Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
На сучасному етапі значно виріс інтерес громадськості до локальних досліджень з історії регіону, краю, міста. Це пов’язано як з ростом національної свідомості, так і з намаганням самоідентифікуватися. За таких умов тематична спрямованість експозиції та форми науково-освітньої роботи музею набувають все більшого значення як дієвий засіб громадянсько-патріотичного виховання.
Сьогодні у всьому світі люди сповідують майже однакові традиції, зокрема відзначають різні ювілейні дати, серед яких не останнє місце займають річниці заснування столиць країн чи визначних міст. Ця традиція характерна і для нашої держави, зокрема у 2014 році своє 360-річчя відзначає Харків – велике промислове місто України, осередок науки і культури, місто студентів.
У 2004 року в Харківському історичному музеї до 350-ти річчя заснування міста Харкова була відкрита стаціонарна експозиція «Наш край у ІХ-ХVІІІ ст.», яка висвітлює історію Слобожанщини вказаного періоду у контексті перебігу загальної історії України. Вона користується значною популярністю серед відвідувачів різних вікових груп та соціального статусу. Останніми роками, неодноразово, в силу окремих причин, піднімалося питання щодо проведення часткової або повної реекспозиції існуючої експозиції. В останніх публікаціях, надрукованих у «Сумцовських читаннях», співробітниками І науково-експозиційного відділу ХІМ була обґрунтована необхідність проведення реекспозиції [5, с. 31-32], у зв’язку з чим була представлена тематична структура й головна ідея нової експозиції, розглянуті основні наукові погляди на розкриття важливих тем, запропоноване нове бачення документальних матеріалів, історико-літературних джерел, шляхи та напрямки створення провідних образів та рішень [6, с. 65-69], запропоноване нове бачення художнього образу [7, с. 104-106], перспективи використання науково-допоміжних матеріалів в майбутній стаціонарній експозиції з історії рідного краю ІХ-ХVІІІ ст. [11, с. 76-80].
У ювілейний для нашого міста 2014 рік перед співробітниками І науково-експозиційного відділу музею поставлене нове завдання – на основі вже створеної наукової документації створити нову пересувну виставку з історії рідного краю, яка б вдало презентувала суспільству особливості історії міста та культурну спадщину регіонального етносу. Так, у 2013 р. були розроблені наукова концепція та ТЕП до пересувної виставки «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова».
На думку авторів, основною ідеєю виставки є питання українського державотворення. Саме тому зроблена спроба відобразити музейними засобами не лише еволюцію регіону, а й виявити національно-культурні особливості, характерні для нашого краю в зазначений період. Основна мета виставки полягає в тому, щоб створити своєрідний образ міста, притаманний тільки йому, знайшовши якісь характерні особливості в його історичному розвитку.
Головними принципами побудови пересувної виставки «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова» стануть історико-хронологічний та комплексно-тематичний принципи.
Тематично виставка буде розділена наступним чином: «Наш край часів Київської Русі», «Боротьба слов’янських племен із зовнішніми ворогами у ХІІ-ХІV ст.», «Монголо-татарська навала та «Дике поле», «Завоювання слов’янських земель литовцями у ХІV cт.», «Українські землі під владою Речі Посполитої», «Козацька Україна», «Заселення території «Дикого поля» та заснування міста Харкова», «Адміністративно-політичний устрій Слобожанщини», «Соціальні верстви населення», «Розвиток цехового ремесла та ярмаркової торгівлі», «Духовне життя Слобожанщини», «Реформи Російської імперії сер. ХVІІІ ст. Ліквідація полкового устрою», «Утворення Слобідсько-Української губернії. Повітові міста на Харківщині».
Розкриваючи музейними засобами основні тематичні розділи пересувної виставки «Подорож минулим IX-XVIII ст. До 360-річчя заснування міста Харкова» слід коротко зупинитись на кожному із них. Так, наприклад, розділ «Наш край часів Київської Русі» ілюстративно мають відкривати портрети руських князів: Святослава (пов’язано з часом його завоювання Хазарського каганату та входженням земель нашого краю у Х ст. до складу Київської Русі); Володимира (князя – хрестителя Русі); Ярослава Мудрого (законодавця, який уклав першу збірку законів «Руська правда»). Привабливим довершенням тематики давньоруської доби наряду з різноманітним предметним матеріалом ІХ-ХІІІ ст. стали матеріали картографії, геральдики, давньоруських літописів.
Особливої уваги заслуговує висвітлення питання заснування міста-фортеці Донець. У пересувній виставці «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова» даний розділ експозиційно та художньо буде трансформований у першу фотодіораму, першорядну частину якої займатимуть різноманітні зображення, малюнки-реконструкції, макети ыз зображенням міста-фортеці Донець у ХІ-ХІІІ ст., фотографії сучасного стану городища, а нижній ряд – наповнений зображеннями знахідок, зроблених в ході археологічних розкопок.
Наступні розділи виставки: «Боротьба слов’янських племен із зовнішніми ворогами у ХІІ-ХІV ст.», «Монголо-татарська навала та «Дике поле» будуть презентувати період феодальної роздробленості Київської Русі та боротьби з зовнішніми ворогами, в результаті якої землі нашого краю перетворились на територію «Дикого поля». Відтворити трагічну атмосферу ХІІ-ХІV ст. допоможуть матеріали картографії, новоділи карт ХІІ-ХІV ст., де чітко вказані кордони удільних князівств з їх політичними центрами. Речове наповнення даного тематичного блоку має на меті показ різних культур – християнської та язичницької: як менш розвинута поглинула більш розвинуту, в результаті впливу на неї зовнішніх та внутрішніх факторів.
Тематичні розділи «Завоювання слов’янських земель литовцями у ХІV cт.», «Українські землі під владою Речі Посполитої» можуть дати змогу ознайомитись з документальними матеріали з колекції ХІМ: фотокопіями Литовських статутів, Актами Люблінської унії 1 липня 1569 р. та Брестської унії 9 жовтня 1596 року, які мали неабиякий вплив на матеріальне та духовне життя українських земель ХV-ХVІ ст.
Епохальний розділ, присвячений українському козацтву, має бути розкритий зображеннями козацьких прапорів, гравюр, зразками козацької зброї, портретами видатних кошових отаманів, козацькими літописами, гетьманськими універсалами та воєнними договорами 50-х рр. ХVІІ ст., зокрема Зборівським та Білоцерківським договорами – історичними джерелами, що розкривають питання колонізації території «Дикого поля». Особливої уваги, у зв’язку з 360-річчям цієї події, у 2014 році потребує висвітлення питання Переяславської Ради, заключення союзу між Московською державою та Гетьманщиною. Про вирішальні події того часу дуже вдало розповідатиме пересувна виставка ХІМ «У вирі подій. Переяславська Рада 1654 р.», яку планується вписати до виставки «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова» [8, с. 65-66].
Більш ґрунтовним, інформаційно наповненим стане тематичний розділ, присвячений періоду заселення території «Дикого поля» та заснування м. Харкова. Справжньою знахідкою стало створення системи карт з міграційними процесами та заселення території «Дикого поля». Основою цього тематичного блоку є показ фотокопій маловідомих документів, що стосуються заселення Слобідської України та заснування Харкова, із колекції Харківського історичного музею: «Грамота из Разрядного приказа тульскому воеводе об устройстве на поселение в Чугуеве перешедших в русское подданство запорожских казаков, украинских мещан и крестьян во главе с гетьманом Яцком Остряником в привилегии их к несению сторожевой службы, и строительстве крепости, 10 августа 1653 г.»; «Список харьковских черкас, которые были на службе в черкаских городах, список жителей г. Харькова, 1655 г.»; «Указ об учреждении в Харькове ежегодной Успенской ярмарки, 1659 г.»; «Челобитная харьковских черкас царю Алексею Михайловичу об устройстве в Харькове ежегодной ярмарки, 1659 г.»; «Донесение воеводы Селифонтова о строительстве острога на Харьковском городище и о непослушании черкас, 1657 г.»; «Отписка воеводы Арсеньева царю Алексею Михайловичу о сумских черкасах, занимающихся добыванием дегтя, в дубравах в Диком поле, 1653 г.»
Візуально розширити тематику заселення Слобожанщини та заснування міста Харкова планується за допомогою фотодіорами «Діорама Харківської фортеці», центральну частину якої займає фото художнього полотна «Харківська фортеця» худ. Л. О. Шматька, І. Карася, 1969 р., верхній та нижній ряд доповнений етнографічними предметами ХVІІ-ХVІІІ ст.
Наступні тематичні розділи «Адміністративно-політичний устрій Слобожанщини», «Соціальні верстви населення », «Розвиток цехового ремесла та торгівлі» будуть мати свої особливості. Експозиційно моделюючи тематику становлення Харкова як полкового міста у сер. ХVІІ-ХVІІІ ст., ріст ремісничих цехів та ярмаркової торгівлі автори пересувної виставки «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст.», яка присвячена 360-річчю заснування міста Харкова, відокремили етнографічні аспекти, ілюстративно та предметно наповнили їх матеріалами, що стосуються династій полковників, соціальних прошарків Слобідського України. Допоможуть поринути у давнішню атмосферу різноманітні репродукції з поштових листівок та художніх полотен ХІХ-ХХ ст. із зображеннями площ, вулиць, великих ярмарок м. Харкова ХVІІ-ХVІІІ ст.
Розділ «Архітектура та духовне життя Слобожанщини ХVІІ-ХVІІІ ст.» має на меті сконцентрувати увагу відвідувачів на найголовніших культурних процесах міста Харкова ХVІІІ ст.: розвитку церкви, освіти тощо. Основою даного тематичного розділу мають стати матеріали тимчасової тематичної виставки ХІМ «Життя людини – дзеркало душі. До 290-річчя від дня народження Г. С. Сковороди». Цікаву групу експонатів, які експозиційно та художньо формують фотодіораму, складають фотографії, об’єднані темою «Архітектура м. Харкова ХVІІІ ст.». Серед них: світлини із зображенням пам’ятних місць на Харківщині (садиби, назви селищ козацького походження, церковна архітектура ХVІІ-ХVІІІ ст.), фотокопії планів забудови Харкова, фото видатних архітекторів ХVІІІ ст.
Розділи «Реформи Російської імперії сер. ХVІІІ ст. Ліквідація полкового устрою» та «Утворення Слобідсько-Української губернії. Повітові міста на Харківщині» мають бути розкриті матеріалами картографії, документами нової переломної доби – реформами слобідських полків, запровадженням губернаторства. Так, тему «Утворення Слобідсько-Української губернії. Повітові міста на Харківщині» планується яскраво наситити матеріалами символіки міста Харкова та повітових міст губернії.
Пересувна виставка «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова» буде демонструватися на 12 планшетах та трьох фотодіорамах. Для їх вдалого художнього оформлення будуть використані відтінки жовтого, брунатного, золотавого кольорів. Основним об’єднуючим образом буде використання державної та регіональної символіки з показом її розвитку та еволюції. Привабливим художнім доповненням можуть стати зразки рукописних текстів, що змінювались, починаючи з Київської Русі до кінця ХVІІІ ст., та зображення печаток.
Таким чином, пересувна виставка «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова», в майбутньому, покликана якнайкраще презентувати суспільству історичне минуле нашого краю та міста, поглибити знання з історії України, дати грунт для національно-культурного відродження нашого народу.
Сьогодні перед музеями стоїть завдання – не лише будувати нові зрозумілі експозиції та виставки, але й зробити відвідування музейного закладу цікавими та пізнавальним. Протягом 2013-2014 рр. у рамках підготовки до відзначення 360-річчя Харкова одним із напрямків роботи сталa ретельна науково-просвітницька робота з метою покращення презентації суспільству культурної спадщини нашого краю ІХ-ХVІІІ ст., результатом якої стала розробка сценаріїв і проведення масових заходів за відповідною тематикою [1, с. 60-61].
Зокрема, співробітниками І науково-експозиційного відділу ХІМ розроблені наступні масові заходи: «Подорож в минуле. Місто-фортеця Донець: заснування розвиток, занепад», «Іван Дмитрович Сірко – легендарний отаман запорозьких козаків», «Стародавній Харків. Історія заснування міста», «Г. С. Сковорода. Мандрівка у пошуку людського щастя»; факультативні заняття: «Хто охрестив Русь», «Козацькі клейноди як пам’ятки історії», різноманітні лекції, вікторини та багато іншого. В них більш детально, а головне, з використанням сучасних інтерактивних методів роботи з відвідувачами, розповідається про те, що неможливо охопити під час перегляду експозиції чи під час прослуховування екскурсії.
Умовно відкриває цикл тематичних заходів, присвячених історії рідного краю ІХ-ХVІІ ст., тематичний захід «Хто охрестив Русь», створений до річниці прийняття християнства. Відтворити атмосферу давньоруського часу відвідувачам допомагають уривки різноманітних мультфільмів із навчально-освітнього циклу «Історія України» (режисер Валерій Бабич, автор сценарію Олександр Бабич ): «Язичницькі вірування слов’ян», «Володимир», «Хрещення Русі».
Презентувати суспільству найлегендарнішу, найгероїчнішу і, водночас, найтрагічнішу сторінку історії України – Козацьку добу за допомогою різноманітних слайд-шоу, конкурсів та вікторин мають на меті тематичний захід «Козацтво – душа українського народу» та факультативне заняття «Козацькі клейноди як пам’ятки історії» [4].
Так, з метою хронологічного поглиблення тематики заснування міста Харкова створено захід «Подорож в минуле. Місто-фортеця Донець: заснування, розвиток, занепад». До уваги відвідувачів представлено мультимедійну лекцію, що розповідає про заснування у Х ст. давньоруської фортеці Донець на території сучасного міста Харкова. Поринути в давнє минуле нашого краю допомагають різноманітні вікторини та конкурси, зокрема конкурс з відтворення на аркушах паперу різних представників флори та фауни Х-ХІІІ ст. [3]
Найбільшою популярністю серед відвідувачів користується інтерактивний масовий захід «Стародавній Харків. Історія заснування міста». Це своєрідна презентація стаціонарної експозиції «Наш край ІХ-ХVІІІ ст.» та майбутньої пересувної виставки «Подорож минулим ІХ-ХVІІІ ст. До 360-річчя заснування міста Харкова». Учасники заходу не тільки мають змогу за допомогою відеослайдів поринути у час виникнення міста, а й взяти участь у цікавому конкурсі-вікторині, який пов'язаний з експонатом, що викликає найбільше захоплення у відвідувачів – діорамою «Харківська фортеця».
Наступним сюжетом, що знайшов своє відображення у науково-освітній роботі І науково-експозиційної відділу ХІМ, є період становлення м. Харкова як полкового центру та пов’язані з цими подіями персони – полковники слобідських козацьких полків. Зокрема, тематичний захід «Іван Дмитрович Сірко – легендарний отаман запорозьких козаків» [12] покликаний відтворити ці події.
Черговим освітнім заходом, який має на меті представити візитерам Харківського історичного музею духовну спадщину рідного краю ІХ-ХVІІІ ст., є показ діяльності видатних культурних діячів цього періоду, серед них окремо височить постать видатного українського мислителя, філософа Г. С. Сковороди. Всебічну особистість філософа розкриває тематичний захід «Г. С. Сковорода. Мандрівка у пошуку людського щастя».
Таким чином, усі вищезазначені науково-експозиційні та науково-освітні доробки І науково-експозиційного відділу ХІМ є прекрасним досвідом виховання суспільства на історико-культурній спадщині Слобідської України, які мають на меті в ювілейний для міста Харкова рік дати можливість відвідувачам ознайомитися та доторкнутися до стародавніх сторінок історії Харкова, побачити його на світанку виникнення.
Література
1. Богрова О. В. Сучасний підхід до експозиційного мистецтва: синтез науково-експозиційної та науково-освітньої роботи [Текст] / О. В. Богрова // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 53-58
2. Богрова О. В. Сценарій освітньо-виховного заходу «Подорож минулим. Місто-фортеця Донець: заснування, розвиток, занепад» [Текст] / О. В. Богрова // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013. – 12 с.
3. Богрова О. В. Сценарій освітньо-виховного заходу «Хто охрестив Русь» [Текст] / О. В. Богрова, О. Д. Іванов, Ю. А. Конюшенко // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2012. – 5 с.
4. Богрова О. В. Сценарій факультативного заняття «Козацькі клейноди – як пам’ятки історії» [Текст] / О. В. Богрова, О. Д. Іванов, Ю. А. Конюшенко // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2012. – 11 с.
5. Желтобородова О. А. До питання створення стаціонарної експозиції Харківського історичного музею «Наш край у ІХ – на початку ХХ ст. [Текст] / О. А. Желтобородова // Шістнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 90-річчю із часу заснування Харківського історичного музею, 16 квітня 2010 р. – Х. : Оригінал, 2010. – С. 31-35.
6. Желтобордова О. А. Музейна презентація видатних сторінок вітчизняної історії (у рамках основних тематичних розділів стаціонарної експозиції з історії краю 9-18 ст.) [Текст] / О. А. Желтобородова, Ю. А. Конюшенко // Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011. – С. 63-70.
7. Іванов О. Д. Деякі аспекти нового художнього образу стаціонарної експозиції ХІМ «Наш край у ІХ-ХVІІІ ст.» [Текст] / О. Д. Іванов // Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011. – С. 103-106.
8. Іванов О. Д. Музейна презентація основних етапів історії українського козацтва (кін. ХV – cер. ХVІІІ ст. в тематичних та пересувних виставках ХІМ) [Текст] / О. Д. Іванов // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 58-63.
9. Іванов О. Д. Сценарій освітньо-виховного заходу «Стародавній Харків. Історія заснування міста» [Текст] / О. Д. Іванов // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2012. – 9 с.
10. Іванов О. Д. Сценарій освітньо-виховного заходу «Г. С. Сковорода. Мандрівка у пошуку людського щастя» [Текст] / О. Д. Іванов // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013. – 7 с.
11. Конюшенко Ю. А. Перспективи використання науково-допоміжних матеріалів у стаціонарній експозиції «Наш край ІХ-ХVІІІ ст.» [Текст] / Ю. А Конюшенко // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 76-80.
12. Конюшенко Ю. А. Сценарій освітньо-виховного заходу «Іван Дмитрович Сірко – легендарний отаман запорозьких козаків» [Текст] / Ю. А. Конюшенко // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013. – 15 с.