Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Колекція натільних хрестів, що зберігається в краєзнавчому розділі Музею Харківського дитячо-юнацького клубу моряків, нараховує більше 70-ти зразків християнської металопластики. З них 44 зразки були детально проаналізовані та описані. Колекція була створена в процесі передачі експонатів приватними колекціонерами, жителями населених пунктів, які були досліджені членами краєзнавчої групи «Чайка» під час експедицій та в процесі обміну матеріалами між представниками Музею та приватними колекціонерами.
Численні знахідки витворів християнської металопластики були виявлені не лише на сучасних поселеннях, старих хуторах, постоялих дворах різних районів Харківщини (Чугуївський, Валківський, Богодухівський, Золочівський, Вовчанський), але й були виявлені в межах їх сільськогосподарської округи, що свідчить про факт широкого використання в народній культурі і характеризує певну недбалість власників в поводженні з ними. Хрести губилися в полі під час сільськогосподарських робіт або на подвір’ї і вивозилися на поле з гноєм, губилися на старих трактах, під час народних гулянь, на подвір’ях трактирів та постоялих дворах. Місця знахідок християнської металопластики знаходяться поза межами сучасних селищ і нині підлягають активній забудові та використанню під городи. Такі знахідки не беруться до уваги фахівцями, а, значить, вони не знаходять свого відображення в публікаціях та наукових звітах дослідників і, практично, можуть бути втрачені для нащадків. Але висвітлення подібних матеріалів краєзнавцями має відіграти важливу роль у вивченні історії Слобожанщини та в справі збереження духовної спадщини рідного краю.
Хрестики-тільники колекції, як про це зазначалося раніше, були знайдені в різних районах Харківщини. Найбільшу кількість хрестів колекції було знайдено в с. Кочеток Чугуївського району на місці старого села (15), на околицях Чугуєва (13), в с. Огульці (4) Валківського району; нечисленні знахідки виявилися на старому тракті під с. Молодова Вовчанського району, в С. Погоріле Великобурлуцького району, с. Велика Писарівка Вовчанського району, с. Черемушне Валківського району та на постоялих дворах Харківщини.
З моменту надходження, усі зразки металопластики проходили дослідження за планом: первинний огляд і виявлення стану збереження, очищення, відповідно до стану корозійних процесів, інвентаризація, шифрування, занесення даних до систематичної таблиці, каталогізація, фотографування та підготовка для тимчасової виставки та постійної експозиції «Духовна культура Слобожанщини».
Всі етапи дослідження матеріалу, від первинної обробки до розміщення експонату на виставці, дають багату інформацію для подальшої науково-дослідної роботи.
Проводячи опис колекції натільних християнських хрестів, ми не ставили перед собою задачу створення типології. Подібна типологія розроблена на зразках, виявлених в Росії [1; 8; 9; 10] та Україні [2; 3; 4; 5; 15; 16]. Але, все ж таки, нам необхідна була певна систематизація за основними показниками. В процесі первинного обстеження ми поділили хрести на певні групи за формою. За такою ознакою в колекції присутні хрести декількох груп: хрести прямої або латинської форми – ТФ № 1-13, хрести барочного типу (старовірські) – ТФ № 14-26, хрести «Терновий вінець» – ТФ № 27-39, чотирьохкінцеві хрести з кінцями у формі трилисника – ТФ № 40-44. В деяких групах ми виділяємо підтипи, які різняться між собою за формою кінців балок та за іконографією.
До першої групи прямих хрестів нами віднесені 13 зразків. Усі хрести виготовлені з мідного сплаву, за виключенням олов’яного хреста № 13, який ми віднесли до хрестів католицького типу (розп’яття католицького типу: ноги Ісуса Христа перехрещені і в них забито один цвях). На зворотному боці цього хреста простежується фігура жінки, можливо Богоматері, руки якої складені на животі, причому ліва рука піднята догори, а права опущена донизу. Ми припускаємо, що аналогічно до зображень на зворотному боці дерев’яних хрестів Слобожанщини, це образ Пр. Ганни в довгому плащі.
Якщо за формою хрести вищезгадуваної групи майже не відрізняються, то іконографія цих хрестів має своєрідні риси. Спільним для цих хрестів є матеріал (мідь), спосіб виготовлення (литий), форма, двосторонність, двоплановість (зовнішній та внутрішній хрест). Зовнішній хрест прямий латинський чотирикінцевий. Внутрішній хрест – восьмикінцевий.
На багатьох хрестах першої групи у верхній частині вертикальної балки читаються написи – «Црь. Свы» (Цар слави) і тільки на трьох хрестах (ТФ № 7, 9, 10) по кінцях горизонтальної балки читається «Іс. Хс.» (Ісус Христос), під горизонтальною балкою – «СНЬ. БЖИЙ» (Син Божий). Відомо, що за наказом Понтія Пілата на хрест була встановлена дощечка, де була написана провина Христа. На стародавніх іконах і хрестах цей напис відсутній, а замість нього з VII по XVI століття пишеться – ІС. ХС.
Обабіч внутрішнього хреста зліва спис Сотника Лонгіна, а справа – тростина з губкою – знаряддя страстей, яким також поклоняються.
На хрестах ТФ № 8, 9, 10 присутній напис між тростиною та губкою над косою перекладиною – «НИКА» (Перемога). Спирається внутрішній восьмикінцевий хрест на череп Адама (хрест ТФ № 7, 8). На хресті ТФ № 5, 9 восьмикінцевий хрест спирається на печеру з головою Адама, а на хресті ТФ № 10 – на Голгофу у вигляді скали, зображення якої зміщено вправо.
Своєрідність іконографії хрестів цієї групи проявилася в облямівці внутрішнього восьмикінцевого хреста словами молитви на зовнішньому боці хреста ТФ № 1, зображення святих на лицьовому боці по кінцях горизонтальної балки хреста ТФ № 2, наявність медальйонів прямокутної форми на лицьовому та круглих – на зворотному боках хреста ТФ № 12.
Аналогії хрестів прямої латинської форми простежуються в кам’яних хрестах на козацьких могилах під Берестечком [12, с. 157], хрестах Новобогородицької фортеці [5, с. 112], м. Москви [7]. Хрест ТФ № 12 має аналогії з хрестом С. Рядного Воронезької області [17], хрест ТФ № 11 з розширеними по кінцях балками має аналогії з кам’яними хрестами Дніпропетровщини [13], хрестами поморів, подорожними хрестами [11, с. 43].
Таким чином, серед хрестів прямої латинської форми є багато спільних форм в іконографії, композиційному плануванні та сюжеті. Іконографія хрестів цієї групи має складний символічний зміст, заснований на головних мотивах – спокути та воскресіння.
Хрести барочного типу представлені в нашій колекції 13-ма примірниками різних розмірів від 55 х 30 мм. до 35 х 20 мм. Хрести подібного типу були масовою продукцією старовірських мідноливарних майстерень в XVIII – на поч. ХХ ст. Зустрічаються вони в значній кількості на різних територіях Росії та України [2; 6; 7]. Хрести, в центрі яких знаходилося рельєфне зображення восьмикінцевого хреста зі списом і тростиною, які оточені пишними кольорами і травами, ажурними наскрізними візерунками, дістали назву тих, що «проквітнули», що було пов'язано, передусім, з «Деревом Життя» [14, с. 8].
Усі барочні хрести – двосторонні. Залишки різнобарвної емалі збереглися на хрестах ТФ № 14, 15, 16, 17, серед яких ми знаходимо чотириколірні (жовта, блакитна, зелена, біла) та двоколірні хрести. Це трьохпланові за композицією хрести: зовнішній чотирикінцевий та внутрішній восьмикінцевий хрест з декоративним оточенням. Восьмикінцеві внутрішні хрести спираються на Голгофу з головою Адама. Обабіч від Голгофи – спис і тростина, котрі, в свою чергу, слугують розподільними межами між літерами слова «НІКА». По кінцях рамен в два рядки – скорочення під титлами: горішній ряд – «ІС.ХС.», нижній – «СНЬ. БЖИЙ». В горішній частині вертикальної балки скорочений під титлами напис «ЦРЬ. СЛВЫ» (Цар Слави). Декоративне оздоблення складається з рослинного орнаменту, краї чітко окреслені, зовнішні контури, в цілому, повторюють обриси хреста, але зберігають плавно-округлі лінії, властиві витворам українського бароко. Але на хресті ТФ № 21 ми помічаємо примітивний характер орнаментації, що, можливо, відповідає традиціям пізнішого часу. Зворотній бік зовнішнього хреста заповнений молитвою «Да воскреснет Бог!». На хрестах ТФ № 14, 15, 16, 17 міжряддя молитви заповнене емаллю.
Вивчення натільних хрестів барочного типу надає можливість дослідити форму вушка, яка, як і всі елементи хреста, має глибокий символічний зміст. Фігурне вушко хреста ТФ № 14 має неповторну особливу форму, яка не простежується на інших хрестах цієї групи. Як і в інших хрестах, форма вушка складається з трьох елементів: манжета 3 мм, який плавно розширюється від основи до самого кільця вушка, немов його огортаючи. Саме вушко має форму намистинки, над якою маленький виступ завтовшки 1 мм у вигляді вінця. Таким чином, форма вушка – триступінчата (символ Святої Трійці). Вушка інших барочних хрестів не мають такого високохудожнього рівня. Частіше за все, вони обточені з двох боків, чи то внаслідок моди, чи з причини економії матеріалу. Намистиноподібні вушка зберігаються ще у хрестів ТФ № 15, 16, 17, 18, на хрестах № 19-25 вони обточені до пласкої спрощеної триступінчатої форми. Особливо звернемо увагу на верхівку вушка. Вона має розвиток від одного (ТФ № 14, 19, 20, 21) до двох (ТФ № 15, 16, 17, 18) і трьох вінців (ТФ № 22, 23, 24). Говорячи про особливості верхівок вушок, необхідно звернути увагу на хрест ТФ № 20, де верхівка нагадує крапельку крові, та верхівку хреста ТФ № 23, де помітна оплавленість у формі півкільця навколо трьох сходинок (можливо, у значенні замку).
В колекції натільних хрестів чотирикінцеві хрести групи «Терновий вінець» займають особливе місце, виділяючись з усіх хрестів наявністю підгруп, що різняться за іконографією та формою кінців балок зовнішнього хреста. Ми виділяємо декілька таких підгруп: хрести з променями у вигляді крапельок ТФ № 27, 30, хрести з променями у вигляді стрижнів ТФ № 28, 29, краплеподібні – ТФ № 31, 33, хрести з округленими кінцями балок – ТФ № 34, 37, хрест з серцеподібними кінцями балок – ТФ № 36, хрести з кінцями у формі трилисника – ТФ № 32, 35, 38, 39. Хрести цього типу є виробами ХVІІ ст. центрально-російського походження [16, с. 32].
Зразки першого підтипу хрестів «Терновий вінець» з променями у вигляді крапельок ТФ № 27, 30 – двокольорові (блакитна, біла емаль). Композиція складається з чотирикінцевого зовнішнього хреста з середохрестям у вигляді тернового вінця, який утворюється променями з краплеподібною верхівкою, що стирчать між вертикальною та горизонтальною балками зверху та знизу та внутрішнього восьмикінцевого хреста.
Підгрупу хрестів «Терновий вінець» з променями у вигляді стрижнів складають двосторонні литі хрести з мідного сплаву. На обох хрестах колекції збереглися залишки емалі жовтого кольору. За композицією хрести – трипланові. Внутрішні кути розділені чотирма променями, які з’єднуються з частинами хреста за допомогою пелюсткових візерунків.
Хрести краплеподібного підтипу різняться між собою за іконографією, але за формою майже однакові. В сюжеті – внутрішній латинський чотирикінцевий хрест, а середохрестя зовнішнього чотирикінцевого хреста обрамлене променями у вигляді крапельок, які вкупі з завитками, що поєднують їх з горизонтальною та вертикальною балками, складають терновий вінець. Кінці горизонтальної балки зовнішнього хреста повторюють елементи тернового вінця і нагадують кінці хрестів з конюшиноподібними кінцями.
Підгрупа хрестів з округленими кінцями балок та Хрест з серцеподібними кінцями балок – двосторонні, чотирикінцеві, литі. Внутрішній хрест підгрупи хрестів з округленими кінцями балок – восьмикінцевий, обабіч якого спис та тростина. Середохрестя зовнішнього хреста обох хрестів обрамлене терновим вінцем, який утворюється півколами з підквадратним отвором на хресті ТФ № 34, верхівки півкіл вінчаються вінцем у вигляді крапельки. Взагалі, крапельки – це промені, які з’єднуються з балками зовнішнього хреста напівкруглими дужками. Ми вважаємо прикрасу середохрестя цих хрестів примітивною, у порівнянні з попередніми зразками інших підгруп форми «Терновий вінець», що дозволяє розглядати подібні хрести витвором пізнішого часу – кінця ХVІІІ – ХІХ ст.
Внутрішній восьмикінцевий хрест підгрупи хреста з серцеподібними кінцями з цатою. Простір зовнішнього хреста навколо внутрішнього заповнений блакитною емаллю. Спирається внутрішній хрест на Голгофу у вигляді скелі, яка зображена скупченням каміння з поглибленнями та з головою Адама під камінням. Від кутів середохрестя зовнішнього хреста відходять 4 промені з краплеподібними верхівками та пелюсткою в основі, які поєднуються з балками зовнішнього хреста майже прямими лініями. На зворотному боці хреста збереглися залишки зеленої емалі.
Хрести з кінцями у формі трилисника – ТФ № 32, 35, 38, 39 мають спільну форму, але різняться між собою за композиційним плануванням та сюжетами. Класичним зразком цієї підгрупи є хрест ТФ № 32 з цатою на восьмикінцевому внутрішньому хресті. Внутрішні кути зовнішнього чотирикінцевого хреста розділені двома променями з потовщенням на кінцях, які не доходять до кутів. Один з променів з’єднується з частинами хреста за допомогою хвилястих ліній – завитків. Кінці горизонтальних балок та нижня частина вертикальної прикрашені трьома пелюстками, які за формою нагадують конюшину. В пелюстках наявні заглиблення, ймовірно для заповнення емаллю, чи склом.
Хрести ТФ № 40, 41, 42 складають підгрупу хрестів з фігурними кінцями балок віднесені Б.І. та В.І. Ханенко до групи металопластики XVIII-XIX ст. [16, с. 23], стилістика яких навіяна західноєвропейськими зразками [7] та хрести ТФ № 43, 44, які вирізані з мідної пластини з кінцями балок у формі трилисника. Хрести ТФ № 40, 41, 42 – односторонні з простою композицію, яка складається з основного хреста, розп’яття та оздоблення кінців хреста рослинного характеру у вигляді трьох пелюсток, які прикрашені зубчастим орнаментом. На хресті ТФ № 41 така пелюстка вінчається крапелькою. Розп’яття на основному хресті, без внутрішнього хреста. Голова Христа обрамлена німбом і нахилена на праве плече.
Розміщення колекції натільних хрестів в Музеї Клубу юних моряків, на перший погляд, є нелогічним. Але подібне зібрання зразків християнської металопластики є результатом комплексного підходу в роботі краєзнавчої групи Харківського дитячо-юнацького клубу моряків, яка вивчає історію населених пунктів Харківщини. Вище ми вже зазначали, що дослідження натільних хрестів на будь-якому етапі стає багатим підґрунтям для подальших наукових спостережень і висновків. Основою досліджень може стати будь-який елемент композиції натільного хреста. Глибокий символічний зміст елементів сюжетів, розфарбування, форми кінців балок чи вушка, написів, їх своєрідність – все це теми для подальших досліджень. Чекають на дослідження питання про традицію носіння натільних хрестів серед перших переселенців Слобожанщини, про походження так званих «барочних» хрестів. Але дослідження колекції вже зараз має практичне значення для Музею Клубу юних моряків, де відбулася виставка натільних хрестів, матеріали якої стануть основою для майбутньої експозиції в третьому експозиційному залі установи «Духовна культура Слобожанщини» і поповнять розділ «Заселення нашого краю в ХVІІ-ХVІІІ ст.», який включено до навчальних шкільних екскурсій. Подібна робота є продовженням попередньої дослідницької роботи з вивчення історії Слобідської України, якій вже були присвячені роботи, представлені на конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН України («Історія заселення села Мохнач Зміївського району Харківщини» (2008 р.), «Керамічний комплекс черкаського типу Слобожанщини козацької доби» (2009 р.), «Колекція натільних християнських хрестів в зібраннях Музею Клубу юних моряків» (2013 р.), «Причини перенесення та зникнення храмів на території Слобожанщини в межах Харківської єпархії в кінці ХVІІ – поч. ХІХ ст.» (2013 р.). Подібна робота є тільки початком дослідження духовно-релігійної культури населення нашого краю і потребує подальшого аналізу та систематизації.
Література
1. Антипина Д. О. Принципы типологизации русских православных крестов. Сетевая версия автореферата на соискание научной степени канд. Искусствоведения [Електронний ресурс] / Д. О. Антипина. – Режим доступу: – http://www.dissercat.com/content/printsipy-tipologizatsii-russkikh-pravoslavnykh-krestov
2. Векленко В. Хрести з матеріалів розвідок території Богородицької фортеці та фондів ДІМ ім. Д.І. Яворницького / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2003. – Вип. 12. – С. 38-44.
3. Векленко В. Православні старожитності Орільсько-Самарського Межиріччя – нові знахідки / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 202-205.
4. Векленко В. Православні натільні хрести ХVІІ ст. з території Богородицьком фортеці / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2005. – Вип. 14. – С. 110-114.
5. Векленко В. Нові знахідки православних старожитностей з території посаду Новобогородицької фортеці / В. Векленко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2006. – Вип. 15. – С. 58-62.
6. Веленко В. До питання про надходження барочних хрестів кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. [Електронний ресурс] / В. Векленко. – Режим доступу: http://ukrainica.org.ua/ukr/index/stavrography/622
7. Каталог Старинных крестов. Сетевая версия книги «Тысячелетие креста» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.k1000k.narod.ru/ foto/5-23.htm
8. Кузнецов В. П. История развития формы креста. Краткий курс православной ставрографии. Сетевая версия альманаха «Жизнь вечная». Часть 1 [Електронний ресурс] / В. П. Кузнецов. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/vladimir485643/post213869127/
9. Кузнецов В. П. История развития формы креста. Краткий курс православной ставрографии. Сетевая версия альманаха «Жизнь вечная». Часть 2 [Електронна версія] / В. П. Кузнецов. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/vladimir_2010/post199727030
10.Кузнецов В. П. История развития формы креста. Краткий курс православной ставрографии. Сетевая версия альманаха «Жизнь вечная» . Часть 3 [Електронна версія] / В. П. Кузнецов. – Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/vladimir_2010/post199739771
11.Малышевский И. О придорожных крестах / И. Малышевский // Ставрографический сборник. – Кн. 1. – М. : Издательство Московской Патриархии : Древлехранилище, 2001. – С. 17-77.
12.Свєшніков І. К. Битва під Берестечком / І. К. Свєшніков. – Львів : Слово, 1992. – 304 с.
13.Старік О. Каталог кам’яних хрестів Дніпропетровщини / О. Старік // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Збірка наукових статей. – К., 2003. – Вип. 12. – С. 44-48.
14.Троицкий Н.Крест Христа – «Древо жизни» / Н. Троицкий // Светильник. – 1914. – № 3. – С. 8-10.
15.Ханенко Б. И. Древности Русские. Кресты и образки / Б. И. Ханенко, В. И. Ханенко. – К., 1898. – Вып. 1. – 33 с.
16.Ханенко Б. И. Древности Русские. Кресты и образки / Б. И. Ханенко, В. И. Ханенко. – К., 1900. – Вып. 2. – 25 с.
17.http://www.staurography.ru