Створення музейного сайту – необхідна складова сучасної маркетингової системи закладів культури

Шевцов Іван Петрович

Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на потреби соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011.

Створення музейного інтернет-представництва (сайту) – проект, що повинен мати місію, цілі та алгоритм реалізації. Інтернет-представництво (вебсайт) має бути складовою єдиної інформаційної системи закладу, що ґрунтується на послідовній та логічно несуперечливій концепції.

Місіяінтернет-представництва – це підвищення ефективності виконання функцій установи (музею), передбачених установчими документами.

Базою концепції вебсайту є чітке визначення цілей, для реалізації яких, він створюється. Виходячи із цього, можна визначити його структуру та принципи роботи, стратегію розвитку.

Оскільки основні завдання та функції музею викладені у його статуті, то вебсайт як «відображення» музею у інформаційному просторі, має виконувати ті ж самі функції що й установа в «реальному житті».

Музей призначений для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини [3]. Очевидно, що віртуальне представництво у мережі інтернет (вебсайт) дозволяє зробити більш ефективнимінформаційний обмін із споживачами такої інформації (клієнтами, відвідувачами).

До основних напрямів музейної діяльності відносяться науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Усі напрями роботи можуть бути оптимізовані за допомогою інформаційного представництва, оскільки їх суттю є збирання, обробка, зберігання та розповсюдження інформації (зокрема, про музейно значимі предмети).

Науково-досліднаробота. Використання фондових колекцій свого та інших музеїв може бути значно ефективнішим за допомогою сучасних інформаційних технологій. Необхідною є інтеграція власної бази даних предметів до бази національної (передбачається Національною Програмою інформатизації [2]). Це дозволить отримати швидкий доступ до фондових колекцій інших музеїв, а отже, проводити науково-дослідну роботу за визначеною темою, використовуючи загальнонаціональні бази даних.

У разі інтеграції інформаційної системи обліку музейних предметів з використанням інтернету, науковий опис фондів, атрибуція музейних предметів можуть здійснюватися за допомогою веб-інтерфейсу (клієнтська програма, за якої клієнтом виступає браузер, а сервером — веб-сервер).

Розробка наукових концепцій, тематико-експозиційних планів, науково-методичних питань за допомогою віртуального представництва може узгоджуватися із колегами, враховувати думку громадськості (форум, системи прийняття рішень). Створюються передумови для легкого доступу до науково-методичних джерел.

Фондоваробота здійснюється з метою формування музейної збірки, забезпечення збереження музейних предметів і колекцій та створення умов для їх використання [3]. Оскільки електронні системи придбання предметів достатньо добре розроблені (onlineмагазини, аукціони), то цю схему теоретично можна використовувати для формування музейних фондів. Перевага такої системи на сайті – необмежена кількість потенційних контрагентів, автоматизація роботи із колекціями.

Окрім придбання предметів для фондових колекцій, музей також здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Ця процедура відповідно до законодавства проводиться шляхом тендерів (редукціонів). Використання інформаційних технологій може пришвидшити пошук продавців, необхідних музею товарів і послуг, а отже – створює передумови для кращого використання фінансових ресурсів.

Експозиційнаробота музею полягає в організації  наукових  та художньо оформлених демонстрацій музейних предметів і колекцій, створенні постійно діючих та тимчасових експозицій і виставок, організації відкритих фондів [3].

Експозиційний напрям роботи є базовим для інтернет-представництва. Реальні експозиції музею мають бути відображені у віртуальному просторі (реалізація політики вільного доступу до інформації[1]). Рівень відображення експозицій має бути максимально можливим. Теза про зникнення інтересу до реальної експозиції після відвідин віртуальної – хибна (аргумент – наявний рівень технологій не дозволяє повністю відтворити реальну експозицію).

Для підвищення сприйнятливості використовуються засоби емоційного впливу, що є однією із важливих функцій мультимедіа. Інтеграція комп’ютерної графіки, анімації, технологіївіртуальної реальності створює передумови для досягнення високоемоційних вражень у відвідувачів. Таким чином, зростає їх інтерес до головних тем (messages) експозиції [3,14].

Мультимедійні технології(насамперед, аудіовізуальні (наприклад, Macromedia Flash, Microsoft Silverlight) дозволять впливати на аудиторію аттрактивними засобами, разом з тим виконуючи освітні завдання. Найважливіша технологія для віртуальних експозицій – інтерактивна, що передбачає комунікацію між мультимедійною системою та її користувачем (відвідувачем, клієнтом), де користувач контролює послідовність і відображення інформації [4,29].

Перенесення експозиційної роботи у віртуальний простір створює ряд нових можливостей, недосяжних для звичайної експозиції. Віртуальна експозиція може бути інтегрована у багаторівневу інформаційну систему музею. Можна використати (звичайну для інтернету) систему перехресних посилань, пов’язавши експозиції між собою за темами, хронологічними періодами тощо. Оскільки матеріальна база експозиції – музейні предмети, товіртуальну експозицію може бути інтегровано із системою обліку предметів.

Один музейний предмет може використовуватися у декількох віртуальних експозиціях одночасно. Інформація про кожний експонат має міститися у електронній базі даних музейних предметів.

Рис.1.Схема багаторівневої системи віртуальних експозицій (БСВЕ)

Додаткова можливість інтернет-предстаництва – це створення віртуальних експозицій музею. Наявні фонди експонуються без використання експозиційних площ музею (проблема дефіциту площ). Створення віртуальних експозицій потребує вирішення питання візуалізації, дигіталізації (переведення інформації про об’єкт у форму дискретних цифрових сигналів) музейних предметів.

Водночас, експозиційний напрям роботи інтернет-представництва є частиною маркетингової діяльності закладу, оскільки таким чином рекламуються послуги зі створення виставок на замовлення.

Науково-освітняробота спрямована на прилучення людини до історико-культурних цінностей, що мають виняткове значення для відродження української національної культури і мови, вивчення історії і матеріальної культури краю, на її патріотичне, моральне, естетичне виховання. Цей вид роботи має бути віртуалізований (перенесений у інтернет-простір), оскільки дозволить охопити більшу кількість користувачів із освітніми потребами.

Оскільки музей є науково-методичним центром [3], інтернет-представництво має передбачати можливість надання консультацій та/або методичної допомоги у режимі онлайн (доступ до інформаційної мережі, при якому обробка запитів користувача виконується в режимі реального часу), а також зворотної взаємодії патронатних установ із базовою. Має бути реалізовано зберігання та пошук методичних матеріалів.

Отже, враховуючи перехід до системи інтерактивної роботи у галузі культури та освіти (надання послуг відповідно до запитів споживачів), обов’язковим є використання інтернет-представництва як маркетингового інструменту. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволить краще визначити потреби клієнтів та корегувати діяльність закладу відповідно до запитів, що існують на ринку культурних послуг.

Список використаних джерел та літератури

1.     Закон України «Про інформацію»  вiд 02.10.1992  № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 01.12.1992 - 1992 р., № 48, стаття 650

2.     Закон України «Про національну програму інформатизації» вiд 04.02.1998  № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 17.07.1998 - 1998 р., № 27, стаття 181

3.     Статут Харківського історичного музею

4.     Шевцов І.П.. Сучасні мультимедійні технології в оформленні музею-філії “Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”: втілення і перспективи. // 12 Сумцовські читання. –Х., 2007

5.     Шевцов І.П.. Деякі аспекти інтеграції інтернету у музейній діяльності. // 13 Сумцовські читання. –Х., 2007.