Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Анотація: у статті аналізується особливості сучасної ролі музейної експозиції при забезпеченні проектної діяльності в навчальному процесі інженерно-педагогічної підготовки, насамперед, інженерів-дизайнерів. Акцентується увага на необхідності виокремлення особливого джерела творчої проектної діяльності майбутнього інженера-дизайнера – об’єктів музейної експозиції. Детально розглядаються перспективне впровадження інноваційних форм взаємодії вищих навчальних закладів з музеями. Запропоновано ряд практичних пропозицій щодо інноваційного забезпечення навчального процесу інженерно-педагогічного напрямку підготовки на базі тісного комунікаційного зв’язку з музеями.
Ключові слова: музейна експозиція, педагогічна інновація, інформаційно-комунікативні технології, інженер-дизайнер, дизайн-продукт, дизайн-проект.
Постановка проблеми. В навчальному процесі інженерно-педагогічної підготовки студентів на сьогодні відбуваються великі інноваційні педагогічних впровадження. Це супроводжується появою та активним розвитком комп’ютерних технологій в освітній сфері, поширенням електронного забезпечення, розробкою електронних підручників, довідників, комп’ютерних моделей, тренажерів, розробкою лабораторних практикумів, тестових систем, відео-лекцій, мультимедійних курсів та інших інноваційних педагогічних технологій. Сучасне аудиторне навчання набуває підтримки інформаційного та технічного забезпечення. Але попри це, залишається менш розвинутою творча складова навчального процесу, насамперед, підготовка майбутнього інженера-дизайнера, якому при реалізації проектної діяльності важливо мати базисне творче підґрунтя. Саме головним «навчально-естетичним модератором» [5, с. 84] можуть стати музеї, які надають доступ до важливого творчого фонду – музейної експозиції. Налагодження навчальної комунікації кафедри вищого навчального закладу, яка займається підготовкою майбутніх творчих кадрів, з музеями дозволяє розширити межі пізнавальної діяльності студентів, надати їм можливості не лише практичного оволодіння історичним надбанням та ознайомлення з історичними дизайн-прототипами, а й активно проводити дослідницьку діяльність.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Розглядом інтеграції музейних джерел в педагогічній системі займалась значна частина науковців, музейних працівників та педагогів. Питаннями «вивчення історії експозиції музею з позиції зміни історичних концепцій у різних соціально-політичних умовах» займалися: Т. Бєлофастова, П. Вербицький, Є. Коссова, М. Правдін, М. Юхневич та інші [2, с. 343]. Над особливостями організації музейної освіти працювали: Ф. Гансберг, Р. Гільдебрандт, А. Ліхтварк, Е. Девіс, а також і вітчизняні науковці – А. У. Зеленка, Ф. І. Шмідт, М. Д. Бартман, І. М. Гревс, І. М. Медведєва (виділяє окремий напрям реалізації – музейна педагогіка) [4], О. Караманов та інші.
Попри розвиваючий напрям освітньої концепції, яка зосереджена на включення в навчальний етап музейних експонатів і, навіть, створення власних колекцій при вищих навчальних закладах, формування нової соціальної функції музею як освітнього інституту та появи навчальних музеїв як нового виду музейної типології, залишається недослідженим питання важливої ролі музейної експозиції при вивченні формоутворюючих особливостей та проектній діяльності інженера-дизайнера. Саме розгляду цієї проблематики при вивченні творчих спеціальних дисциплін в ході підготовки інженера-дизайнера буде присвячена дана стаття.
Мета дослідження: розгляд та аналіз особливостей реалізації інноваційного напрямку використання музейної експозиції в навчальному процесі інженерно-педагогічної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.
Об’єкт дослідження: процес підготовки інженерно-педагогічної спрямованості у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: інноваційна методика використання музейних експонатів в творчій проектній діяльності в ході підготовки інженера-дизайнера при вивченні спеціальної дисципліни «Основи формоутворення» у вищому навчальному закладі.
Результат дослідження: На сьогодні постійно розширюються комунікаційні зв’язки кафедр, факультетів та вищих навчальних закладів в напрямку освітнього забезпечення, професійної оптимізації підготовки майбутніх фахівців, розширення професійних меж, забезпечення місць проходження практик та можливого працевлаштування студентів. Але крім цього, також важливу роль займає проведення досліджень, аналіз історичного досвіду, природно-історичного набутку рідного краю. Саме студенти, за статистичними даними, складають одну третину відвідувачів музею [4, с. 37], але з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, відкритого електронного доступу до баз світового надбання можливе зниження показнику звичайного відвідування та зростання популярності сучасного онлайн-режиму перегляду об’єктів музею. Іншим альтернативним варіантом залучення студента, насамперед творчих спеціальностей, є впровадження в процес підготовки фахівця навчального використання музейних експонатів, їх детальне вивчення та аналіз, виконання практичних та лабораторних занять із залучення сучасних інноваційних технологій, програмних та апаратних платформ для більш детального розкриття об’єкту музейної експозиції, який досліджується студентом.
Особливу роль використання музейної експозиції в навчальному процесі відіграє в ході підготовки інженера-дизайнера, яка враховує вивчення особливостей формоутворюючих та композиційних показників, детального параметричного аналізу структури форми та її компонентів, використання кольорових рішень, ритмів тощо. Так, під час вивчення студентами спеціальної дисципліни «Основи формоутворення» музейна постановка займає фундаментальну роль при розгляді особливостей історичного становлення форми, формоутворення предметного середовища, розвитку матеріально-художньої культури, ознайомленні з техніками виконання малюнку, скульптурою, класичними техніками графіки, прийомами роботи з кольором тощо. Музейна експозиція також має і більш суттєві прояви дизайн-рішень, які будуть слугувати для студента моделя-аналогами для розробки власних дизайн-пропозицій, формування дизайн-ідей та дизайн-проектів. Це відкриває нову ланку педагогічної інновації, включення комбінованого аналізу творчих джерел для проектної діяльності інженера-дизайнера, формування теоретичного підґрунтя та широкої інформаційної бази для студентів.
Розширення інформаційно-комунікативних та інтерактивних технологій, поява електронних баз ще більше привертає увагу педагога до використання новітніх форм взаємодії з музеями. Для інженерів-дизайнерів можливе використання авторських педагогічних онлайн-курсів з інтерактивним наповненням, а також, завдяки допомозі працівників музею, створення можливостей для дистанційного вивчення музейних експонатів та відвідання самого культурно-освітнього закладу, виконання студентами практичних завдань та навчальних дослідницьких проектів. Завдяки наданню музейними працівниками інформативної та організаційної допомоги щодо проведення навчального відвідання музейних експозицій, студенти отримують можливості більш глибокого вивчення предметів побуту та історико-графічних об’єктів, а педагоги – проведення інтерактивного навчального заняття на базі музею та залучення нових форм взаємодії зі студентами.
Серед практичних пропозицій, які можливо реалізувати в ході взаємодії музеїв та кафедр вищих навчальних закладів, є створення спільних навчальних заходів, спрямованих на популяризацію елементів локальної історії, музейних постановок, проведення глибоких практичних досліджень студентами експонатів музеїв за створеною навчальною програмою, розробленою спільно з представниками культурно-освітніх закладів. Важливим напрямом розвитку навчального процесу є розробка та організація педагогами, за участі працівників музею, циклу навчальних практичних та лабораторних занять, семінарів на базі музею або навчального закладу, а також включення новітніх інформаційно-комунікативних форм взаємодії щодо аналізу музейних експозицій з елементами візуалізації та проектного методу, створення багаторівневої структури взаємодії студентів з музеями різного профілю, надання інформаційного контенту, забезпечення неформальної освіти та інше.
«Музей – це минуле, це історія, це душа, серце наших предків, а для нас – великий храм…» [6, с. 143]. Крім того, музей – це важливий інформативний фундамент для інженера-дизайнера, на базі якого реалізується творчий пошук студента, відбувається знаходження безмежної кількості дизайн-ідей та розширення пізнавальних інтересів.
Висновки: Музейна експозиція є джерелом не лише гуманітарного знання, а й духовного та творчого збагачення інженера-дизайнера, формування понятійного компоненту та сприйняття особливостей виконання класичних та народних технік і методик розпису, колористичних, композиційних, формоутворюючих рішень тощо. Вона стимулює творчу проектну діяльність, надає важливу інформативну базу та джерела для створення дизайн-продукту, збагачує досвід майбутнього фахівця в історико-культурному напрямку. Музейні фонди формують широке підґрунтя для проведення різних наукових та художніх досліджень, представляють особливості локалізаційного розвитку спільноти та культури окремого регіону, країни. Також, вони сприяють виробленню нових методів вивчення джерел, створення авторських концепцій в художньому проектуванні на базі історичної спадщини. Потрібно також не забувати і про нові надходження та сучасне мистецтво, яке постійно оновлюється та створює нові музейні експонати для майбутнього студентського дослідження.
Література
1. Караманов О. Вищий навчальний заклад у просторі музею: перспективи впровадження інтегрованих курсів [Текст] / О. Караманов // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – С. 134-142.
2. Караманов О. Музейні експонати як джерела локальної історії:педагогічний аспект [Текст] / О. Караманов // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 343-349.
3. Караманов О. Організація музейних студій в умовах взаємодії академічної і неформальної освіти [Текст] / О. Караманов // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – С. 195-200.
4. Медведєва І. М. Створення та організація діяльності навчальних музеїв як передумова виникнення музейної педагогіки [Текст] / І. М. Медведєва // Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць. – Слов’янськ, 2005. – С. 34-43.
5. Ткалич С. К. Музей и творческие вузы: конструктивный вектор образовательно-эстетического сотрудничества [Текст] / С. К. Ткалич, И. В. Горбунов, А. А. Коновалова // Педагогика высшей школы. – М., 2013. – С. 84-89.
6. Фалінський М. В. Музей при навчальному закладі як важлива складова навчання і виховання учнівської та студентської молоді [Текст] / М. В. Фалінський // Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність : матеріали обласної науково-методичної конференції. – Кіровоград : Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. – С. 143-145.
7. Benyon D. Designing interactive systems: People, activities, contexts, technologies [Text] / Benyon D., Turner P., Turner S. – Pearson Education, 2005.