Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Культурно-освітня діяльність серед різних верств населення є однією із головних функцій сучасного музею. Саме музей чітко реагує на всі зміни, які відбуваються в нашому суспільстві. Тому перед співробітниками Харківського історичного музею стоїть проблема пошуку нових різноманітних форм роботи з відвідувачами, головними завданням яких є: формування гармонійно розвинутої особистості, естетичне виховання, поглиблення інформованості, освіти, а однією із специфічних задач є виховання музейної культури. Саме музейна педагогіка відіграє головну роль у вирішенні вищевказаних проблем, які пов’язані із змістом, методами і формами педагогічного впливу музею на різні категорії населення, аналізує потреби різних соціальних і вікових груп відвідувачів, вивчає особливості їх сприйняття експозиції, розробляє методики по роботі із ними, а в деяких випадках, вносить необхідні корективи. Перед нею стоїть завдання формування вільної, творчої, ініціативної особистості, яка здатна стати учасником діалогу [2, с. 65].
Зараз освітній і культурний рівень аудиторії виріс, і це потребує від співробітників відділу етнографії різносторонніх знань та високого професіоналізму. Сьогодні перспективними є ті форми роботи, в яких відвідувач виступає як активний зацікавлений співрозмовник, а науковий співробітник добре розуміє особливості віку, занять, індивідуальні схильності відвідувача [2, с. 65].
У зв’язку з цим автор ставить за мету надати коротку характеристику роботи відділу етнографії ХІМ у контексті музейної педагогіки.
Не дивлячись на ідею диференційованого підходу до різних категорій відвідувачів, головну увагу ми приділяємо дитячій та підлітковій аудиторії. Вибір обумовлений соціальним і психологічним статусом цього віку, який займає проміжне положення між дитинством і дорослістю, критичним відношенням підлітків до реалій оточуючого світу. Саме в цьому віці починається формування свідомості, тому робота з цією аудиторією є особливо цінною [1, с. 10].
Зараз ми тісно співпрацюємо зі школами і ця співпраця показує, що вона повинна мати плановий, систематичний характер з комплексними, науково- обґрунтованими програмами.
Однією із традиційних форм культурно-освітньої роботи у музеї є екскурсії по експозиції «Слобожанські мотиви», які диференційовані за віковими особливостям, відповідно до міри підготовленості відвідувачів, деякі з них інтегровані зі шкільними програмами. Такий підхід дозволяє відвідувачам на основі одних і тих же музейних предметів отримати знання по різним темам з етнографії краю. На екскурсії ми прагнемо навчити школярів не просто бачити у вітрині експонат, назвати його, розповісти про нього, але й вірно зрозуміти причину знаходження поряд з іншими. Нам хочеться, щоб відвідувачі замислились над тим, що хотіли їм сказати співробітники відділу, підбираючи експонати так чи інакше, щоб діти розуміли, що самі речі можуть розповісти їм багато цікавого. Під час бесіди ми створюємо проблемну ситуацію і всі разом шукаємо спосіб її вирішення в процесі презентації музейної інформації. За допомогою уміло поставлених запитань ми спонукаємо до міркувань і аналізів у логічній послідовності, прагнемо переконати їх, що у вітринах не тільки відповіді на питання екскурсовода, але і можливість самостійного визначення предмету, його призначення, порівняння його з сучасним аналогічним предметом. Це активізує пам'ять, розвиває фантазію. Тож таке відвідування запам’ятається надовго, адже наша експозиція є безцінною скарбницею виховання, збереження національної культури, самосвідомості, історичного досвіду багатьох поколінь, всього найкращого, що витримало випробування часом.
У нашому музеї часто буває гучно, так як це місце для вивчення історії, побуту та звичаїв предків, місце для спілкування людей різного віку. Крім екскурсій в актовому залі ХІМ ми проводимо освітні заходи, тематика яких різноманітна, а мета – розширення світогляду, поглиблення знань з тієї чи іншої теми з етнографії. Так, один із заходів – «Народний костюм Слобожанщини» – має неабиякий вплив на школярів. Запропоновані експонати – вишиті взірці народного вбрання (сорочки, плахти, керсетки, пояси, очіпки, верхній демісезонний одяг), взуття та різноманітні рушники – підсилюють емоційний вплив, забезпечують ефективний контакт відвідувача з оригінальними музейними предметами. Саме вони підкреслюють національний колорит Слобожанського краю та доповнюють знайомство із звичаями, обрядами, народними традиціями. А для того, щоб учасники заходу почували себе комфортно і мали можливість не лише отримати цікаву і корисну інформацію, але й відчути себе присутніми у минулому, ми залучаємо їх до контакту з експонатами. Вони стають учасниками «дійства», приміряючи на себе народний костюм, і речі ніби оживають. Ми бачимо, що сценарій заходу у невимушеній формі знайомить учасників з тим минулим, яке залишили нам пращури. На основі цього матеріалу вони роблять для себе висновки про працелюбність, вправність та талановитість наших пращурів. Слід зазначити, що такий захід користується великою популярністю і в школах міста.
Важливою умовою успішно проведених заходів є впровадження в музейне середовище інноваційних розвиваючих технологій, головне місце серед яких займає інтерактивність. Серед новітніх технологій ми використовуємо відео- та аудіо-програми, які доповнюють картину розповіді. Відвідувачі завжди з великою зацікавленістю реагують на те, що показується на екрані.
Під час проведення заходів «З історії українського гончарства», «Обереги Слобожанщини», «Кобзарство як елемент українського фольклору» звучать українські народні пісні, балади та історичні пісні у виконанні як сучасних виконавців, так і славетних співців та музикантів – бандуристів, які зачаровують своєю правдивістю та щирістю. Учасники заходів емоційно реагують на почуте та побачене, адже це подорож у минуле, яке ототожнюється з епохальними періодами та подіями, які з плином часу набувають актуальності виховного та повчального значення. Все це виховує інтерес до культурної спадщини наших предків-слобожан, адже музика та співи завжди їх супроводжували.
На заході «Обереги Слобожанщини» крім розповіді про цікаві магічні речі проводиться ще й майстер-клас з майстринею народної творчості. Це заняття для невеликих груп, на якому кожен учасник може своїми руками виготовити ляльку-мотанку. Привабливість цих занять в тому, що виготовлену річ як музейний сувенір можна забрати з собою. Ми з великим задоволенням використовуємо ці прийоми, бо вони приносять радість, розвивають уважність та практичні навики.
Цікава тема, яку ми пропонуємо школярам, стосується традиційних страв слобожан. На тематичних заходах «Вареники» та «Масляна» розповідь ведучого супроводжується яскравою презентацією з демонстрацією мультфільмів, уривків з художніх фільмів та звучанням пісень. З великим інтересом проходять вікторини. За вірні відповіді та активність переможці отримують призи. Ці заходи закінчуються відвідуванням кафе української кухні «Пузата хата», де всі ласують варениками з різними начинками, млинами та оладками. Такі заходи школярам подобаються, оскільки їх не «завантажують» зайвою інформацією, але в той же час, учасникам хочеться дізнатися більше, а це значить, що ми ще з ними будемо зустрічатися і в стінах нашого музею, і в їхній школі.
В процесі музейної педагогіки важливе місце займають і пересувні виставки, які найбільшою популярністю користуються в школах та ВУЗах міста. Мета пересувної виставки – відтворити атмосферу конкретного історичного часу, відновити мить історії, занурити глядачів у цей умовний простір. З їх допомогою вони здійснюють подорож у минуле, прагнуть сформувати глибоке емоційне відношення до того, що складає гордість національної культури через матеріальні предмети, які несуть у собі величезний сенс [3, с. 69]. Яскрава інформативна пересувна виставка «Стежками рідного краю» має доступні пояснювальні тексти, які інформують глядачів про різні сфери життя слобожан. Слід підкреслити, що саме така форма надання потрібної інформації має цілий ряд безперечних переваг: достовірність, наочність представленого матеріалу. Під час перегляду виставки глядачі дізнаються багато цікавої інформації і співвідносять її з відомими фактами із історії та етнографії. Крім спостережливості ми таким чином розвиваємо здатність порівнювати, узагальнювати, співпереживати, висувати свої ідеї. Це свого роду пізнавальна діяльність для дітей: опиши, проаналізуй, зрівняй із відомим тобі раніше, що змушує їх уважно придивлятись до запропонованого.
Від якості музейної інформації, її доступності, виразності залежить подальший розвиток контактів з музейною аудиторією. В процесі відвідування музею, огляду пересувної виставки, участі у заходах емоційні переживання поглиблюють отриману інформацію. Сподіваємось, що нові форми спілкування підвищать престиж музею, дадуть можливість більш докладно познайомити усіх бажаючих з матеріальною і духовною культурою слобожан, удосконалити пропаганду етнографічних знань.
Таким чином, в культурно-освітній діяльності музею можна виділити головні ознаки музейної педагогіки, які тісно пов’язані між собою і орієнтовані на сучасного музейного відвідувача, а саме: інформативність та засвоєння конкретних знань, умінь, навичок.
Література
1. Караманов О. В. Музейна педагогіка в контексті багатокультурного освітнього середовища в Україні [Текст] / О. В. Караманов // Шлях освіти. – 2012. – № 2. – С. 8-11.
2. Кондрашова Л. Академический музей – современный образовательный центр [Текст] / Л. Кондрашова // Музей. – 2010. – № 9. – С. 63-65.
3.Пантєлей О. М. Етнографічна спадщина Харківського історичного музею та її використання в експозиційній та виставковій роботі [Текст] / О. М. Пантелей // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 68-72.