Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Альбом як музейний предмет є збіркою репродукцій, фотографій, креслень, карт, що видана у вигляді книги, з пояснювальним текстом, тобто є одним з джерел вивчення життя будь-якої країни будь-якого хронологічного періоду.
У цій статті автор концентрує увагу на колекції альбомів, об’єднаних однойменною інвентарною групою, яка у збірці Харківського історичного музею є одним з джерел для вивчення життя Радянської України.
Для цієї досить численної колекції (1647 предметів) характерна періодизація, яка співпадає з хронологією життя СРСР та Української радянської республіки зокрема. Кожний проміжок часу має свої історичні ознаки, за яких певні видання альбомів художньо-образно та інформативно його представляють.
Жовтневу революцію, період громадянської війни представляють альбоми «Азбука революції», «Эпоха – газетной строкой «Правда». 1917–1967», «История пишется объективом», «Україна».
Після закінчення громадянської війни основна частина українських земель увійшла до складу СРСР як державне утворення, під назвою «УСРР» – «Українська соціалістична радянська республіка». Закінчення громадянської війни зумовило перебудову партійного та господарського життя новоствореної держави [3, с. 15–16]. Ці процеси знайшли відображення в альбомних виданнях різних напрямків, що були присвячені 1920-м рокам, а саме: ідеологічний напрямок – альбоми «Страницы из истории ВКП(б)», «Строительство ВКП(б)»; господарчий – «Хозяйственное строительство Советского Союза. Выпуск 10», «Хозяйственное строительство Советского Союза. Выпуск 11», «Развитие народного хазяйства СССР за 1913–1926 г.г.», «Хозяйство Украины», «Строительство Лохвицкого завода им. Сталина»; науковий – «30 лет Украинскому институту усовершенствования врачей», «Херсонская сельхозопытная станция»; військовий – «44 Киевская дивизия» (виданий до 5-ї річниці РКЧА), «Х лет Красной Армии».
На рубежі 1920–1930-х років продовжується державне і господарське будівництво в УРСР [5, с. 7–9]. Починається перехід до форсованої індустріалізації, у рамках якої в Україні споруджуються гідроелектростанції, канали, машинобудівні заводи-гіганти. Цим визначним подіям присвячені альбоми «На стройке социализма», «На стройке второй пятилетки», «Индустрия социализма», «Комсомольцы Днепростроя», «Дніпрельстан», «Днепрострой и Новое Запорожье», «Беломорско-Балтийский канал», «Завод ВТУЗ им. ОГПУ», «Строительство Харьковского турбогенераторного завода», «Харківський верстатобудівний завод», «НКТП–СССР «Главстанкоинструмент»» (про будівництво Харківського заводу ріжучих інструментів).
Під час створення промисловості в СРСР відкриваються нові навчальні заклади і готуються керівні виробничі кадри. Випускні альбоми цих закладів дають дуже цікаву інформацію для дослідників радянського періоду. Наприклад, такі альбоми, як: «НКПС СССР. Второй выпуск Харьковского института инженеров транспорта. 1932 г.», «Выпуск инженеров Украинской промышленной академии им. Сталина. 1933–1937 г.»).
З метою прискорення темпів індустріалізації стимулюється робітничий ентузіазм. Новою формою виробничого життя робітничого класу стає соціалістичне змагання [7, с. 715].
З 1935 р. потужним важелем прискорення темпів розвитку індустрії є стахановський рух. Альбоми «Піонерам стахановського руху на ХТЗ ім. Орджонікідзе від редакції газети «Темп», «Делегатові Харківського обласного з‘їзду стахановців зернового господарства», «Знатні люди заводу «Серп і молот»», «Ударный комсомол Москвы» ілюструють історію зародження стахановського руху.
У сталінській моделі побудови соціалізму призначення аграрного сектору полягало в «обслуговуванні» процесу індустріалізації і в збереженні в країні стабільної ситуації з продовольством [6, с. 12–13]. Характеристику розвиткові аграрного сектора України дають альбоми «Украинская ССР на Всесоюзной сельскохозяйственной выставке», «Совхозы. Всесоюзная сельскохозяйственная выставка», «Крупный рогатый скот. Всесоюзная сельскохозяйственная выставка», «Овцеводство. Всесоюзная сельскохозяйственная выставка», «Сахарная свекла. Всесоюзная сельскохозяйственная выставка».
Протягом 1930–1939 років у галузі культури радянським керівництвом проводилася так звана «культурна революція» [5, с. 27–28]. У короткий строк була ліквідована неписьменність; створена система народної освіти; сформовані кадри нової інтелігенції; література, мистецтво, гуманітарні науки, насамперед, історія, перетворилися на інструмент ідеологічного впливу на маси. Досить великими накладами видавалися «Альбомы наглядных пособий по истории ВКП(б)».
Завдяки тяжкій напруженій праці трудящих, в Радянському Союзі за роки перших п’ятирічок створено потужну індустрію. Економіка УРСР досягла дуже високого рівня. Україна стала однією з найбільш розвинених республік СРСР [4, с. 4]. У другій половині 1930–х років під проводом статистичних органів РРФСР та УРСР були видані відповідно альбоми «Социализм в СССР победил» і «Роки перемог. Радянська Україна до XIII з’їзду Рад».
Початок 1940–х років, загалом, характеризується утвердженням комуністичної форми тоталітарної ідеології через мистецтво і велику кількість пропагандистських видань, серед яких провідне місце займають альбоми серійних випусків: «Альбом наглядных пособий ВКП(б)», «Советское киноискусство». І, оскільки, розвинена важка промисловість була неможлива без потужної сільськогосподарської бази, в СРСР велика увага приділялася пропаганді агрономічних досягнень, зокрема, в альбомах «Всесоюзная сельскохозяйственная выставка», «Коневодство», «Кормовые культуры», «Маслиничные и технические культуры», «Механизация сельского хозяйства», «Свиноводство».
У 1941–1945-х роках за загальновідомими причинами (Велика Вітчизняна війна, її наслідки) кількість альбомних видань скорочується, стає дуже незначною. В колекції Харківського історичного музею цей проміжок часу представлений альбомами «Ленінград», «Н.В. Гоголь», «А.П. Чехов».
У повоєнні часи першочерговими завданнями стають відбудова і відродження народного господарства країни. Інформацію про повоєнне життя радянського народу подають такі альбоми, як: «Сталинский план великих работ. 1946–1950 г.», «Харьковское отделение Союзтранспроекта. Восстановление Свердловского путепровода в Харькове. 1947 г.», «Каналтрест. Восстановление канализационных сооружений на довоенную мощность. 1943–1948 г.г. г. Харьков», «ХТЗ им. Орджоникидзе. 1948 г.», «Восстановление Харьковского турбогенераторного завода им. Кирова», «Производство турбины АК – 50 на Харьковском турбогенераторном заводе. 1948 г», «Підприємства Харківської обласної ради промислової кооперації 1947 р», «Восстановление объектов в городе Днепропетровске в 1947 г», «Альбом-выставка «За высокий сталинский урожай» 1948 г.».
Для 1950-х років характерне посилення руху працівників за виготовлення продукції кращої якості, зниження собівартості виробів, економію матеріальних ресурсів, механізацію і автоматизацію виробництва. Набули поширення рухи за використання внутрішніх резервів виробництва, впровадження нової техніки і технологій, швидкісні методи обробки металу. У різних галузях промислового виробництва у 1950-х роках виникли почини, які мали підтримку на суміжних заводах і фабриках, шахтах і рудниках. Так, харківські турбобудівники виступили з ініціативою підвищення якості продукції. Одним із ініціаторів руху був токар Харківського турбінного заводу ім. Кірова К.С. Кисляков, який запропонував створювати в цехах наскрізні бригади відмінної якості продукції [2, с. 52–54]. До руху за високу якість виробів, за економію сировинних ресурсів, палива, електроенергії, зниження ваги машин приєдналися тисячі робітників. Історія цього руху знайшла своє відображення в альбомах «Вторая общезаводская техническая конференция по вопросам экономии и бережливости. Завод транспортного машиностроения им. Малышева 1958 г», «Харьковская областная выставка передового опыта в народном хозяйстве. 1958 г».
Сільське господарство в цей проміжок часу досягло певного розвитку. І цей факт знайшов підтвердження у досить великій добірці альбомів. Серед них найбільшої уваги заслуговують наступні альбоми: «О дальнейшем развитии сельского хозяйства», «Сільське господарство Радянської України. До 40-річчя Жовтня», «Харківська обласна сільськогосподарська і промислова виставка 1956 р», «Строительство и благоустройство Центрального колхозного рынка. г. Харьков. 1956 г».
Культурне життя СРСР та УРСР 1950-х років характеризується такими визначними подіями, як: 300-річчя возз’єднання України з Росією, 50-річчя першої російської революції, 40-річчя Великої Жовтневої революції. Цим подіям були присвячені численні видання альбомів. Найбільш цікавими серед них є альбоми «300-летие воссоединения Украины с Россией», «Революция 1905 г. в изобразительном искусстве», «Великая Октябрьская социалистическая революция. 1917–1957», «Радянська Україна. До 40-річчя Радянської України».
Визначною рисою економіки 1960-х років СРСР і УРСР, зокрема, була нова система планування та економічного стимулювання. На цю систему перейшли 43 великі підприємства із 17 різних галузей промисловості. Ці підприємства мали кваліфіковані кадри і все необхідне для роботи за нових умов. Серед них – колектив Харківського турбінного заводу імені С.М. Кірова. (Альбом «Харьковский турбинный завод. 1969 г.»).
В Україні, як і на території всього Радянського Союзу, велася підготовка сучасних виробничих кадрів. Працівники машинобудівних заводів України освоювали виробництво нової техніки спільно з ученими і конструкторами. Протягом 1960-х років в республіці розпочато випуск нових видів машин, устаткування, приладів і засобів автоматизації. Альбомні видання того часу під назвою «Наука доказывает» подають ємку інформацію про тісний зв’язок науки з виробництвом.
1960-і роки відзначилися і черговими заходами щодо піднесення сільського господарства. Акцентувалась увага на проблемах подальшої механізації, електрифікації аграрного сектора економіки. Велику увагу звертали на наукове ведення сільського господарства. Тематика подальшого розвитку сільського господарства на солідній науковій основі поєднує альбоми «Научно-исследовательский институт животноводства Лесостепи и Полесья УССР», «Український науково-дослідний інститут птахівництва».
Для народного господарства СРСР і УРСР 1970-і роки є проміжком часу з такими характерними тенденціями як: потужні спроби технічного переоснащення виробництва, підвищення кваліфікації працівників, запровадження прогнозування і планування. Тематично ці тенденції розкривають альбоми «Радянська Україна в дев’ятій п’ятирічці», «Научная организация труда и автоматизированная система управления производством», «Автоматизированная система управления (первая очередь), внедрённая на Харьковском станкостроительном заводе им. Косиора. 1971 г.»
У 1970-х роках найбільш визначними подіями у культурному житті Радянського Союзу стали: 50-річчя Радянського Союзу, 250-річчя з дня народження Г.С. Сковороди, 30-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників, 30-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Цим подіям були присвячені численні видання книжкової продукції, у тому числі альбомні видання. Найбільш цікавими серед них є альбоми «50 лет Союзу Советских социалистических республик», «Г.С. Сковорода. До 250-річчя з дня народження», «Між вольними вільна. До 30-річчя визволення Радянської України від німецько-фашистських загарбників», «Великий подвиг народа. 1941-1945».
У першій половині 1980-х років КПРС робить нові спроби підвищення ефективності економіки, у 1985 році проголошує курс на прискорення і перебудову [1, с. 11–13]. Цей курс підтверджується виданням нової агітаційної продукції, серед якої важливою часткою є і альбоми, серед яких альбоми «КПСС – руководящая и направляющая сила коммунистического строительства», «Партия – ум, честь и совесть нашей эпохи».
Але всі ці спроби лишаються марними, тому що господарювання велося старими методами – жорстким плануванням, половинчастими заходами.
Наприкінці 1980-х років спостерігається фактично обвальний спад в усіх основних галузях народного господарства, що і приводить до стагнації економіки і, як наслідок, – ліквідації СРСР як державного утворення у 1991 році.
Поряд з бурхливими подіями внутрішнього життя в СРСР йшов подальший розвиток міжнародних відносин. Протягом другої половини 40 х – 80-х років 20 ст. в СРСР були сформовані та постійно розвивалися відносини з соціалістичними країнами – Болгарією, Польщею, Румунією, Чехословаччиною, Югославією. Це знайшло підтвердження у подарункових серіях альбомів «Посетите Болгарию», «Венгерское народное декоративное искусство», «Польша», «Народно-демократическая Румыния», «Чехословакия в фотографиях», «Югославия». У цей же час набував розвитку процес культурних відносин між містами-побратимами Радянського Союзу та іноземних держав, ілюстрацією чого стають наступні альбомні видання: «Болонья. Архітектурні пам’ятки», «Lille», «Poznan».
Таким чином, відтворюючи політичне та економічне життя Радянського Союзу, колекційні видання альбомів радянського періоду є джерелом для плідної праці в галузі науково-дослідної, експозиційної та науково-освітньої діяльності музею.
Джерела та література
1. Горбачов М. С. Перебудова і нове мислення для нашої країни і для всього світу [Текст] / М. С. Горбачов. – К. : Видавництво політичної літератури України, 1987. – 272 с.
2. Кисляков К. С. Новое побеждает [Текст] / К. С. Кисляков – Харьков : Харьковское книжное издательство, 1960. – 58 с.
3. Отчет Центральной контрольной комиссии КП(б)У и Народного комиссариата рабоче-крестьянской инспекции УССР за период с VII по VIII партконференции КП(б)У [Текст]. – Харьков : Красная печать, 1924. – 142 с.
4. Постышев П. П. Итоги 1933 сельскохозяйственного года и очередные задачи КП(б)У [Текст] : речь на пленуме ЦК КП(б)У 19 ноября 1933 г. / П. П. Постышев. – М. : Партиздат, 1933. – 24 с.
5. Постышев П. П. Цветет и крепнет индустриально-колхозная Украина [Текст] : речь на II областном съезде советов Киевщины 11 января 1935 г. / П. П. Постышев. – М. : Партиздат ЦК ВКП(б), 1935. –32 с.
6. Сталін Й. В. Підсумки першої п’ятирічки і завдання першого року другої п‘ятирічки : доповіді на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) 7-8 січня 1933 р. з додатком резолюції пленуму [Текст] / Сталін Й., Молотов В., Куйбишев В. – Х. : Партвидав : Пролетар, 1933. – 98 с.
7. XVI съезд ВКП(б). Стенографический отчет [Текст]. – М. ; Л. : ОГИЗ : Московский рабочий, 1931. – 782 с.