Конференція, присвячена 90-річчю з часу заснування Харківського історичного музею
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Скарбницею рідкісних та дивовижних предметів називають музей, призначення якого - належне збереження культурної спадщини Кожний музейний предмет це відбиток певної епохи, відгомін давнього минулого, знамення прийдешнього. Музей покликаний сприяти вирішенню суттєвих проблем сьогодення, відтворенню історичної справедливості[4, с.19].
В сучасних умовах пошуку українським суспільством виходів з кризи, що охопила всі сфери його життя важливо визначити місце та роль музею, точніше музейного предмета в широкому розумінні, як свідка минулого культурно – історичного досвіду певної епохи. Необхідно цілеспрямовано використовувати властивості музейних предметів для створення музейної експозиції, щоб вона була здатна ефективно сприяти становленню стабільного, підкріпленого багатими традиціями суспільства[2, с 38].
Головне завдання художнього оформлення нової стаціонарної експозиції полягає в тому, щоб усіма доступними засобами яскравіше розкрити її зміст, допомогти краще показати експонати, щоб відвідувач музею набагато чіткіше, швидше із найменшими затратами зусиль сприймав художньо оформлену експозицію з добре організованими експонатами[1, с.97]. Варто пам’ятати, що обтяженість залу різностильними вітринами, хаотичний показ експонатів, неестетичне їх оформлення, невірний шрифт підтекстовок завжди відштовхує відвідувачів[5, с.89]. Тож оформлення нової стаціонарної експозиції з етнографії рідного краю у Харківському історичному музеї повинно бути якісно художнім.
Розглядаючи зали, де має бути розташована ця експозиція ( два прохідних зали ІІ поверху ХІМ) треба зробити висновок про те, що нам необхідно для розкриття даної теми, а саме:
- - гармонійне співвідношення об’ємів та плоскостей;
- - уміле використання стін та площ полу;
- - вдале освітлення і колір в оформленні залів і окремих експонатів;
- - чітке композиційне рішення у групуванні експонатів;
- - узгодженість оформлення кожного експонату з загальним оформленням обох залів.
Всі ці елементи художнього оформлення створюють цілісне уявлення про експозиційні зали. Кожний елемент художнього рішення вирішується у поєднанні з іншими. Приміщення майбутньої експозиції, вітрини, скляні столики, планшети, освітлення, оформлення експонатів та текстів мають бути взаємопов’язані і підвласні загальній художній ідеї.
Нова стаціонарна експозиція буде займати площу 80 кв. м. і при її плануванні треба врахувати розташування залів, щоб було достатньо місця для розташування об’ємних експонатів ( плуг, борона, жлукто, терниця, колодязь, тинок, піч, хатні меблі ) та обслуговування екскурсійних груп. Для окраси залів та емоційного забарвлення бажано використання штучних квітів (соняшників, маків, мальви, ромашки тощо ) та штучних в’язанок цибулі, перцю, кукурудзи;
У першому залі відвідувачі познайомляться з Слобожанським краєм, його багатонаціональним населенням, а також з головними заняттями слобожан, які славились як вправні майстри, будівельники, ковалі, чоботарі, гончарі і передавали своє вміння із покоління в покоління. Матеріали з цих тем : вбрання, вироби слобожанських майстрів планується надати у вітринах, пристінних столиках, подіумах та планшетах. Саме ці предмети , що були виготовлені руками майстрів є типовими, характерними для нашого регіону і яскраво проілюструють і розкриють дух, уподобання та вміння слобожан.
Для підсилення емоційного сприйняття і надання експозиції особливого образу по центру зали під стелею бажано повісити великий слобожанський вінок з різнокольоровими стрічками та рушниками, який підкреслить національний колорит. Окрасою зали можуть стати вироби місцевих ткаль, вишивальниць, які наповнені слобожанською символікою та збільшені фотокопії з оригінальних поштових листівок кін. ХІХ століття « Типи та види Малоросії» Для показу жіночого та чоловічого народного вбрання будуть задіяні манекени. У цьому залі можна також відтворити куточки майстрів ( бондаря, коваля, гончара ).
Своєрідним переходом із однієї зали до іншої буде доречним створення слобожанського подвір’я із стилізованою стіною хати зі стріхою, з двома вікнами, дверима та тинком. Тут можна буде надати різноманітний сільськогосподарський реманент, бочки, відра тощо. Перегляд цієї зали бажано доповнити аудіозаписами з частівками, народними піснями, які будуть впливати на емоційний стан відвідувачів і чарувати своєю поетичністю.
У другій залі планується відтворити інтер’єр слобожанської хати, оскільки житло це один із найважливіших компонентів культури і його розвиток розкриває соціально – економічні умови життя, воно зберігає давні традиції, може відповісти на різні питання, що пов’язані з історією народу[3, с.4] Доречно буде показати покуть з іконами та рушниками, стіл покритий скатертиною під образами, та робочий кут з макетом варистої печі з кахлями та різноманітним хатнім начинням : мисником , відрами, посудом, рогачами, хлібними лопатами, лавами, стільцями; пілом для спання, жердкою для одягу, скринею та прялкою.
Запропонований художній образ нової стаціонарної експозиції з етнографії має сприяти розкриттю концептуального рішення даної експозиції, посилити емоційний вплив на глядача, забезпечити ефективний контакт відвідувача з оригінальними музейними предметами та підкреслити національний колорит Слобожанського краю. Дана експозиція буде цікавим місцем для вивчення звичаїв, обрядів, народних традицій Слобожанщини учнями шкіл, студентами та фахівцями.
Список використаної літератури:
1. Бондар М. М., Мезенцева Г. Г. , Славін Л. М., Нариси музейної справи. К., 1959 р., 200 с.
2. В.А. Сушко. До питання про експонування етнографічних колекцій // Місія та можливості музею на сучасному етапі (доповіді та матеріали Всеукраїнської наукової конференції до Міжнародного дня музеїв). Х., 2008 р., С.34.-43.
3. Музей народної архітектури і побуту. // «Музеї України» № 1, 2004 р., С.4.- 6.
4. Сосницький краєзнавчий музей // «Музеї України» №3, 2005 р.,С.19.-21.
5. Художественное оформление музеїв. М.,1965 р.