Радянська преса під час Голодомору на Україні 1932-1933 рр. (з фондів ХІМ)

Преса минулих років, виконавши свої оперативні функції, залишається інколи єдиним історичним джерелом. За роки радянської влади народ України, завдяки щоденній й цілеспрямованій діяльності комуністичної партії, був вихований у марксистсько-ленінських традиціях і вважався ідейно загартованим. Але частина населення бачила і навіть відчувала на собі політику “воєнного комунізму”, продрозверстки, колективізації та голодомору. Для інших же членів соціалістичної спільноти створювався інформаційний простір, головною метою якого було переконати населення Радянської України у перевагах соціалістичного ладу та антидержавних тенденціях “ворогів” пролетарської диктатури.

Тема голодомору в останні роки доволі детально висвітлюється в українських періодичних виданнях та історичних працях. Але ще є більшовицька преса, в якій події 1932-1933 рр. показані через призму “злободенної” і одноманітної інформації, яка звужує проблеми.

На шпальтах як центральних, так і республіканських газет, згідно радянської ідеології показували великі успіхи в сільському господарстві СРСР, зокрема України, виконання планів п’ятирічки, подальші завдання, які стоять перед трудівниками ланів. Так, у доповіді Й.Сталіна “ Підсумки першої п’ятирічки. Об’єднаний пленум ЦК і ЦКК ВКП\ б\ 7 січня 1933 р.” у журналі “Комунарка України” було зазначено: “П’ятирічка в галузі сільського господарства є п’ятирічка колективізації”. У зв’язку з цим завдання п’ятирічки в сільському господарстві полягало в  тому, щоб об’єднати розрізнені і дрібні індивідуальні селянські господарства, позбавлені змоги використати трактори та сучасні сільсько-господарські машини, у великі колективні господарства, озброєні всіма сучасними знаряддями високо розвинутого сільського господарства.

Газетні публікації свідчать про “...піднесення колгоспами прапору змагань в боротьбі за першість у хлібоздаванні” і “починання соціялістичних змагань” між колгоспами та МТС республіки. Ось як про це писав “Харківський пролетар” у своїй передовій статті: ”Сьогодні відкриваються міжрайонні зльоти делегацій районів по укладенню договорів на соцзмагання у збиранні здаванні  державі хліба та буряків.  Головне завдання всіх обласних і районних організацій, кожного комуніста і комсомольця, кожного чесного колгоспника і одноосібника, в цьому періоді, - сумлінно, по-більшовицькому боротися за виконання першої священної заповіді  - плану хлібозаготівель.” І основна теза: “Перша заповідь – виконати пляни хлібозаготівель, друга заповідь – засипати насіння”. Про виконання плану хлібозаготівель вся періодична преса пише одностайно :  “ Першочерговий   обов’язок колгоспу – виконати свій обов’язок перед державою, а тоді вже задовольняти свої потреби. Не можна авансувати колгоспників хлібом, а потім здавати хліб державі....Минулого року \ 1932 р.\ хліб розікрали і розбазарили, план хлібозаготівлі довелось виконувати з великими труднощами”. “Насамперед, треба виконати зобов’язання на здавання зерна державі з перших обмолотів. Більшовицький  колгосп – це, насамперед, той колгосп, що безумовно виконує всі свої зобов’язання перед державою, свідомий того, що це його найперше завдання”.

Але основна увага преси була направлена на “колишніх людей” – решток ворожих класів. З промови Й.Сталіна на січневому Пленумі ЦК та ЦКК ВКП \б \, надрукованої в журналі “Колгоспниця України”: “..ці колишні люди розповзлися по наших заводах,.....і, головне, - по колгоспах і радгоспах... Головне в “діяльності” цих колишніх людей полягає в тому, що вони організують масове розкрадання і крадіж державного майна,...особливо розкрадання і крадіж у колгоспах і радгоспах.” 

Тема шкідництва, “обдурювання держави” та боротьба з куркулями і їх полигачами домінує в тогочасній українській пресі. Чого варті самі назви статей: “ За свідоме обдурювання держави – на лаву підсудних”, “ Засуджено на 10 років”, “Шкідників покарано”, “ Дегтярев штампує куркульські розрахунки”, “Проти антидержавних тенденцій в радгоспах і колгоспах”, “Плоди політичної короткозорості”. Всі статті були опубліковані в органі обласного і міського комітетів КП \б\ У, Облвиконкому, Облпрофради та Міськради газеті “Харківській пролетар” № 152 за 10 липня 1933 р.

Таким чином уряд СРСР та України, керівництво комуністичної партії формувало інформаційний простір, який впливав на настрої та поведінку населення України.