Панель користувача
Колекція
Археологічна колекція Харківського історичного музею
Археологія

На 1 січня 2012 року археологічна колекція Харківського історичного музею нараховує 54809 предметів, що становить вагому частку загальної музейної збірки. Формування археологічної колекції відбувалося впродовж значного проміжку часу.

В археологічних фондах музею представлені речові знахідки, котрі відображають матеріальну культуру населення, що мешкало на території сучасної Харківщини у кам’яну та бронзову добу, у скіфо-сарматські часи, в піздньоримську добу (черняхівська культура), у ранньосередньовічні часи (пенківська та салтово-маяцька культури), у часи Київської Русі.


детальніше про колекцію


 Справжньою перлиною археологічної колекції є музейні предмети, пов’язані з матеріальною культурою кочових племен другої половини VІІ - першої половини Х століття, яку репрезентують речі, виготовлені з дорогоцінних металів, бронзи, чорного металу, скла, глини.

Серед пам’яток скіфської доби в першу чергу варто відзначити матеріали Протопопівського та Пісочинського курганного могильників (предмети озброєння – наконечники стріл, списів та дротиків, мечі, захисний обладунок; кінського спорядження – псалії, налобники, нащічники; прикраси – намисто, сережки; посуд – давньогрецькі амфори, горщики, глечики, бронзовий казан), а також декілька безпаспортних та випадкових знахідок.

Окрасою скіфської колекції є біметалевий акінак, що належить до нечисельної групи мечів з бронзовим рамковим руків'ям, переважно брускоподібним навершям, сердце-, нирко- чи метеликоподібним перехрестям. На сьогодні відомо лише близько 20 знахідок подібних акінаків. Меч походить з довоєнних фондів музею.


 Справжньою перлиною є унікальне скіфьке навершя у вигляді грушеподібного прорізного бубонця, прикрашеного фігуркою сфінкса, виконаною у плоскій скульптурі. Навершя належить до випадкових знахідок і було знайдене на зруйнованому кургані у Дергачівському районі.

З матеріалів доби раннього середньовіччя слід звернути увагу до матеріалів, що походять з найбагатшого з відомих на сучасний момент інгумаційного поховання пеньківської культури (V – VII ст. н.е.), випадково знайденого біля с. Мохнач Зміївського району. Ці матеріали презентують повний набір прикрас слов’янських жінок – налобний вінчик, скроневі кільця, парні пальчаті фібули з бронзовим ланцюгом, шийну гривню, масивні браслети, перстень, скляне намисто, деталі одягу (ґудзики, прикраси поясного паска).

Привертають увагу чисельні знахідки з поховальних пам’яток салтово-маяцької культури (друга половина VIII – перша половина X ст. н.е.)  - Верхньо-Салтівський, Старосалтівський, Рубіжанський катакомбні могильники, Нетайлівський ґрунтовий некрополь. Значна частина з них репрезентує набір прикрас салтівських жінок – сережки з золота, срібла, бронзи; різноманітне намисто (скляне та з напівдорогоцінного каміння); бронзові та срібні браслети і перстні, обручки. В колекції представлені чисельні зооморфні та солярні амулети. Привертають увагу речі, пов’язані з кінським спорядженням – вудила, стремена, різноманітні бубонці, пряжки. Окрасою колекції є чотири набори оздоблення ременів кінської збруї, що складаються з кінського начільника, бронзових з позолотою фаларів, срібних бляшок від ременів збруї.

Вивчення пам’яток археології здійснюється двома археологічними експедиціями, які очолюють співробітники відділу археології, у співпраці з історичним факультетом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та кафедрою музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури.

Співробітниками відділу вже багато років плідно досліджуються пам’ятки салтово-маяцької археологічної культури – катакомбні могильники біля с. Старий СалтівРубіжнеВерхній Салтів, ґрунтовий могильник біля с. Металівка та пам’ятки доби пізнього палеоліту (давнього кам’яного віку) біля с. Кам’янка та Суха Кам’янка Ізюмського району. Цікаві напрацювання співробітників відділу археології присутні і у вивченні скіфських старожитностей на теренах Харківщини.

Приблизна кількість предметів:
54809
пошук у колекції

МУЛЬТИМЕДІЯ

Бронзові вудила з Чорногорівського кургану (IX-VIII ст. до н.е.)
Скіфський біметалевий меч-акінак (VII-VI ст. до н.е.)
Скіфський залізний акінак (меч)
Кінська оздоба із курганів поблизу с.Протопопівки та смт. Пісочина (V-IV ст. до н.е.)
Дзвіночки із Чмиревої Могили (IV ст. до н.е.)
Оздоба поховального візка з Олександропільського кургану (IV ст. до н.е.)
Скіфське навершя з Олександропільського кургану (IV ст. до н.е.)
Скіфьке навершя у вигляді грушеподібного прорізного бубонця, прикрашеного фігуркою сфінкса
Фібула, браслети та перстень, с. Мохнач Зміївського р-ну (VI-VII ст.ст. н.е.)
Золоті сережки салтівської культури (IX ст. н.е.)
Намисто (скло, сердолік, агат), дзеркало, туалетний пензлик салтівської культури (IXст. н.е.)
Намисто (скло, сердолік, гірський кришталь, роговик), коповушка, диргеми салтівської культури (IX ст. н.е.)
Намисто (скло, сердолік, роговик) салтівської культури (IX ст. н.е.)
Вудила, псалії, підпружні пряжки, бубонці салтівської культури (IX ст. н.е.)
Начільник та збруйні бляшки салтівської культури (IX ст. н.е.)
Збруйні бляшки салтівської культури (IX ст. н.е.)
Фалари – прикраси кінської оздоби салтівської культури (IX ст. н.е.)
Глечик, кухлі, кубушка салтівської культури (IX ст. н.е.)
Збруйні бляшки, пряжки, наконечник поясу салтівської культури (IX ст. н.е.)
Збруйні бляшки, пряжки, наконечник поясу салтівської культури (IXст.)
Поясна гарнітура. Нетайлівський могильник. 9 ст. н.е.
Наконечник ніжки при­тронного табурету. 7 ст. до н.е.
Бляшка із зображенням павука. Олександропольський курган. 4 ст. до н.е.
Прикраса кінського спорядження. Чмирева могила. 4 ст. до н.е.
Пластини із зображенням менад. Пісочинський могильник. 4 ст. до н.е.
Золота метопіда прикрашеної рослинним орнаментом, в якому від центральної пальметки по обидва боки розходяться пагони аканфа, квіти лотоса та арицеї; Пісочинський могильник (IV ст. до н.е.)
Дві золоті пластини у вигляді крилатої змієногої богині, зображеної у центрі, по обидва боки розходяться пагони аканфа та два гіпокампа, з лівого боку сюжет пластини завершує пальметка, з правого - сцена терзання орлом зайця, який лежить на спині; Пісочинський могильник (IV ст. до н.е.)
Пластини із зображенням сфінксів з подвійним тулубом. Пісочинський могильник. 4 ст. до н.е.
Сережки. Пісочинський могильник. 4 ст. до н.е
Сережки. Пісочинський могильник. 4 ст. до н.е

ПОВ´ЯЗАНІ ТЕМИ:

ДОДАТКОВО