8 лютого 2021, 08:34
Музей — місце, де експонати можуть зустріти вас навіть на вході. Саме про такий предмет — зменшену копію парової турбіни — розповімо сьогодні в рубриці «Історія одного експонату».
На першому поверсі музею у відкритому показі розташовано зменшену копію парової турбіни з номінальною потужністю 320 МВт (К-320-240).
Турбіна спеціально показана з піднятими корпусами, тобто зсередини. Горизонтальні роз’єми зроблені для ремонтних робіт. Під час роботи для запобігання потрапляння всередину корпусу навколишнього повітря його опущено, а гвинтики щільно закручені.
Турбінний блок оснащений трьома циліндрами — низького, середнього та високого тиску. В них відбувається процес перетворення енергії пару. 
Також турбіна устаткована пристроями, що забезпечують організацію її робочого процесу. На макеті показано й приєднаний до турбіни генератор.
В реальності такий генератор в декілька разів більший. Він може забезпечити освітленням селище з населенням до 15 тисяч людей. Щоправда, не взимку, адже в цей період день коротший за ніч, тому використовується більше електроенергії. На ТЕС такі турбіни можуть працювати до 40 років.
У Харкові турбогенераторний завод (пізніше назву було змінено декілька разів) запрацював у далекому 1932 р. та поступово виріс у промислового гіганта. У 1935 р. на ньому вже було випущено перший турбогенератор.
До речі, станція харківського метрополітену біля заводу (поїзди залізниці працюють також на електротязі) відкрита у 1975 р., в складі першої лінії. У 2019 р. станція, на яку приїжджають робітники заводу, отримала назву «Турбоатом».
Нижче ви можете побачите сувенір у вигляді колеса турбіни з фондів музею.
Більше про історію промислового Харкова у радянський період можна дізнатися на виставці «Від відбудови до перебудови. 1943-1991».
Юлія Стаднік