Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Харківський історичний музей є не лише місцем збереження, обліку та вивчення пам’яток матеріальної та духовної культури, це, насамперед, цілісний соціальний інститут з численними функціями, напрямками, формами роботи, який не стоїть осторонь швидких глобалізаційних процесів, що охоплюють світовий інформаційний простір.
У сучасному світі культурний рівень людини формують інтернет, телебачення та інші засоби масової інформації, які, на жаль, витісняють з культурних потреб людини відвідування музею [1]. У зв’язку з цим, Харківський історичний музей почав змінювати концепцію своєї діяльності, розпочав активне запровадження і використання інноваційних освітніх технологій з метою наближення нашого музею до відвідувача, врахування його потреб та реалізації освітньо-виховного потенціалу музею відповідно до потреб освітнього середовища. До того ж, на сьогодні, в умовах активного піднесення всіх сфер життєдіяльності нашого суспільства, стрімкого розвитку новітніх технологій, інтернет-простору, великого значення набуває традиційна культура Слобожанщини, оскільки вкрай актуальним постає питання «про збереження мовної і культурної ідентичності, самобутності і неповторності культури як інших народів, так і власної» [1]. У зв’язку з цим, одним із пріоритетних напрямків роботи відділу етнографії Харківського історичного музею є науково-освітня діяльність, яка спрямована на грунтовне висвітлення традиційної української культури Слобожанщини та гармонізацію всебічного розвитку людини. Співробітниками відділу етнографії впроваджуються нові цікаві форми роботи, а саме: виїзні тематичні лекції та освітні мультимедійні заходи для харків’ян, зокрема учнівської та студентської молоді, які покликані сприяти популяризації багатющої етнографічної спадщини Слобідського краю, що зберігається у колекції музею. Заходи також створюються з метою залучення як дорослих харків’ян, так і підростаючого покоління до вивчення і збереження історико-культурного надбання та сприяння вихованню у них патріотизму, любові і дбайливого ставлення до рідної землі, її історії, поваги до народних традицій, звичаїв, обрядів та інших національних цінностей нашого народу. Етнографічні предмети із фондів нашого музею, покладені в їх основу, а саме: численні взірці народного вбрання, рушники, килими, посуд, предмети побуту, знаряддя праці тощо, слугують безцінним джерелом культурного та естетичного виховання людей і яскраво презентують музейне зібрання у світовому інформаційному просторі.
На сьогоднішній день відділом етнографії накопичено певний досвід та запас ідей проведення виїзних тематичних лекцій та освітніх мультимедійних заходів, якими хотілося б поділитися.
У сучасному суспільстві завдання освіти і виховання підростаючого покоління більшою мірою покладене на школу, яка покликана дати базову середню освіту з усіх галузей знання на основі достатньо регламентованих програм, де діти проводять велику частину часу і де закладаються їх ціннісні орієнтири [2, с. 107]. Але музей є беззаперечним помічником школи в забезпеченні подачі ширшої інформації та урізноманітнення навчального процесу, виведення його за рамки звичних класних кімнат та використання наочності, яка дозволяє більш образно осмислювати історичні події [2, с. 107]. У музеї, на відміну від шкільного підходу, освіта здійснюється через музейне середовище, зокрема через музейні предмети, які є важливим джерелом нового знання, оскільки здатні впливати на емоційну та духовну сферу людини, викликати естетичну реакцію, значущу саму по собі для особистості, яка формується. Саме тому музей – незамінний союзник школи в процесі виховання та освіти. І Харківський історичний музей не є виключенням, він плідно співпрацює з багатьма школами міста та області. Приміром, для загальноосвітніх шкіл співробітниками відділу етнографії була розроблена низка освітніх заходів, які користуються великою популярністю і доповнюють шкільну програму з народознавства, краєзнавства, художньої культури та музичного мистецтва. Серед них слід назвати інтерактивні тематичні заходи: «Вареники», «Кобзарство, як елемент українського фольклору», «З історії українського гончарства», «Обереги Слобідського краю», «Слобожанська минувшина (етнографія рідного краю)», «Масляна», «Народне вбрання Слобожанщини», «Рушники Слобожанщини». Під час заходів поєднуються розповідь музейного робітника, демонстрація музейних предметів, а також активно запроваджується використання інноваційних мультимедійних технологій. Школярам пропонуються для перегляду відеопрезентації, аудіо- та відеозаписи українських народних пісень, фрагменти історичних фільмів і, навіть, мультфільми. Під час цих заходів вживаються інтерактивні методи, проводяться вікторини та конкурси, а їх переможці отримують заохочувальні призи у вигляді буклета музею. Безперечно, подібна реалізація використання безцінного етнографічного надбання Слобідського краю, у поєднанні з іншими методами і формами роботи, здатна не лише розширювати знання учнів, а й впливати на них. Саме таке «живе спілкування», яке відбувається не лише мовою музейних експонатів, а й з використанням усіх чуттєвих органів (зору, слуху, дотику і, навіть, смаку), справляє незабутнє враження на дітей, допомагає їм краще зрозуміти ту чи іншу тему.
Плідною є співпраця відділу етнографії ХІМ з багатьма школами нашого міста, для учнів яких проводиться чимало заходів. Серед них хотілося б згадати мультимедійний захід «Вареники», який розповідає про улюблений смаколик нашого краю, історію його походження та цікаві події, пов’язані із ним. Учням пропонується відеодемонстрація з розповіддю та відеозаписи українських народних пісень про вареники, уривки із фільмів та мультфільми про вареники. На заключній стадії, для закріплення матеріалу, проводиться вікторина із загадками про вареники та підбиваються підсумки. Цей етап проводиться у такій формі: «Дякуємо вам діти, що ви порадували своїми відповідями! Було дуже приємно працювати з вами. На жаль, наш захід завершився, але не сумуйте: незабаром буде наступний, на якому ви дізнаєтеся ще дуже багато цікавого і корисного». Слід також зазначити, що даний захід емоційно впливає на дітей, у них гарний настрій, дякують, кажуть що їм сподобалося. По закінченні заходу діти відвідують кафе «Пузата хата», що знаходиться неподалік музею, де ласують варениками. Тож такий захід не лише знайомить з улюбленою стравою української кухні, а і показує зв'язок людини з минулими поколіннями, формує інтерес до родинних і народних традицій.
Не менш захоплюючим для дитячої аудиторії є захід «З історії українського гончарства», де школярі не лише слухають розповідь музейного співробітника, що супроводжується відеодемонстрацією, а і беруть участь у вікторині, відгадують загадки.
Слід зазначити, що іноді дуже корисним є узгодження тематики освітніх музейних заходів з вчителями. Так, на замовлення однієї із шкіл міста, відділом етнографії був розроблений захід «Кобзарство як елемент українського фольклору», який користується великим попитом уже кілька років. Учні із задоволенням слухають лекцію з відеорядом, знайомляться з аудіо- та відео записами українських історичних пісень, дум та спогадами кобзарів. А вікторина, яка проводиться наприкінці заняття, є цікавим прийомом на закріплення знань.
Співробітники відділу етнографії, з метою реалізації освітньо-виховної функції музею, співпрацюють не тільки з загальноосвітніми школами (хоча співпраця з ними залишається пріоритетною), а й залучає до своїх заходів учнівську молодь, яка навчається у коледжах, професійно-освітніх закладах освіти, ліцеях, вищих навчальних закладах різного рівня акредитації. На цю взаємодію спрямований мультимедійний захід «Слобожанська минувшина», розрахований на різні вікові категорії і сприяє патріотичному виховання. За допомогою розповіді та відеопрезентації він знайомить з неповторною і самобутньою етнографією Слобідського краю. До уваги слухачів пропонується широкий ілюструючий матеріал – фотографії предметів із колекції ХІМ та фотознімки з довідкової літератури, за допомогою яких у глядачів складається зрозуміла цілісна картина історичного розвитку краю, процес його заселення, життя та побуту його людей, їх заняття, промисли, ремесла, світосприйняття, культура, звичаї, обряди тощо. Доповненням презентації слугує тимчасова виставка, де презентуються елементи народного вбрання, рушники, посуд, предмети побуту із фондів ХІМ. Під час цього заходу можна почути аудіозаписи народних пісень, які не тільки наповнюють теплими спогадами про сиву давнину, але й формують стійкий зв'язок із рідним народом, його культурою. Матеріали заходу яскраво популяризують історико-культурні надбання, що дісталися нам у спадок, надають можливість долучитися до сторінок минулого, пізнати щось цікаве, спонукають до обговорення та дослідження. Тож, даний захід є важливим засобом патріотичного виховання і розвитку повноцінного соціального індивідуума, за допомогою якого можна закласти в людину чемність, відповідальність, доброзичливість, залучити до етнографічних досліджень, вивчення культури, побуту, традицій і звичаїв наших предків слобожан. Потенціал цього заходу був вдало реалізований у навчально-виховному процесі Качанівської виправної колонії № 54.
Популярністю у різних організаціях міста користуються виїзні лекції з демонстрацією музейних предметів, зокрема рушників та костюмів, які розкривають красу слобожанських вишивок, мальовничість їх кольорів, орнаментів, збагачують знання про давній вид народного мистецтва – ткацтво і вишивку. Під час їх проведення крім розповіді музейного співробітника використовуються інтерактивні методи – проводяться вікторини та конкурси. Великий інтерес захід викликав в ході семінару для керівників фольклорних гуртів Харківської області та міста Харкова на тему «Презентація фольклору в сьогоденні: народний костюм як важлива складова традиційної культури», проведеного 28 лютого 2013 року в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва. Зустріч з оригінальними музейними предметами та спілкування зі співробітниками відділу етнографії для фольклористів були дуже корисними, оскільки нагальною для фольклорних колективів є проблема пошиття сценічного костюму – через недостатність знань про народний костюм та його особливості в певному районі під час пошиття сценічних костюмів припускається багато помилок [3]. Незнання елементарних «комільфо» народного українського костюму призводить до плутання кольорів, аксесуарів у відповідності з віком та статтю виступаючого. Тож виступ співробітників відділу етнографії на семінарі, влаштований з просвітницькою метою, став корисним для учасників.
Цікавою подією став захід «Обереги Слобідського краю», підготований співробітниками відділу етнографії і проведений на семінарі з підвищення кваліфікації вчителів молодших класів Московського району міста Харкова. Тут була представлена презентація з розповіддю про традиційні народні обереги: хату-мазанку, тин, квіти, віники, вишиті рушники, сорочки, віночки тощо та улаштована виставка, де можна було побачити обереги, про які йшла мова. До заходу також було залучено майстриню народної творчості з виготовлення оберегів О. В. Тимошенко, яка цікаво та докладно розповіла про такий важливий оберег людини, як лялька «мотанка» і навчила тому, як її можна виготовити своїми руками. Аналізуючи проведення цього заходу, хотілося б відмітити, що він не лише був цікавою методичною базою для вивчення, а й сприяв приверненню уваги до цього незвичайного виду народної творчості. Крім того, практика залучення майстрів народної творчості має свої позитивні моменти, оскільки придбаний досвід може бути використаний вчителями під час проведення уроків трудового навчання.
Подібний захід було проведено 18 травня 2013 року у музеї в рамках проекту «Ніч в музеї», де відвідувачам було запропоновано переглянути презентацію заходу «Обереги Слобідського краю». До заходу була залучена майстриня народної творчості Н. Л. Акімова, яка розповіла про народні традиції Слобожанщини у виготовленні оберегових іграшок з тканини, дерева, глини, соломи, лози, які не лише були предметом дитячої гри, а і засобом виховання та розвитку кожної дитини. До того ж, усіх присутніх вона навчила виготовляти оберегову іграшку-пташку. Захід показав, що він є цікавою формою співпраці музейників та народних майстрів, оскільки покращує діалог з відвідувачами, викликає зацікавленість до народного мистецтва, спонукає їх до творчості, а також сприяє вихованню високої поваги до народних традицій, їх збереження та збагачення.
Останній мультимедійний захід, розроблений співробітниками відділу етнографії, називається «Масляна» і присвячений традиціям святкування давньослов’янського свята на честь пробудження природи та переходу до весни. Презентація розповідає про обряди, пов’язані із святкуванням на Слобожанщині кожного дня Масляничного тижня, окрема увага приділяється традиційній страві цього свята – млинцям, які вважалися символами Сонця. Розповідь та презентацію доповнюють відеозаписи народних пісень, мультфільми, загадки, прислів’я та вікторина. Гарним доповненням до цього заходу є відвідування кафе народної кухні «Пузата хата» для частуванням смачними млинцями. Даний захід буде пропонований різним освітнім закладам нашого міста.
Варто зазначити, що всі інтерактивні освітні заходи та виїзні лекції, які проводить відділ етнографії, є своєрідною рекламою Харківського історичного музею, його колекцій, що має на меті заінтригувати глядача і викликати в нього бажання ще раз відвідати музей.
Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що багатюще етнографічне надбання, яке зберігається у Харківському історичноу музеї – це глибинна криниця, звідки можна черпати не лише натхнення для творчості, а й використовувати його як значущий освітньо-виховний матеріал. Без сумніву, результатом вдалого використання музейної колекції у нових формах науково-освітньої роботи, запровадження інтерактивних засобів, вікторин, конкурсів та залучення до музейних заходів майстрів народної творчості сприяє перетворенню музею на популярне місце відпочинку.
Література
1. Засоби масової інформації [Електронний ресурс] // Вікіпедія, вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Засоби_масової_інформації
2. Музей: менеджмент і освітня діяльність [Текст] / упоряд.: Зеновій Мазурик, Герман Аартс ; пер. з нідерл.: Маріон Ковальчук ; ред. Наталія Трохим. – Львів : Літопис, 2009. – 224 с.
3. Ніяких стразів, паєток та вінків з соняшників: фахівці розвіяли міфи щодо українського вбрання [Електронний ресурс] // Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва. – Режим доступу: http://www.cultura.kh.ua/uk/component/content/article/2165