Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Книжковий фонд бібліотеки ХІМ – джерело для плідної науково-дослідної, експозиційної та науково-освітньої роботи музею

Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму

Голеніщева Антоніна Петрівна

Тези наукових доповідей (повідомлень)

 

У Харківському історичному музеї з початку його існування є бібліотека. В її фондах зібрана література з історії, археології, етнографії, культури, музеєзнавства, мистецтва, історії релігії, філософії, енциклопедичні та довідкові видання.

Бібліотека має дореволюційні раритетні видання з історії краю та Харкова. На даний час фонд бібліотеки налічує близько 20 000 екземплярів книг та періодичних видань.

Комплектування бібліотечного фонду ведеться цілеспрямовано, по тематиці музею. Щороку книжковий фонд бібліотеки поповнюється. Це книги, придбані за музейні кошти, та книги, подаровані музею авторами, різними установами та приватними особами.

Бібліотека передплачує 20 найменувань газет і журналів: «Український історичний журнал», «Військово-історичний альманах», «Археологія», «Народна творчість та етнографія», «Українська культура», «Нумізматика і фалеристика», «Музей», «Музеї України» і т.д., газети: «Харьковские известия», «Время», «Слобідський край». В бібліотеці зберігаються підшивки міських газет «Красное знамя», «Соціалістична Харківщина», «Вечірній Харків», «Слобода».

Зміст бібліотечного фонду відображено в алфавітному та систематичному каталогах, у систематичній картотеці газетних та журнальних статей, краєзнавчій картотеці, в тематичній картотеці з музейної справи.

Одну з найцінніших частин фонду складають книги з історії Харкова. Це такі раритетні видання як: «Топографическое описание Харьковского наместничества» 1788 г.; «Историко-статистическое описание Харьковской епархии» отд. 1-5. Х., 1857-1859 гг.; Илляшевич Л.В. «Краткий очерк истории Харьковского дворянства» Х., 1885; Гнедич А., Аксенов С. «Обзор фабрично-заводской промышленности Харьковской губернии» Вып.1. Х.; «Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к Харьковскому календарю. Вып. 1-11 за 1887-1897 гг.; «Современное хозяйство города Харькова (1910-1913) Вып.1, 2. Х., 1914.

Велику допомогу в науково-дослідній роботі нададуть видання довідникового характеру: «Харьковский календарь» на 1874, 1875, 1876, 1878, 1885, 1887, 1888, 1895, 1897 рр.; «Весь Харьков. Справочная книга» на 1914, 1915, 1916 рр.; Гусев А.Н. «Харьков. Его прошлое и настоящее в рисунках и описаниях. Историко-справочный путеводитель» Х., 1902; Путівники по Харкову за 1913, 1927, 1930, 1932, 1935 рр.

Гордістю бібліотеки є твори відомого історика, академіка Д.І. Багалія, життя та науково-викладацька діяльність якого тісно пов’язані з Харковом. Це такі видання: Д. И. Багалей «Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губернии XVI-XVII ст.» Т.1-2. Х., 1886-1890; Багалей Д.И.и

Д.П. Миллер «История города Харькова за 250 лет его существования. Историческая монография» Т.1-2. Х., 1905, 1912 р. р.; Багалей Д.И. «Альбом старинных планов г. Харькова, снимков его видов и портретов его деятелей» Х., 1912; Багалей Д.И. «Опыт истории Харьковского университета» т. 1, 2 (1802-1815). Х., 1893-1898; Багалій Д.І. «Історія Слобідської України» Х., 1918 та ін.

У фондах бібліотеки зберігаються праці виданих діячів науки та культури, діяльність яких пов’язана із Харковом. Це твори Г.С. Сковороди, Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, П.П. Гулака-Артемовського, М.І. Костомарова, О.О. Потебні,

І.І. Срезневського, А.М.Краснова, Є.К. Редіна, О.Я. Єфіменко, а також література про їх життя та творчість.

У Харкові на початку XX століття існували наукові товариства, більшість яких були створені при Харківському університеті. Найбільш плідною була робота Історико-філологічного товариства. Воно видавало вчені праці – «Збірники», що містили статті і матеріали з історії Слобідської України, української літератури, праці загального характеру, археологічні відомості, історичні документи, фольклорний матеріал, дослідження з етнографії [2, с. 56]

В бібліотеці ХІМ зберігається 15 томів цього збірника з 1891 по 1912 рр. Серед авторів збірника: П. Іванов, Д.І. Багалій, М.Ф. Сумцов, В.П. Бузескул, А.С. Лебедєв, Є.К. Редін, А.В. Вєтухов.

Також у Харкові існували культурно-освітні організації та установи. З 1869 до 1920 у місті діяло Харківське товариство поширення в народі грамотності. До його складу входили такі видатні діячі як С.Ф. Русова, Х.Д. Алчевська, Д.І. Багалій, М.Ф. Сумцов, О.Я. Єфіменко, М.І. Міхновський. Своєю різноплановою роботою Харківське товариство грамотності привертало увагу широких кіл громадськості до проблем народної освіти [2, с. 57]. Бібліотека має такі видання товариства як «Отчеты о деятельности Харьковского общества распространения в городе грамотности»; «Труды съезда по вопросам организации разумных развлечений для населения Харьковской губернии» Т.1, 2. Х., 1915.

Одним з активних діячів товариства була Х. Д. Алчевська, просвітницько-педагогічна діяльність якої внесла вагомий внесок у розвиток вітчизняної педагогічної думки і народної школи. В фондах нашої бібліотеки є такі її твори: Алчевська Х.Д. «Полувековой юбилей (1862-1912)» М., 1912; «Что читать народу. Критический указатель книг для народного и детского чтения» Т.2, 1889, т.3, 1906 гг; Алчевська Х.Д. «Передуманное и пережитое: Дневники, письма, воспоминания» М.,1912; «Хроника воскресных школ» М., 1900.

За останній час і з нагоди 350-річчя Харкова з’явилось багато нових видань про Харків. В бібліотеці ХІМ є такі з них: «Історія міста Харкова XX століття» / О.Н.Ярмиш, С.І. Посохов та ін. Х., 2004; «Харків. 350. Фотоальбом» Х., 2004; «Старовинний Харків у поштових картках» Х., 2004; «О доблестях, о подвигах, о славе. К 60-летию Победы в Великой Отечественной войне» Х., 2005; «Харків – моя мала Батьківщина» Х., 2003; Кеворкян К.Э «100 знаменитых харьковчан» Х., 2004; Карнацевич В. «100 знаменитых харьковчан» Х., 2005; Воловник П.В. «Феномен Харькова в его людях» Х., 2004; «Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна за 200 років» Х., 2004; Парамонов А., Титарь В. «Материалы к истории Харьковского театра 1780-1934» Х., 2008.

Велику цікавість і попит у наукових співробітників музею викликає література з етнографії. Це книги про походження та етнічний розвиток українців, сімейні звичаї та обряди, народні знання, вірування, мораль, підсобні промисли і ремесла, художні промисли, народний одяг, усну народну творчість.

У фондах бібліотеки ХІМ є сучасна література з етнографії та твори видатних етнографів та істориків: П.Куліша, М.Костомарова, В.Пасека, О.Потебні, Д.Яворницького, Ф.Вовка, О.Єфименко, Г.Булашева [1, с. 20, 22].

Активну науково-дослідну роботу на ниві української етнографії вів видатний український етнограф, громадський діяч, академік АН України, перший директор Музею Слобідської України М.Ф. Сумцов.

В фондах бібліотеки дбайливо зберігаються його праці: «Из украинской старины» Х., 1905; «Малюнки з життя українського народного слова» Х.,1910; «Хлеб в обрядах и песнях» Х.,1885; «Досветки и посиделки» К., 1886; «Колдуны, ведьмы, упыри» Х., 1891; «Слово о бездождии» Х., 1914; «Пожелания и проклятия (Преимущественно малорусские)» Х., 1896; «Слобожане. Історико-етнографічна розвідка» Х., 1918 та ін.

Серед сучасних видань з етнографії можна назвати: «Етнографія України» за ред. С.А. Макарчука Львів, 1994; «Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник» К., 1993; Воропай О. «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис» К., 1993; Здоровега Н.І. «Нариси народної весільної обрядовості на Україні» К., 1974; Скуратівський В. «Святвечір. Нариси-дослідження у двох книгах» К., 1994; Астахова О.В. та ін. «Свята та побут Слобожанщини: Альбом» Х.,2008; «Культура і побут населення України: Навч. Посібник» / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх та ін. К., 1993.

Добре представлені у фонді бібліотеки література з мистецтва, зокрема архітектури, живопису, графіки, скульптури, театру, музики, декоративно-ужитковому мистецтву, фотографії.

Серед видань загального змісту треба назвати: «История русского искусства» М., 1953-1964 Т.1-13; «Історія українського мистецтва» в 6-ти томах» К., 1966-1968; «Нариси з історії українського мистецтва» К., 1966; «Мистецтво Київського Русі» К., 1989 Альбом.

Література з живопису представлена такими виданнями: Жолтовський П.М. «Український живопис XVII-XVIII ст.» К., 1978; Довідник «Українські радянські художники» К., 1972; «Словник художників України» К., 1973; Степовик Д. «Історія української ікони X-XX століть» К., 1996.

У 80-90 роках XІX ст. Харків стає центром художньої культури. Тут працювали художники Д.І. Безперчий, С.І. Васильківський, М.С. Ткаченко, П.А. Левченко, М.А. Беркос. На 28-30 роки ХХ ст. припадає розквіт творчості М.С. Самокіша – засновника батального жанру в українському живописі [9, с. 505].

В бібліотеці ХІМ є література про життя і творчість цих художників: Гордєєв Д.П. «Материалы для художественной летописи г.Харькова» Х., 1914; Ніколаєв О. «Сергій Васильківський. Життя й творчість 1919-1927» Х., 1927; «Сергій Васильківський. Альбом» К., 1970; Дюженко Ю. «Петро Олексійович Левченко. Нарис про життя і творчість» К., 1958; «Николай Семенович Самокиш» М., 1954; Яценко В.Я. «М.С. Самокіш. Нарис про життя і творчість» К., 1954; Беркос М.А., М.С.Ткаченко, П.О. Левчено. Живопис. Графіка. Каталог» Х., 1991.

Непогано представлена у фонді література по архітектурі. Це такі видання загального змісту як: Пилявский В.И., Тиц А.А., Ушаков Ю.С. «История русской архитектуры» Л., 1984; «Нариси історії архітектури Української РСР (Дожовтневий період)» К., 1957; «Архітектура радянської України за 40 років» К., 1957; Лейбфрейд А.Ю., Поляков Ю.Ю. «Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе» Х., 1998; «Харьков: архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель» Х., 1985; «Прогулянки Харковом. Ювілейний фотоальбом» за ред. В.А. Оглобліна. Х., 2004; Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н. «Харьков. Вчера. Сегодня. Завтра» Х., 2002.

В бібліотеці є книги українського мистецтвознавця Таранушено С.А., який у 1916 р. закінчив Харківський університет і у 1920-1933 рр. працював у Харківському музеї українського мистецтва. Таранушенко СА. досліджував давню українську народну архітектуру, живопис, народне ужиткове мистецтво [4, с. 260-261]. Бібліотека має такі рідкісні видання цього автора: «Старі хати Харкова» Х., 1922; «Покровський собор у Харкові» Х., 1923; Мистецтво Слобожанщини XVII-XVIII ст.» Х., 1928; «Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України» К., 1976.

Бібліотека пишається такими раритетними виданнями з культової архітектури як «Историко-статистическое описание Харьковского Кафедрального Успенского Собора» Х., 1894; «Харьковский кафедральный Успенский собор и его святыни» Х., 1894; Редин Е.К. «Материалы к изучению церковных древностей Украины. Церкви города Харькова» Х., 1905.

Із сучасних видань на цю тему будуть цікавими такі видання: Новгородов В.Е. «Золотой венец старого Харькова. Успенский собор – памятник архитектуры XVIII века» Х., 1990; Кодин В.А., Ерошкина Е.А. «Храмы Слобожанщины» Х., 1998.

Корисною для роботи наукових співробітників музею може бути література по декоративно-ужитковому  мистецтву. Це книги по художній кераміці, художньому склу, художнім тканинам, одягу, художньому металу, худобній обробці дерева, меблям, ювелірним виробам.

Найбільш цікаві це такі видання: «Декоративно-ужиткове мистецтво. Словник». Т.1-2. Львів, 2000; «Народні художні промисли УРСР. Довідник» К., 1984; Рожанківський В.Ф. «Українське художнє скло» К., 1959; Петрякова Ф.С. «Українське гутне скло» К., 1975; Иванов Д. «Искусство керамики», 1914; «Фарфор и его изготовление», 1927; «Українське народне мистецтво. Тканини та вишивки» К., 1969; Косміна О. «Традиційне вбрання українців» К., 2008; Ніколаєва Т. «Історія українського костюма» К., 1996; Жолтовський П.М. «Художнє лиття на Україні» К., 1973; Петренко М.З. « Українське золотартво XVI-XVIII ст.» К., 1970; Спаський І.Г. «Дукати і дукачі України. Історико-нумізматичне дослідження» К., 1970; Драган М. «Українська декоративна різьба» К., 1970; Соколова Т. «Очерки по истории художественной мебели XV-XIX вв.» Л., 1976; Кес Д. «Стили мебели» Будапешт, 1981; «Интерьер. Иллюстрированный художественный словарь» Спб., 2002;

Також, у фонді є література по історії українського і харківського театру та книги про життя і діяльність таких видатних акторів, як: М.С. Щепкін, М.К. Садовський, П.К. Саксаганський, М.К. Заньковецька, Н.Х. Рибаков, Л.І. Млатковська, українського драматурга М.Л. Кропивницького, діяльність яких пов'язана за Харковом[9, с. 434-436].

З історії фотомистецтва в бібліотеці не так давно з’явилися книги: Трачун О.Й. «Фотографія в Україні 1839-2010» Х., 2010 та Миславський В. «Мистецтво фотографії Альфреда Федецького» Х., 2009.

В бібліотеці є різноманітні книги-довідники з нумізматики, боністики, фалеристики, книги про військову форму, зброю, які допомагають в науковому описанні пам’ятників матеріальної культури, при складанні наукових паспортів, каталогів на музейні предмети та колекції.

Це, наприклад, такі видання: Дьячков А.Н., Узденніков В.В. «Монеты России и СССР. Определитель» М., 1978; Спасский И.Г. «Русская монетная система» Л., 1962; Загреба М. «Монети України 1992-2010»; Спасский И.Г. «Иностранные и русские ордена до 1917 г.» Л., 1963; «Государственные награды СССР» М., 1987; «Боевые награды СССР и Германии II мировой войны» М., 2007; Жук А.Б. «Энциклопедия стрелкового оружия», 1999; Трубников Б.Г. «Большой словарь оружия» С.-П., 1997; Дуров В.А. «Ордена России» М., 1993; Мерцалова М.Н. «История костюма» М., 1977; «Военная одежда русской армии» М., 1994.

Не менш важлива частина бібліотечного фонда – це література з музеєзнавства.

До уваги читачів книги з історії розвитку музейної справи, науково-фондової роботи, експозиційної та культурно-освітньої діяльності музеїв, методичні рекомендації з досвіду роботи інших музеїв.

Серед нових надходжень на цю тему: Шевченко В.В. «Музеєзнавство: Навч. посібник» К., 2007. В посібнику розглядається широке коло питань, пов’язаних із музеєзнавством як науковою дисципліною та музейною справою, що охоплює всі сфери діяльності музею. Значну увагу приділено висвітленню таких напрямків діяльності, як менеджмент і маркетинг у музейній справі.

У другому навчальному посібнику: Рутинський М.Й., Стецюк О.В. «Музеєзнавство» К., 2008 викладено теоретичні та прикладні засади загального і туристичного музеєзнавства. Подано історію розвитку музейної мережі в Україні, а також описано методичні засади й технологічні особливості організації екскурсійної справи у музейних установах України.

Книжковий фонд літератури з музеєзнавства доповнюють журнали: «Музей, «Музеї України», «Мир музея». На допомогу читачам ведеться тематична картотека журнальних статей з тематики музейної справи.

Бібліотека має багате зібрання енциклопедично-довідкової літератури. Серед них треба назвати: «Энциклопедический словарь. Изд. Ф.А. Брокгауз и И.А. Ефрон». С.-П., Т.1-82 1890-1904; «Энциклопедический словарь Русского Библиографического института «Гранат» М., т.1-53; «Народная энциклопедия научных и прикладных знаний» т.1-14. М.1912; «Большая Советская энциклопедия» т.1-30, М., 1970-1978; «Українська радянська енциклопедія» Т.1-17. К., 1959-1965; «Украинская советская Энциклопедия» Т.1-12, 1978-1985; «Енциклопедія Сучасної України» К., 2001; «Музыкальная энциклопедия» Т.1-6. М.,1973-1982; «Театральная энциклопедия» Т.1-5 М., 1961-1967; «Советская военная энциклопедия» Т.1-8, М., 1976-1980; «Українська літературна енциклопедія в 5-ти томах» К., 1988 та ін.

В бібліотеці багато різноманітних довідників та словників, наприклад: «Новий тлумачний словник української мови у 4 томах» К., 1999; «Релігієзнавчий словник» К., 1996; «Митці України. Енциклопедичний словник» К., 1992; «Словник іншомовних слів» К., 2000 та ін.

Найбільшу частину фонду складають книги з історії України.

Це і багатотомні видання з історії України і книги таких відомих істориків, як: М.С Грушевський, В.О. Голобуцький, О.М. Апанович, О.Я. Єфіменко, Д.І. Яворницький, Н. Полонська-Василенко, М.Аркас, О.Субтельний.

Бібліотека може похвалитися такими раритетними виданнями: «Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще» А.Ригельмана М., 1847; Эварницкий Д.И. «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» С.П, 1888; Эварницкий Д.И. «Вольности запорожских козаков. Историко-топографический очерк» С.-П., 1890; «Украинский народ в его прошлом и настоящем» под ред. О.К. Волкова, М.С. Грушевского и др. С.-П., 1914 Т.1-2.

У бібліотечному фонді є достатньо сучасних видань з історії України: підручники з історії України, книги, присвячені окремим подіям в історії України.

Так, доволі багато в бібліотеці музею літератури, присвяченої Великій Вітчизняній війні. Це такі видання, як: «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1845 рр. в трьох томах» К., 1967; «Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь» Т.1-2 М., 1987-1988; «Подвиги во имя Отчизны» Х., 1985; Скоробогатов А.В. «Харків у часи німецької окупації (1941-1943)» Х., 2004; Мельников В.М. «Харьков в огне сражений. Забытый 41-й» Х., 2008; «Книга пам'яті України. Т.1-20 Х., 1994-2003рр.; «Безсмертя. Книга пам'яті України. 1941-1945» К., 2000; «Переможці. Книга пам'яті України. Харківська область» Т.1-2, Х., 2008 та ін.

Серед книг, які з’явились у бібліотеці за останній час можна виділити: «Довідник з історії України А-Я» К., 2001; «Історія України від найдавніших часів до сьогодення. Збірник документів і матеріалів» К., 2008; «Слава українського козацтва» К., 1999; «Українське козацтво. Мала енциклопедія» 2002; Потрашков С.В. «Слобідські полки. Історія, героїка, атрибутика» Х., 2009; «Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки» К, 2006; «Історія української культури у п’яти томах» К., 2001.

Підсумовуючи викладене вище, можна сказати, що бібліотека Харківського історичного музею має багатий та різноманітний книжковий фонд, який допоможе науковим співробітникам музею працювати за всіма напрямками музейної діяльності, а саме у створенні експозицій та виставок, вивченні та описанні музейних предметів та колекцій, культурно-освітній діяльності музею


Список викоростаної літератури

1. Етнографія України: навч. посібник / за ред С.А. Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520 с.

2. Історія міста Харкова XX століття / О.Н. Ярмиш, С.І. Посохов, А.І. Епштейн та ін. – Х.: Фоліо, 2004. – 686 с.

3. Карнацевич В.Л. 100 знаменитых харьковчан. – Х.: Фолио, 2005. – 510 с.

4. Кеворкян К.Э. 100 знаменитых харьковчан. –Х.: Фактор, 2004. – 368 с.

5. Кузнецова Е., Ушакова Е. Музей под переплетом// Мир музея, 2008. - № 12.- с. 38-42.

6. Микола Федорович Сумцов (1854-1922) : бібліогр. покажч. / упор. Н.І. Полянська, В.О.Савчук, В.З.Фрадкін та ін. – К.: Рідний край, 1999. – 240 с.

7 Роль бібліотек монастирів, соборів та інших установ у розвитку культури України. Тези наукової конференції. – К., 1993. – 131 с.

8. Фридьева Н.Я. Жизнь для просвещения народа (О деятельности Х.Д. Алчевской. – М: Изд-во всес. книжной палаты, 1963. – 98 с.

9. Харків – моя мала Батьківщина : навч. посібник / за ред. І.Ф. Прокопенка. – Вид 2-ге, випр. і доп. – Х.: ОВС, 2003. – 544 с.