Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Одним з перспективних напрямків сучасної музейної діяльності є музейна педагогіка. Даний вид діяльності представляє музей як освітній та виховний заклад, направлений передусім на роботу з аудиторією [9, с. 7]. Культурно-освітня функція музеїв не є новою, проте загальні культурні трансформації суспільства, розширення розважальної інфраструктури та розвиток системи освіти і виховання вимагають від музейних закладів впровадження нових методів музейної комунікації. Сучасний музей, значення якого визначається його комунікаційним потенціалом, повинен, перш за все, враховувати інтереси аудиторії [6, с. 3]. Одним з головних завдань музейної комунікації є встановлення взаємодії з навчальними закладами, в першу чергу зі школами. З комплексу публікацій останніх років можна зробити висновок, що цей напрямок набуває все більшого розвитку. Ряд сучасних музеїв мають багатий досвід роботи зі шкільною аудиторією на базі своїх експозицій та фондів [напр.: 3; 8]. Впровадження інтерактивних засобів роботи з аудиторією визнають перспективним не тільки для шкільної, а і для студентської аудиторії [1]. Водночас з пожвавленням інтересу до музейної педагогіки з’являються і критичні зауваження на адресу розважальної сфери музейної діяльності, з акцентом на ряд недоліків інтерактивних методів подачі інформації [2]. Відкриті обстоювання своїх позицій у друкованих виданнях, як з боку противників, так і прибічників даного напрямку, свідчать про актуальність проблем музейної комунікації, наявність і досягнень, і помилок. Тому важливою складовою обговорення питань музейної педагогіки є обмін досвідом.
Інтерактивний захід «Стежками давніх гончарів» розрахований на дітей молодшого та середнього шкільного віку (10-14 років), з урахуванням психофізичних рис та інтересів саме цієї вікової категорії [5]. Проте, з досвіду проведення даного заходу було помічено, що даний матеріал є актуальним та викликає інтерес і у частини дорослої аудиторії.
Музейний захід-гра розроблений в рамках одного з напрямків діяльності відділу науково-освітньої роботи Харківського історичного музею. Останнім часом, відділом створено цілий ряд інтерактивних заходів, що охоплюють різні аспекти історичної науки, завданням яких є пошук нових методів роботи зі шкільною аудиторією [7]. З досвіду проведення подібних заходів можна констатувати, що поєднання інтерактивної гри з традиційними методами подачі інформації є найбільш продуктивним у процесі пізнання історії дитячою аудиторією та сприяє росту загального інтересу до музею. При цьому важливо усвідомлювати, що інтерактивна гра повинна бути не кінцевою метою, а тільки засобом пізнання.
Серед основних завдань інтерактивного заходу є включення відвідувачів у комунікативний процес за допомогою педагогічної гри. Учасникам надається можливість самостійної творчої діяльності, під час якої здобуваються знання, вміння та навички. Така діяльність направлена на стимулювання інтересу учнів до історії і пробудження бажання до нових знань.
Метою такого заходу є розширення кругозору дитячої аудиторії про заняття і ремесла давніх суспільств, отримання знань про давнє гончарство та особливості дослідницької роботи археологів. Водночас відбувається розвиток навичок роботи в групі, критичного та творчого мислення у дітей за допомогою аналізу інформації, взаємодія особистості в колективі. Не менш важливим є виховання в молоді патріотичного мислення та поважного ставлення до вітчизняної історії.
Методика проведення заходу побудована на органічному синтезі різних видів подачі інформації. Серед таких: виклад теоретичного матеріалу за допомогою мультимедійних заходів, впровадження прийомів гри, тематична екскурсія та майстер-клас. Важливою складовою є забезпечення комунікації з аудиторією на всіх рівнях сприймання інформації: візуальному, аудіальному та кінестетичному.
Основний зміст заходу.
Захід проходить у кілька етапів та триває 45-60 хвилин.
Підготовчий етап розпочинається із зустрічі з аудиторією та вступного слова, у якому пояснюється стратегія, зміст заходу, правила, завдання та цілі, а також загальні поняття стосовно давнього гончарства (що таке кераміка, гончарство і яку роль воно відігравало у житті давнього суспільства). Для встановлення контакту це робиться в режимі діалогу, за допомогою питань та відповідей.
Другий, теоретичний етап заходу, представляє собою мультимедійну лекцію «Нарис історії появи кераміки та розвитку гончарної справи у давнину». Під час лекції аудиторія отримує основну інформацію про причини появи кераміки, особливості її практичного застосування в різні історичні періоди, технологію виробництва гончарних виробів та загальне значення вивчення гончарних традицій у розвитку науки.
Третій етап – ігровий. Після здобуття теоретичних знань про давнє гончарство, координатор заходу пропонує учасникам гру. Емоційне залучення учнів до гри проходить у кілька конкурсів, від простих до більш складних. При цьому вводиться елемент змагання: аудиторія розділяється на дві команди, які суперничають за найбільш успішний ігровий результат.
Перший конкурс проходить у вигляді вікторини. За допомогою загадок та запитань учні закріплюють свої знання про різновиди глиняного посуду та функціональне призначення кожного виду.
Другий конкурс має назву «Археологічний пазл». Він проводиться на швидкість та є більш розважальним. Кільком представникам з обох команд видаються пазли, з яких треба за коротший час зібрати зображення давньої амфори. Аудиторія інформується координатором, що більшість керамічних виробів виявлених під час розкопок з’являється перед очами археологів в уламках, а одним з завдань науковця є збір такого археологічного пазлу з метою відновлення форми.
Третій конкурс передбачає гру з картками. Учасникам видають картки з зображеннями основних етапів виготовлення глиняного посуду (заготовка, замішування глини, процес ліплення, орнаментації, випалу глиняних виробів), які необхідно розкласти у правильному порядку. Тим самим учнями засвоюється інформація про послідовність гончарного процесу.
Четвертий конкурс присвячений археологічній атрибуції знахідок. Учасникам видаються орнаментовані фрагменти давньої кераміки і картки з малюнками кераміки різних археологічних культур. За правилами необхідно кожний артефакт покласти біля відповідної картки та пояснити свій вибір. Під час такого практикуму аудиторія усвідомлює наскільки яскраво особливості гончарного виробництва маркують етнічні або племінні групи давнини.
П’ятий конкурс – археологічні культури і давня кераміка. Учасники запрошуються до експозиції «На перехрестях століть. Археологія краю», де повинні розкласти картки, отримані під час попереднього конкурсу, біля відповідних вітрин, у яких експонується археологічна кераміка різних хронологічних періодів.
Таким чином, під час гри учні нібито самостійно залучені до процесу археологічного пізнання давнього гончарства, починаючи від реконструкції етапів гончарного виробництва, закінчуючи хронологічною та етнокультурною атрибуцією артефактів.
Четвертий етап – експозиційний. Після останнього конкурсу координатор гри запрошує всіх до оглядової тематичної екскурсії по експозиції «На перехресті століть. Археологія краю». Увага слухачів акцентується на основні етапи розвитку давнього гончарства. Паралельно співробітник музею перевіряє правильний порядок розташування карток з останнього ігрового конкурсу та після завершення екскурсії підбивається загальний підсумок гри.
П’ятий етап – майстер-клас. Після заключного слова учасники запрошуються на майстер-клас з ліплення глиняних виробів. На практиці такий прийом було застосовано на Міжнародному дні музеїв в 2013 р. Проводив його керівник гуртка «Кераміка» Центру дитячої та юнацької творчості № 1 В. І. Пузанок. Під час заходу відбувся практикум з ліплення глиняних свистків. Як альтернатива даному майстер-класу, останнім часом запропоновано інший практикум з ліплення: виготовлення моделей давніх глиняних виробів та різні прийоми їх декорування за допомогою дерев’яних орнаментирів.
Отже, під час подібного інтерактивного заходу аудиторія перетворюється на активних учасників певного тематичного процесу. Емоційне залучення учнів до гри, передача інформації аудиторії у формі ігрового завдання збільшує ефективність сприйняття матеріалу та сприяє розвитку здатностей і вмінь. Головні переваги ігрового методу: розкриття творчої енергії, розвиток індивідуальних навичок, стимулювання логічного мислення, розвиток пам’яті та моторики, що є важливими складовими засвоєння початкових знань. Окрім того, гра направлена не тільки на передачу інформації, а і несе в собі психологічну функцію: переживання та позитивні емоції.
Спектр можливих прийомів, які можна застосовувати при розробці музейних ігрових заходів, досить різноманітний: ігри-вправи, імітаційно-моделюючі, пошукові ігри, ігри дослідження, рольові й ділові ігри. При створенні даних програм та виборі виду педагогічної гри слід враховувати вікові, психологічні особливості і потреби учасників [4, с. 156].
Серед недоліків проведення музейного заходу-гри можна назвати наступні: додатковий шум в експозиційній залі та необхідність блокування території на час проведення заходу, необхідність обмеження аудиторії учасників (оптимальна група 20 – 30 осіб).
Досвід проведення музейного заходу «Стежками давніх гончарів» показав перспективність впровадження подібних проектів із залученням археологічних артефактів у ігрових моментах та актуальність подальшого впровадження подібної форми популяризації наукових знань. Експозиція музею «На перехрестях століть. Археологія краю» має значний науковий потенціал: насиченість вітрин експонатами по кожному періоду давньої історії, різних за своїм функціональним призначенням, матеріалом та стилем виготовлення. Для розробки подальших інтерактивних заходів з археологічної тематики на базі Харківського історичного музею можна назвати проекти, присвячені давній зброї, прикрасам, релігії та поховальним обрядам, різним аспектам господарської діяльності давнього населення.
Джерела та література
1. Ботякова О. Музейная игра как форма и метод в обучении студентов [Текст] / Ольга Ботякова // Музей. – 2009. – № 8. – С. 80-86.
2. Играть или не играть? От какого наследства мы отказываемся? [Текст] // Музей. – 2013. – № 2. – С. 28-33.
3. Кондрашова Л. Академический музей – современный образовательный центр [Текст] / Лидия Кондрашова // Музей. – 2010. – № 9. – С. 63-65.
4. Мартем’янова Н. С. Ігрові педагогічні технології в музейній роботі з дітьми [Текст] / Н. С. Мартемьянова // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 155-156.
5. Пеляшенко К. Ю. Сценарій музейного заходу «Стежками давніх гончарів» [Текст] / К. Ю. Пеляшенко // Науковий архів Харківського історичного музею. – 2013. – 9 с.
6. Сошнікова О. М. Соціокультурний потенціал музейної комунікації [Текст] / О. М. Сошнікова // Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011. – С. 3-8.
7. Співак О. П. З досвіду проведення інтерактивних заходів для учнівської аудиторії на базі ХІМ [Текст] / О. П. Співак // Дев’ятнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХІХ Сумцовських читань), 18 квітня 2013 р. – Х. : Майдан, 2013. – С. 174-178.
8. Шервуд О. Город как бродилка и читалка [Текст] / Ольга Шервуд // Музей. – 2013. – № 1. – С. 36-39.
9. Юхневич М. Ю. Я поведу тебя в музей [Текст] : учебное пособие по музейной педагогике / М. Ю. Юхневич – М. : Российский институт культурологии, 2001. – 153 с.