Панель користувача
Колекція
Колекція фотодокументів Харківського історичного музею
Фотодокументи
Колекція фотодокументів є однією з найчисельніших колекцій збірки ХІМ і налічує близько 90 тисяч примірників. Гордість колекції – чисельні авторські роботи харківських фотографів-художників: Олексія Михайловича Іваницького, Василя Сергійовича Досєкіна, Альфреда Костянтиновича Федецького та інших. Найбільш рання світлина колекції – фотопортрет Надії Слатіної (1869 рік), зроблений у фотоательє Юліуса Карловича Більдта. Великий масив фотоматеріалів належить до періоду II Світової та Великої Вітчизняної воєн. Особливу цінність мають фотознімки військових фотокореспондентів – Якова Ілліча Рюмкіна та Георгія Самсонова, значну частку колекції складають комплекси фотодокументів видатних особистостей Харківщини: Миколи Федоровича Сумцова, Олексія Миколайовича Бекетова, Миколи Павловича Барабашова, Христини Данилівни Алчевської, Івана Олександровича Мар’яненка, Василя Яковича Юр’єва та інших.

детальніше про колекцію

На основі кількісного та якісного аналізу колекції фотодокументів її можно умовно розділити на кілька груп: 1) фотодокументи дорадянського періоду, 2) фото 1917 –1940 рр., 3) фото Другої світової війни та її складової – Великої Вітчизняної війни, 4) фотодокументи післявоенних років та періоду відбудови радянського суспільства, 5) фотографії періоду незалежності України – з 1991 р. до сьогодення.

Найбільш цікавими і цінними в колекції є фотодокументи кін. 19 – поч. 20 ст., коли Харків перетворився на великий суспільно-політичний, економічний та культурний центр України і всієї Російської імперії. Це фото, що ілюструють дворянський та селянський побут, розвиток промисловості, торгівлі, банківської справи, культури, освіти.

Гордість колекції – чисельні авторські роботи харківських фотографів – художників (320 шт.). Ці фото відрізняються чіткістю зображення, високою якістю, оригінальними паспарту та фотографічною цінністю. Найбільш раннє фото колекції – фотопортрет харків’янки Слатіної Надії (1869 р.), зроблений у фотоательє Більдта Ю.К.

У колекції представлені фотороботи 33 місцевих фотографів тих часів. Серед них Іваницький О.М., Досекін В.С., Глентцнер Ю.Є., Занарді А., Федецький А., Лещінський М.Я. та інші. У цих фотомитців знімалися такі видатні харків’ни, як офтальмолог Гіршман Л.Л., фізіолог Данилевський В.Я., хірург Трінклер М.П., етнограф Сумцов М.Ф., архітектор Бекетов О.М., співак Алчевський І.О., художник Волошинов Є.Г., актриса Кадміна Є.П., відомі російські діячі культури – письменник Чехов А.П. та композитор Чайковський П.І.

Заслуговують уваги і фото, на яких зображені представники різних верств населення: учні, студенти, селяни, робітники, службовці, купці, військовослужбовці, представники церкви. Викликають інтерес фото аварії імператорського потягу поблизу станції Борки у 1888 р. (автор Іваницький О.М.).

Цікавими у зазначеній групі є також світлини старого Харкова, а саме: Миколаївська площа, церква Св. Миколая, вулиці Катеринославська, Сумська, Університетська, Благовіщенський базар, залізничний вокзал, церква на Сабуровій дачі, вулиця Рибна і електростанція під час повені та багато інших.

До цього періоду відноситься досить велика (2174 шт.) підбірка фотографій Харківського жандармського управління, де зображені мешканці нашого міста, які займалися революційною діяльністю і за це знаходилися на обліку в охоронному відділенні. Фото наклеєні на картки з відомостями про кожну особу, навіть з наданням їх антропометричних вимірів.

Можна виділити у цій групі і фотознімки з історії Першої світової війни.

Фото другої групи фіксують багато визначних подій, які стали переломними в історії країни. Завдяки фотожурналістиці, що набула розвитку у цей період, були закарбовані буремні події 1917 р.: Лютнева революція і Жовтневий переворот, громадянська війна та перші роки радянської влади в Україні, зокрема у Харкові. У колекції ХІМ є невелика кількість фото з цієї тематики. Найцікавіші з них – перші дні Лютневої революції у Харкові, штаб і загін махновців, учасники підпілля під час денікінщини, жертви денікінців, вступ Червоної Армії у Харків 1919 р., військові дії Червоної Армії на фронтах.

Але переважну частину цієї збірки складають фото учасників революційних подій 1917 р. у Харкові, учасників громадянської війни, видатних політичних діячів того періоду: Сергєєва Ф.А. (Артема), Покко С.І., Жадановського Б.П., Кіна П.А., Кіркижа К.Й., Руднєва М.О., Скорохода О.Г., Петровського І.Г. тощо. І це не окремі фото, а цілі комплекси, що висвітлююють їх життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність.

Також у ті часи засобами масової інформації велася широкомасштабна пропаганда радянського образу життя, досягнень радянської науки і техніки. Пейзажна та портретна фотографії були відсунуті на другий план. Тому фото цього періоду відображають партійні з’їзди, зльоти трудівників, наради передовиків виробництва, пуск нових підприємств, народні свята, подвиги льотчиків, спортивні змагання, військову підготовку та буденне життя бійців Червоної Армії. Головними стали образи робітника періоду індустріалізації, колгоспника періоду колективізації і, нарешті, у 1930-1940-і рр. домінантним став культ вождя. На музейних фото цього періоду ми бачимо будівництво ХТЗ та перші зразки його продукції, реконструкцію багатьох харківських підприємств, будівництво площі Дзержинського (зараз пл. Свободи) та Держпрому, відкриття пам’ятника Шевченку Т.Г., виробничі процеси, ударні бригади, зльоти стаханівців, партійні збори та партконференції, святкові демонстрації тощо. Серед особистих фото переважають фотопортрети вождей – В.І. Леніна і І.В. Сталіна.

Фотомистецтво даного періоду було дуже заполітизоване і поступово перетворилося на інструмент маніпулювання масами, тому зображення на фото не завжди відповідали дійсності. Так, у страшні роки голоду в Україні на фото перед нами постають засіяні пшеницею поля, збирання багатого врожаю, щасливі обличчя колгоспників, достаток у селянських оселях.

Є у наявності в колекції і фотознімки, шо ілюструють щасливе довоєнне дитинство, розвиток середньої та вищої освіти

Великий масив фотоматеріалів належить до періоду Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни. Фотодокументи музею висвітлюють майже усі значні події цього періоду: початок війни, бойові дії на всіх напрямках, період окупації міста, дії підпілля і партизанських загонів, визволення населених пунктів нашої країни та країн Європи.

Дуже багато у музеї особистих фотопортретів харків’ян, які воювали на фронтах, у партизанських загонах та підпіллі. Вони складають значну частину колекції. Серед них фото двічі Героїв Радянського Союзу Слюсаренка З.К., Недбайла А.К., Героїв Радянського Союзу Мирошниченка В.П., Ісаєва В.В., Курячого К.М., Широніна П.М., підпільників Зубарєва О.Г., Щербака О.М., Бакуліна І.І., командирів партизанських загонів Білоконя І.Г., Брехунця Я.А., Камишана О.П. та інших.

Цікавим є пласт фотодокументів, що розповідають про життя Харкова під час окупації 1941-1943 рр. Серед них знімки, на яких зображене зруйноване місто: будівлі ХТЗ, заводів «Світло шахтаря», «Серп і молот», університету, Держпрому, бібліотеки ім. Короленка, залізничного вокзалу, міські вулиці та житлові будинки.

Крім того, в музеї зберігаються фото тих будівель, що не відновлялися після війни. Це перший у світі Палац піонерів, готель «Червоний», Пасаж, Південний вокзал, корпус першого медінституту.

Особливу воєнно-історичну та художню цінність мають фотознімки військових фотокореспондентів, які протягом 4-х років війни фіксували усе, що відбувалося на фронтах та в тилу. Музей зберігає оригінальні авторські фотографії двох відомих військових фотокореспондентів – Рюмкіна Я. (48 шт.) та Самсонова Г. (6 шт.). На них – буденне життя харків’ян у перші дні після визволення міста від німецько-фашистських загарбників та окремі епізоди воєнних подій у Західній Європі.

У ІІ-й пол. 40-х рр.-50-х рр. 20 ст., після лихоліть війни, почалася відбудова народного господарства. Саме ця тема стала превалювати у вітчизняному фотомистецтві цього періоду і представлена у колекції знімками, присвяченими відновленню ХТЗ, ХПЗ, заводів «Серп і молот», електромонтажних виробів №1, «Світло шахтаря», колгоспів і радгоспів, будівництву транспортних мереж. Відродженню економіки у ті часи здебільшого сприяли перманентні мобілізаційно-пропагандистські заходи, що їх здійснював тодішній уряд, а саме, «соціалістичне змагання» та різного роду «рухи передовиків і новаторів виробництва». У сільському господарстві, наприклад, широко використовувалися приклади «передовиків» – голів колгоспів, бригадирів, ланкових, доярок та ін. для доведення переваг колгоспного ладу. Це ж відбувалося і в промисловості.

Тому невипадково значну частину музейної збірки фото тих часів складають фотопортрети кращих робітників та бригад промислових підприємств, передових колгоспників, учасників освоєння цілинних земель, Героїв Соціалістичної Праці.

Не останнє місце серед фотодокументів перших післявоєнних років займають також фотографії, що відбивають розвиток культури, науки, освіти, спорту, показують повсякденне життя радянського народу.

Фото періоду відбудови радянського суспільства (це майже 30% від усієї кількості музейної колекції фотодокументів) охоплюють досить великий відрізок часу, майже три десятиріччя, і відрізняються різноманітністю тем, що характеризують усі сфери життя країни: економічну, суспільно-політичну, ідеологічну, культурну тощо.

Значною подією в житті країни і, загалом, усього світу стало освоєння космічного простору. В музейній колекції знайшли місце цікаві і різноманітні фотографії, що ілюструють цю тему.

Більша частина фотознімків показує історію розвитку Харкова і області, знаменні події у житті міста, діяльність промислових підприємств, медичних і учбових закладів, колгоспів і радгоспів, закладів культури, суспільно-політичних організацій.

Є у фондах фотопортрети передовиків виробництва, ветеранів праці, партії, комсомолу, учасників Великої Вітчизняної війни, знатних мешканців міста. Серед них бригадири Плахотін В.С. і Саулов М.К., доктор медичних наук Мала Л.Т., голова колгоспу Могильченко Г.С., ланкова Твердохліб К.Г., академік АН УРСР Шубенко–Шубін Б.О., скульптор Овсянкін М.Ф., селекціонер Юр’єв В.Я. та ін.

Чимало фото присвячених зміцненню міжнародних зв’язків між країнами та містами-побратимами, боротьбі за мир, які відображали конференції та міжнародні фестивалі, обмін делегаціями, укладання угод між підприємствами, урочисті заходи з залученням іноземних громадян (вечори дружби, вечори-зустрічі тощо).

На фотографіях цього періоду зафіксована також і архітектура міста, але таких знімків небагато.

Здобуття Україною незалежності на початку 1990-х рр. позитивно вплинуло на розвиток вітчизняної фотожурналістики. Зник постійний радянський ідеологічний пресінг на фотомистецтво. У цих умовах головним стало висвітлення об’єктивного показу історичного розвитку держави, вивчення невідомих сторінок її історії та культури.

Фото, що відносяться до останньої групи, яскраво ілюструють розвиток Харківщини в роки незалежності України.

У музейній збірці багато фотодокументів, що розкривають такі теми: політична та громадська сфери, внутрішня та зовнішня торгівля, легка та харчова промисловість, освіта та наука, культура та спорт, транспортний комплекс, фармацевтичне виробництво і медицина, релігія і церква.

Значне місце посідають фото, пов’язані з діяльністю промислових підприємств Харківщини. Найбільш повно представлені в музейній колекції ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський», АТЗТ корпорації «Бісквіт-Шоколад», ВАТ «Пивзавод «Рогань», ТОВ «Харківський м’ясокомбінат», АТ «Ефект», ЗАТ «Завод «Південкабель», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство.

Зміни у соціальному житті та культурі, що відбуваються зараз в Україні, сприяють відродженню народних промислів та ремесел. До фондів стали надходити фотоматеріали народних майстрів з писанкарства, вишивки та різьблення по дереву.

Сучасність представлена також фотографіями про реконструкцію Південної залізниці, наземного транспорту тощо. Певний інтерес представлять знімки Збройних сил незалежної України.

Привертають увагу фотографії, присвячені вищим учбовим закладам Харкова: Університету повітряних сил ім. І.Кожедуба, НТУ «ХПІ», ХНУ ім. В.Н.Каразіна, інституту екології і соціального захисту, Харківському військовому університету; закладам культури, а саме: Харківському державному академічному російському драматичному театру ім. О.С. Пушкіна, обласному театру музкомедії, планетарію, історичному музею.

Спортивне життя Харківщини представлене кількома комплексами фото видатних спортсменів-харків’ян: Катерини Сердюк, призерки ХХVІІ Олімпійських ігор, Клочкової Яни, чотириразової олімпійської чемпіонки у комплексному плаванні, Попова Антона, чемпіона Європи з автомоделювання, Джигалової Людмили, дворазової олімпійської чемпіонки з легкої атлетики, Шаріпова Рустама, призера Олімпійських ігор 1996 р. зі спортивної гімнастики.

В останні роки колекція поповнилася фотографіями наших земляків, які пережили голод 1932 – 1933 рр., раніше це було неможливо.

До музейної збірки належать більше 19 тисяч знімків «Фотохроніки ТАРС», що друкувалися і випускалися комплектами до всіх видатних подій у житті радянського суспільства.

Всебічне вивчення колекції фотодокументів засвідчило, що основний масив становлять матеріали радянських часів. Найцікавіші фото належать до періоду кін. 19 – поч. 20 ст. Значну частку колекції складають комплекси, присвячені видатним особистостям Харківщини усіх часів і різних галузей: науки і освіти (Сумцов М.Ф., Барабашов М.П., Проскура Г.Ф., Синельников М.М., Алчевська Х.Д., Юр’єв В.Я.), медицини (Данилевський В.Я. , Гіршман Л.Л., Трінклер М.П., Воробйов В.П., Бокаріус М.С., Мала Л.Т.), мистецтва і архітектури (Васильківський С.І., Бекетов О.М., Самокіш М.С., Волошинов Є.Г., Мегмедов Г.І.), театрального мистецтва і літератури (Мар’яненко І.О., Алчевський І.О., Саксаганський П.К., Курбас Л., Грабовський П.А.) тощо.

Дуже обмеженим є обсяг матеріалів періоду 1917-1918 рр., часів голоду 1932-1933 рр., політичних репресій 30-50-х рр. 20 ст., а фото по сільському господарству періоду незалежності практично відсутні. Але не дивлячить на це, сьогодні можна з упевненістю говорити про унікальну, найбільшу по чисельності музейну збірку, яку можна використовувати в експозиційній роботі для ілюстрації майже усіх періодів історії нашого краю, показу суспільного, політичного, економічного та культурного життя Слобожанщини та країни в цілому.

Слід зазначити, що певна кількість фотодокументів музейної колекції має не тільки історичне, а й художнє значення. Це стосується фотознімків кін. 19 – поч. 20 ст. та періоду Великої Вітчизняної війни, оскільки їх авторами є відомі фотографи, які зробили значний внесок у розвиток фотомистецтва. Такі фото є основою для оформлення колекційних експозицій, що висвічують діяльність відомих вітчизняних фотомитців.

Приблизна кількість предметів:
90000
пошук у колекції

МУЛЬТИМЕДІЯ

Повінь на вул. Рибній у Харкові. 7.03.1893 р. Фото Іваницького О.М.
Трінклер Микола Петрович. 1901 р. Фото Федецького А.
Слатіна Надія Савівна. 1869 р. Фото Більдта Ю.К.

ПОВ´ЯЗАНІ ТЕМИ: