |
Публікаціїв місцевих виданнях, інформаційних порталах м. Харкова, виступи на регіональному ТБ; публікації в Інтернет-виданнях |
|
Спеціальні події |
Зустрічіз творчими колективами, організація концертів до днів народження і днів пам'яті К.І. Шульженко та інших видатних харків'ян |
|
Міжнародні проекти |
Участь в акції «Ніч музеїв» |
|
Атмосферамузею |
Проведення екскурсій, які враховують індивідуальні якості відвідувачів, представлення в експозиції унікальних матеріалів (особисті речі К.І. Шульженко, фоно, фото матеріали про життя і творчість видатних харків'ян). |
|
Соціальні медіа |
Веденняаккаунтів в Facebook і Вконтакте, постійне оновлення інформації про події в музеї |
Виходячиз наведеної таблиці, можна побачити, що Музей видатниххарків'янім. К.І. Шульженко працює з пресою, інформує її про свої заходи, виставки, публікує інформацію в Інтернет-виданнях. Також, музей проводить цікаві творчі вечори, які привертають увагу молодіжної та дорослої аудиторії. Наприклад, в музеї проводяться різні вечори до днів народження, днів пам'яті видатних діячів культури та мистецтв м. Харкова, які цікаві як студентам, так і людям старшого віку.
Не менш важливою єучасть музею в міжнародному проекті «Ніч музеїв», за допомогою якої музей стає більш відомим жителям міста і ще раз нагадує про себе. Для цього проекту музей розробляє насичену тематичну програму, яка розкриває основні етапи життя і творчості видатних харків'ян.
На сторінках музею в Facebook і Вконтакте представлена інформація про всю діяльність закладу, на них можна висловлювати свої думки і побажання щодо експозицій та заходів.
Слід зазначити, що співробітники музею проводять екскурсії з урахуванням вікових груп відвідувачів, звертаючи увагу на представлені в експозиції унікальні матеріали: особисті речі К.І. Шульженко, фоно, фото матеріали про життя і творчість видатних харків'ян.
Таким чином, можна говорити про те, що музей активно використовує інструменти зв'язку з громадськістю, але, якщо говорити про їхню ефективність, то можна побачити, що їх застосування є нерезультативним через недостатнє фінансування. Наприклад, немає інформаційних покажчиків по місту на зупинках міського транспорту та станціях метро. Також, у музею немає можливості розміщувати рекламу в друкованих виданнях, в тому ж транспорті, в метро, на інформаційних порталах в Інтернеті через відсутність повноцінної фінансової підтримки. Все це знижує рівень інформованості мешканців та гостей міста. При цьому, слід зазначити, що не лише музей видатних харків'ян ім. К.І. Шульженко відчуває нестачу коштів, але й інші установи культури міста теж потребують додаткового фінансування. Публікації в інформаційних виданнях міста, на інформаційних порталах в Інтернеті, якісно розроблений сайт, використання контекстної реклами, реклами в міському транспорті, наявність інформаційних вказівників сприятимуть тому, що про музей буде знати більша кількість людей і, тим самим, він зможе привернути увагу аудиторії.
Література
1. Музей и новые технологии// На пути к музею XXI века / сост. и науч. ред. Н. А. Никишин. –М. : Прогресс-Традиция, 1999. –216 с.
2. Музеи. Маркетинг. Менеджмент. Практическое пособие / сост. и науч. ред. С. Кози, В. Дукельский. – М., 2001.
3. Основи музеєзнавства, маркетингу та рекламно-інформаційної діяльності музеїв: Навч. посіб. / П. Горішевський, М. Ковалів, В. Мельник, С. Оришко. – Івано-Франківськ : Плай, 2005.