Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Серед творчої еліти міста Харкова IIпол. XIXст. можна виділити багато яскравих особистостей. Чільне місце серед них займає Марія Дмитрівна Раєвська - Іванова, засновниця однієї з перших шкіл художньо - промислового профілю у Російській імперії. Саме за часів її життя почалось зародження інтелектуального потенціалу сучасного Харкова, його вузівських і культурних традицій. Наша землячка була видатним громадським діячем, педагогом, талановитим менеджером у царині художньої освіти, вона стала першою жінкою, яка добилась права на отримання диплому Петербурзької Академії Мистецтв.
Віхи творчого становлення і набуття професії Раєвською свідчать про її наполегливість у досягненні мети. Спочатку це навчання у приватній гімназії Харкова та знайомство з Христиною Алчевською, яка опікувалася Харківським товариством поширення в народі грамотності. Саме ця зустріч спонукала в подальшому Марію Іванову до громадської діяльності і до відкриття художньої школи. Потім вона відвідує курси заохочення митців у Петербурзі і врешті-решт навчається в Європі, до Петербурзької Академії мистецтв жінок не приймали.
Спостерігаючи високий рівень розвитку європейської художньої освіти, а також економіки і промисловості, М.Д. Раєвська починає замислюватися щодо відкриття художньо – промислової школи в Харкові. В час бурхливої капіталізації Російської імперії ще діяла середньовічна цехова система навчання ремеслу, яка виявилась відсталою. Потрібно було швидко готувати ремісничі кадри. Це була головна причина визначення, як основного, художньо - промислового профілю майбутньої школи.
Восени 1868 року Радою Імператорської Академії мистецтв Марія Дмитрівна була удостоєна звання художника. За роботи: «Автопортрет» та «Дівчина біля хати», які були високо оцінені. Це надзвичайний випадок в історії Петербурзької Академії – Раєвська стала першою жінкою, що отримала диплом і право на відкриття художньої школи [3, c.19].
В 1869 році, 21 лютого відкривається перша в Україні приватна Школа малювання та живопису. В Російській імперії художньо-промисловий профіль розвивали лише два заклади: Строгановське училище в Москві та школа Товариства заохочення митців в Санкт-Петербурзі. На такому тлі рельєфніше вимальовується значення справи, яку розпочала М. Д. Раєвська-Іванова. У школі основний контингент складали представники непривілейованих прошарків, що могли отримувати художню освіту безкоштовно. Цей заклад готував до вступу в Петербурзьку Академію Мистецтв, а також надавав художньо-професійну підготовку.В школі вивчали випалювання по шкірі і дереву, розпис на порцеляні, живопис по оксамиту, розмалювання кахельних печей, настінний живопис[7,c.23]. Учні школи згодом працювали ретушерами, скульпторами, ліпниками, альфрейниками, Марія Дмитрівна стає родоначальницею Харківської дизайнерської школи. Серед друзів нового учбового закладу був Сергій Раєвський - викладач Харківського університету, один із засновників Товариства по розповсюдженню в народі письменності, організатор будівництва в Харкові Народного будинку. У школі Марії Іванової Раєвськийвикладає креслення. Загальні ідеали зблизили молодих людей. Подружнє життя Раєвськихознаменувалося значним внеском у справу народної освіти, культурного розвитку округу. Для М.Д.Раєвської-Іванової підтримка чоловіка стала незмінною опорою в її діяльності.
В 1872 році за безкорисливу працю на ниві навчання, прогресивні методи викладання і звичайно за заснування художньої школи,М.Д.Раєвська-Іванова була обрана "почесним вільним общником" Імператорської академії мистецтв. Ще одним з важливих напрямів її діяльності була ініціатива у відкритті міського художньо-промислового музею (1886 р.), без якого було неможливим заняття в школі[6,c.2]. Створення музею послужило поштовхом до розвитку інших музеїв Харкова.
У вересні 1912 року Харківська художня школа була перетворена на художнє училище, а в грудні того ж року не стало Марії Дмитрівни Раєвської - Іванової.
Серед випускників школи Раєвської відзначимо такі постаті як О.Бекетов, С. Васильківський, М. Ткаченко, П. Кончаловський. Також К. Первухін і М. Браїловський, що згодом викладали в найвідоміших учбових закладах художнього профілю Російської імперії. О. Бекетов викладав у школі і саме його учням ми повинні завдячувати за високохудожнє скульптурне оздоблення будівель Харкова. В Харківському художньому музеї зберігається портрет М.Д. Раєвської, написав його А. Данилевський - випускник школи, автор багатьох мистецьких творів, зокрема, з оздоблення Благовіщенського собору.
З роботами Марії Дмитрівни та її учнів сьогодні можна познайомитися в виставкових залах Харківського художнього музею. В колекції Харківського історичного музею, окрім живописних робіт, зберігаються фото та документи родини Раєвських.
Досліджуючи життєвий та творчий шлях М.Д.Раєвської-Іванової, не можна не згадати про гендерну проблему ( у ІІ пол. ХІХ ст. вона називалась феміністичною). Зараз, коли мистецтвом на професійному рівні займається жінок не менше, аніж чоловіків, ми дізнались про те, якими неймовірними зусиллями вдавалося жінкам здобути мистецьку освіту. До них відносимо: М. Башкирцеву, З. Серебрякову, Є. Бем, Г. Голубкіну[1,c.26].
Цього року проводились заходи, пов’язані з життям і творчістю нашої землячки Марії Башкирцевої. Молодша за Раєвську-Іванову майже на 20 років, художню освіту вона здобувала у Франції (як З.Серебрякова, І. Остроумова - Лебедєва, Є. Круглікова). Але навіть і в цій «батьківщині художників» для жінок були свої труднощі. У лютому 1881 року Марія Башкирцева, вже досить ознайомлена із живописом в студії Жюльєна в Парижі, де вона навчалась, пише про дискримінацію жінок, яких не приймали в Академію красних мистецтв: «…На шляху жінок не тільки ставлять всілякі перепони, їх не тільки не підпускають до академії, але навіть до занять з анатомії, перспективи, естетики»[7,c.39].
Художник-просвітник, Марія Дмитрівна Раєвська-Івановапокладала великі надії на мистецтво, вважаючи, що воно покликане зіграти важливу роль у перетворенні суспільства.Вона була першою дипломованою жінкою художником, яка заснувала художньо - промислову школу, що в 60-ті роки XIXстоліття була однією з перших ланок у тогочасному ланцюгу учбових закладів з художньо-промисловим напрямом.
Марія Дмитрівна Раєвська – Іванова – яскрава, багатогранна постать діяльність якої - це «революція» в історії художнього життя Російської імперії.
Література:
1. Антонович Д. «Історія українського мистецтва» - Прага. 1923
2. Безхутрий М. Славна землячка // Веч. Харків. - 1978. - 21 жовт.
3. Бугайченко О. Первая в Украине: [130 лет со дня основания частной шк. М.Д.Раевской-Івановой] // Слобода. - 1999. - 19 февр.
4. Гаврилова М. //О первой русской женщине, получившей офиц. Звание художника в России. Искусство, 1958 № 3.С. 70.
5. Школа рисования М.Д.Раевской.- С. 836-838, 848-850.
6. Раевская М.Д. Художественно-промышленный музей в Харькове // Харьк. губерн. ведомости. - 1884. - 6 мая.
7. Соколюк Л. Видатна просвітниця, художник-педагог // Образотвор.мистец. - 1992. - № 1. - С. 26-29.
8. Тагліна О. «М. Башкирцева» / К, Фолио, 2009