Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Співпраця музейників із пенітенціарними закладами Харкова була започаткована ще до революційних подій 1917 р. Наприклад, відомо, що визначний музейник Єгор Рєдін до 1917 р. читав лекції у Харківській губернській тюрмі [6, с. 65-67]. Робота музейних працівників у цьому напрямі продовжувалась і за радянських часів. Наприклад, співробітники Харківського історичного музею активно проводили лекції та демонстрували пересувні виставки в пенітенціарних закладах Харківщини у 1980-х рр.
У теперішній час співробітники Харківського історичного музею продовжують традицію співпраці з пенітенціарними закладами. Протягом декількох років встановлені дружні контакти філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії з відділом науково-освітньої роботи Харківського історичного музею. Така тісна співпраця є однією з ефективних форм позашкільної освіти, яка практикується у філіалі Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії.
Аналізуючи досвід історичної освіти у школах при пенітенціарних закладах, необхідно підкреслити низку проблем, що ускладнюють роботу. Серед них: відсутність в учнів мотивації для навчання, низький рівень загальної культури, незадовільні знання історії, різновіковий склад класу, мінімальна можливість використання технічних засобів навчання (що спричинено режимним статусом пенітенціарного закладу) тощо. Все це вносить певні корективи в роботу музейних співробітників у порівнянні з роботою з учнями звичайної загальноосвітньої школи.
На даний момент нам не відомі випадки в Україні, коли б була налагоджена систематична співпраця музею та пенітенціарного закладу, окрім Харківського історичного музею та філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії. Це колонія, де за вироком суду відбувають покарання жінки-ув’язнені. Протягом навчального року співробітники ХІМ відвідують колонію, де проводять виїзні тематичні мультимедійні музейні уроки або музейні лекції із демонстрацією предметів з фондового зібрання. Учні школи пенітенціарного закладу сприймають з великим захватом прибуття до них працівників історичного музею, оскільки в цей день урок історії України або Харківщинознавства у них проходить нетрадиційно. До прибуття музею учні школи отримують від вчителя певні завдання для роботи на уроці.
Виїзні мультимедійні музейні уроки та лекції з використанням предметів із фондового зібрання мають на меті: 1) знайомство учнів із фактично-історичною складовою обраної теми; 2) наочну демонстрацію предметів із фондового зібрання музею за обраною темою; 3) виховання патріотизму, любові до Батьківщини та рідного краю; 4) соціально-психологічний, емоційний, мотиваційний вплив, підпорядкований гуманістично-світоглядним цілям; 5) формування музейної культури серед учнів школи при пенітенціарному закладі, залучення кожної особи до спілкування із культурним надбанням людства, навіть за умов тимчасового позбавлення волі.
За роки співпраці Харківського історичного музею та філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії проведена ціла низка мультимедійних музейних уроків та лекцій. Наприклад, проведені такі уроки та лекції:
• «Історія Харківщини з найдавніших часів до 1917 р.»
• «Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни»
• «Україна: роки Незалежності»
• «Хрещення Київської Русі»
• «Слобожанська минувшина: етнографія краю» та інші [1; 2; 3; 4; 5].
Для прикладу, опишемо більш детально деякі із них. Так, на лекцію «Історія Харківщини з найдавніших часів до 1917 р.» прийшли не лише учениці школи при Качанівській виправній колонії, але й усі засуджені жінки цієї колонії, які не були зайняті на той момент на виробництві. Співробітники музею коротко розповіли про історію нашого краю від часів палеоліту до 1917 р. Під час розповіді на великому екрані демонструвались слайди з обраної теми. Особливе зацікавлення засуджених викликали експонати із науково-допоміжного фонду музею: 1) план міста Харкова 1887 р., де у т. ч. позначений район Качанівки, що викликало особливий інтерес у жінок-засуджених; 2) побутовий посуд, яким користувалося населення Харківщини в кін. XIX – на поч. XX ст.; 3) рубель, яким у давнину користувались жінки під час прання і у процесі прасування тканини; 4) гасова лампа; 5) рушники поч. XX ст., які привернули неабияку увагу жінок, оскільки швейне виробництво у колонії є основним видом трудової діяльності; 6) старі фотографії мешканців Харкова та Харківщини поч. XX ст., які вразили жінок чіткістю і художньою якістю [5].
У день визволення Харкова від нацистських загарбників, 23 серпня 2013 р., у колонії була проведена лекція на тему «Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни», із демонстрацією предметів із зібрання Харківського історичного музею. Цю лекцію відвідали не лише учениці школи, але й усі жінки-засуджені, які були на той момент вільні від виробництва. Під час лекції співробітники музею розповіли про трагічні та героїчні події Великої Вітчизняної війни на Харківщині. Ураховуючи жіночу специфіку аудиторії, особливо підкреслювався внесок жінок у перемогу над ворогом. Наводилися приклади героїчних подвигів харків’янок – Героїв Радянського Союзу, таких як Валентина Гризодубова. Крім того, зважаючи на специфіку аудиторії, були відібрані експонати, що демонструють роль жінок на війні, наприклад нагороди, особисті документи, фотографії жінок-учасників війни, листи жінок і дітей на фронт до чоловіків [3].
Важливого значення для розкриття історичного минулого набуває під час музейних мультимедійних лекцій та уроків використання архівних матеріалів й історичних пам’яток із фондового зібрання. Це допомагає конкретизувати виклад матеріалу та наблизити учнів до історичної епохи. Як правило, до аналізу документів залучаються учні, яким пропонується розв'язати певні логічні завдання:
• Коли був написаний історичний документ?
• Хто автор цього документу?
• Якими історичними обставинами зумовлена поява цього документу?
• Які історичні події описані в документі?
• Яке враження цей документ справляє на сучасників?
Відповідаючи на такі питання, учні не лише вчаться уважно ставитися до документів, але й логічно мислити, використовувати свій запас історичної інформації, співставляти минувшину і сучасність.
Якщо музей – це храм муз, то вівтарем цього храму є експозиція, головна складова частина музею, яка несе інформативне та емоційне навантаження. Зараз у Харківському історичному музеї працює 8 стаціонарних експозицій. У кожній з них проводяться екскурсії. Насиченість, інформативність, можливість використання інтерактивних методів проведення екскурсії, залежить, у першу чергу, від вікових та інших характеристик самої екскурсійної групи та від самої експозиції.
Зважаючи на особливості розташування вечірньої школи при пенітенціарному закладі, а також факт позбавлення волі учнів, що означає відсутність можливості реального відвідання музею, для них проводяться мультимедійні, віртуальні екскурсії, із реальною демонстрацією експонатів науково-допоміжного фонду Харківського історичного музею за тематикою екскурсії. На великому екрані завдяки мультимедійним засобам виводяться фотографії кожної вітрини експозиції, а співробітник музею проводить екскурсію по експозиції, демонструючи привезені експонати із науково-допоміжного фонду. Отже, враховуючи усе вищезазначене, у такому випадку жінок-засуджених цілком можна віднести до категорії віртуальних відвідувачів музею.
За роки співпраці Харківського історичного музею із філіалом Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії були проведені для учнів уроки-екскурсії по всіх експозиціях музею:
• «На перехрестях століть. Археологія нашого краю»
• «Наш край у IX–XVIII ст.»
• «Україна козацька»
• «Харків 19 ст. Історичні етюди»
• «Слобожанські мотиви. Етнографія Слобідської України»
• «Харків 1917–1940 рр.»
• «Велич подвигу народного»
• «Україна. Час змін».
Музейна мультимедійна екскурсія надає можливість учням сформувати чимало історичних образів. Ураховуючи контингент пенітенціарної вечірньої школи, учителі та співробітники музею звертають особливу увагу на роботу із історичними персоналіями. Для значної категорії учнів це є непростою проблемою. У курсі вітчизняної історії учні вчаться впізнавати історичні портрети, але часто це неможливо зробити тільки за шкільними підручниками, тому використовується можливість самостійної роботи учнів під керівництвом вчителя над музейним матеріалом.
Досвід освітньої роботи ХІМ і філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії показав, що співпраця школи пенітенціарного закладу з історичним музеєм підвищує інтерес учнів до вивчення історії України та рідного краю, покращує результативність навчання, стимулює мотивацію учнів до освіти. Візити працівників Харківського історичного музею до пенітенціарного закладу викликають інтерес не тільки в учнів школи, а й у всій колонії загалом, підтвердженням чого є активна відвідуваність більшістю ув'язнених музейних уроків та лекцій.
Практика переконує, що педагогічна взаємодія музею та школи при пенітенціарному закладі, безперечно, має перспективу подальшого розвитку. На жаль, у дидактичній, педагогічній, музеєзнавчій літературі відсутні рекомендації та поради для навчання учнів шкіл пенітенціарних закладів, у т. ч. музейними засобами. Це ставить перед педагогами та музейними працівниками завдання створення спеціальної літератури для таких занять. Велику допомогу в роботі з учнями-засудженими педагогічному колективу школи надає психологічна служба Качанівської колонії, тому методичні розробки мають обов’язково враховувати напрацювання класичної педагогіки, музейної педагогіки та психології.
Нетрадиційні уроки історії, базовані на співпраці музею та школи, набувають важливу роль у процесі ресоціалізації засуджених, що навчаються в школах пенітенціарних установ. Школи пенітенціарних закладів, як і в цілому пенітенціарна система, мають вирішувати дуже важливе завдання – підготувати засуджених до ресоціалізації, тобто до свідомого відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві. Саме школа при пенітенціарному закладі допомагає засудженим значно краще підготуватися до ресоціалізації і стати повноцінними членами суспільства.
Одним із показових результатів роботи педагогічного колективу філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії є той факт, що випускниці школи успішно проходять зовнішнє незалежне оцінювання, а потім продовжують навчання у різних вищих навчальних закладах України. Більша частина випускниць вечірньої школи при Качанівській колонії навчається у Харківському інституті екології та соціального захисту і у Міжрегіональній академії управління персоналом, з якими адміністрацією Качанівської колонії підписані відповідні договори. Певний внесок у досягненні таких результатів зробили і співробітники Харківського історичного музею.
Досвід співпраці філіалу Харківської вечірньої школи № 5 при Качанівській колонії та Харківського історичного музею може стати у нагоді як для музейників, так і для вчителів-практиків шкіл пенітенціарних закладів в Україні і поза її межами.
Джерела та література
1. Грибанов Д. В. Текст музейної мультимедійної лекції «Україна: роки незалежності» [Текст] / Д. В. Грибанов // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013.
2. Іванов О. Д. Текст музейного мультимедійного уроку «Хрещення Київської Русі» [Текст] / О. Д. Іванов // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013.
3. Івченко Б. А. Текст музейного мультимедійного уроку «Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни» [Текст] / Б. А. Івченко // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2012.
4. Пантєлєй О. М. Текст музейної мультимедійної лекції «Слобожанська минувшина: етнографія краю» [Текст] / О. М. Пантєлєй, Л. Г. Овчіннікова // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013.
5. Співак О. П. Текст музейної мультимедійної лекції «Історія Харківщини з найдавніших часів до 1917 р.» [Текст] / О. П. Співак // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2011.
6. Філіппенко Р. І. Є. К. Рєдін – професор Харківського університету [Текст] / Р. І. Філіппенко, С. М. Куделко. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – 228 с.