Ця веб-сторінка ліцензована на умовах CC BY-SA 4.0

Нумізматика

Колекція нумізматики відображає ринкові відносини та грошову систему майже 50 країн світу і містить монети регулярного державного карбування, ювілейні, пам’ятні, пробні, монети спецвипусків, великовагові монети-плати тощо; до складу колекції входять також знаки оплати домонетного періоду, так звані монетні зливки періоду Київської Русі.

Музейна колекція нумізматики налічує майже 25000 монет, відображає економічний розвиток і товарно-грошовий обіг майже 50 країн світу. Серед них представлені країни Європи, Америки, Близького Сходу та Північної Африки, а також країни Південно-Азіатського басейну. Значна кількість монет відображає грошову систему на території СРСР та, після його розпаду - на пострадянському просторі. Хронологічно колекція охоплює період від стародавнього світу (монети античності) до сучасної історії, яка у нумізматиці Харківського історичного музею представлена монетами незалежної України.

Колекція складалася протягом багатьох років, була започаткована на поч. ХХ ст. і продовжує поповнюватись новими надходженнями. За типами монет вона досить різноманітна: до її складу входять знаки оплати домонетного періоду, монети регулярного державного карбування, монети ювілейні, пам’ятні, пробні, новороби, монети спецвипусків, великовагові монети-плати тощо. Також у колекції зберігаються двадцять вісім скарбів різного наповнення. Кожен з цих типів заслуговує на більш детальний розгляд.

У XII-на початку XIII ст.ст. основною грошовою одиницею на території сучасної України були гривні, які випускалися у давньоруських містах Київ та Чернігів, також відомі були гривні Новгородського князівства. Гривні являли собою так звані монетовидні зливки, відрізнялися одна від одної за формою та вагою, були досить цінними і мали значення при накопиченні або при сплаті значних платежів чи данини. У колекції музею зберігаються усі зазначені різновиди таких знаків оплати домонетного періоду: 4 зливки київського типу, 1 зливок чернігівського та 2 - новгородського типу.

Монети регулярного державного карбування, так звані обігові монети, призначалися головним чином для обігу і карбувалися, як правило, протягом кількох років у великій кількості з незмінним оформленням. До цих монет відносяться як повноцінні обігові монети з дорогоцінного металу, вартість металу яких відповідає номіналу, так і неповноцінні (розмінні) монети, номінальна вартість яких перевищувала вартість металу, представленого в цій монеті. Дані монети, карбовані у багатьох країнах світу, широко представлені у колекції музею. Наприклад, монета мідна «2 копійки» 1766 р., виготовлена на Червоному монетному дворі (Росія), монета срібна «3 марки» 1912 р., виготовлена у Німеччині.

Серед предметів колекції досить цікавим явищем є порівняно невелика кількість монет пам’ятних та ювілейних, які були присвячені, головним чином, пам’яті про будь-яку конкретну подію або ювілейним датам. Пам’ятні та ювілейні монети були характерні для грошових систем усіх країн світу, окрім того, що такі монети входять до системи товарно-грошового обігу, вони виконують додаткову функцію збереження суспільної пам’яті. Так, у фондах музею зберігаються: монета пам’ятна «Місто-герой Керч. 1941-1945 рр.» з номіналом «200000 карбованців», відкарбована з мідно-нікелевого сплаву у 1995 р. на Московському монетному дворі, монета «1 рубль 1914 р.» у пам’ять морського бою при Гангуті у 1714 р., монета ювілейна «100 крон» 1948 р. до 30-річчя Чехословацької республіки.

Пробні монети карбувалися у відповідності до моделі заданої ваги та форми і потім разом з іншими зразками представлялися на розгляд спеціальної комісії для відбору та прийому рішення про карбування. Вони виготовлялися іноді з дорогоцінних металів, а частіше з міді. Вони вкрай рідко потрапляють до рук колекціонерів або у музейні зібрання, так як за звичай зберігаються в архіві відповідного монетного двору, але у колекції нумізматики ХІМ такі монети представлені 4 зразками - монетами різного гатунку часів Павла I.

Новоробом називають монету, виготовлену за прототипом монети, рідкісної для нумізматів кінця XIX ст. і відкарбованої на державному монетному дворі або оригінальними (зі зміненням гурту), або знов виготовленими штемпелями (зі зміненням деталей малюнка чи дати), для того щоб відрізнити новостворену монету від оригіналу. Монети цього типу потрібно також відрізняти від звичайних монетних підробок, створення яких має на меті зовсім інші цілі. Ця тема потребує від дослідника глибоких знань та досвіду і заслуговує окремого дослідження. Прикладом новороба може слугувати один з сестрорецьких рублів 1771 р., що зберігаються у колекції.

Скарби, у тому числі монетні, є найцікавішою комплексною знахідкою і у більшості випадків несуть в собі історичну та археологічну цінність. Переважна частина скарбів колекції ХІМ була знайдена на території Харківської області протягом 50-60-х рр. XX ст. До їх складу належать як мідні, так і срібні російські, польські та литовські монети періоду XVII-XVIII ст.ст., а також монети 11 ханів Золотої Орди, датовані XIV ст. Кількість монет у скарбах варіюється у межах 3000 одиниць. Скарби самі по собі та процес їх знайдення, притягує до себе безліч зацікавлених осіб, а для нумізматів є окремою темою для досліджень.

Якщо говорити про класифікацію монет за хронологічним та кількісним принципами, то доцільно це буде зробити на прикладі російських монет імператорського періоду, які займають досить велику частину колекції.

Монети, які були відкарбовані за часи правління Петра І (1689-1725 рр.), Катерини ІІ (1762-1796 рр.), Олександра І (1801-1825 рр.), Миколи І (1825-1855 рр.), Олександра ІІ (1855-1881) і Миколи ІІ (1894-1917 рр.) кількісно превалюють у колекції: ця група монет налічує більше тисячі одиниць. Монети часів Катерини І (1725-1727 рр.), Петра ІІ (1727-1730 рр.), Ганни Іоанівни (1730-1740 рр.), Єлизавети Петрівни (1741-1761 рр.) обчислюються кількома десятками одиниць, а серед монет, що карбувалися за часів Івана ІІІ (1462-1505 рр.) та Петра ІІІ (1761-1762 рр.), у колекції музею зберігаються тільки 12 та 5 монет відповідно. Традиційно, монети карбувались у міді, сріблі, золоті, та у колекції Харківського історичного музею зберігається одна дуже цінна і рідкісна монета - «3 рубля» 1834р., виготовлена з платини. Ця монета не звичайна як за номіналом, так і за матеріалом, з якого вона була відкарбована на Петербурзькому монетному дворі, де протягом 1828 – 1845р.р. карбувались російські платинові монети, призначені для обігу. Поява платинової монети у Росії зобов’язана уральським промисловцям Демидовим. На копальнях у 20-р.р. 19 ст. видобувалося чимало цього металу, який не знаходив тоді застосування у промисловості. Уральські промисловці Демидови підштовхнули казну на випуск платинових монет і 24 квітня 1828 р. вийшов іменний наказ про карбування державної платинової монети. Вони карбувались до 1845 р. Монета у «3 рубля», виготовлена з платини, дорівнювалась срібному червонцю. Це був перший і єдиний випадок, коли платинові монети знаходились в регулярномому обігу.

Також у колекції зберігаються досить незвичайні великовагові монети. Ми рідко замислюємось над вагою і розміром монети. Наприклад, радянська бронзова копійка важила один грам, а п’ятак – п’ять грамів. Вага маленької срібної копійки 16-17 ст. сягала до 50 гр. Першими і найважчими монетами в історії грошового обігу були гроші з острова Яп - одного з Каролінських островів у Західній частині Тихого океану, де протягом багатьох століть гроші були у вигляді величезних кам’яних дисків (жорен). Вартість цієї монети залежала від її розміру. Діаметр монети досягав 3-4 метрів. Власник монети ставив на ній свій особистий знак. З обігу ці монети вийшли лише на початку ХХ ст. Але в історії монетного карбування були і металеві монети великої ваги. Так, наприклад, Швеція - країна бідна на родовища срібла і золота, яка завдяки великим покладам мідної руди карбувала великовагові мідні монети. У 17 ст. велике розповсюдження мали так звані «медные доски» - монети у вигляді пластини квадратної або прямокутної форми різного розміру. Номінал такої монети відповідав вартості металу, з якого вона була виготовлена. Вперше ці монети з’явились у країні в 1644 р. при королеві Христині. Монета з найбільшим номіналом - 10 далеров, мала розмір 33х63см і важила 19,7 кг. По центру кожної монети є штамп з зазначенням номіналу та знаком монетного двору, а по кутах - чотири однакових штампа з ініціалами монарха і датою. Карбування цих монет тривало у Швеції до 1776р. Вони також називалися незвичайними і кур’єрськими грошима, але для Шведського королівства такі гроші були звичайним засобом оплати та іноді експортувалися як зливки металу. Протягом 100 років ці монети мали внутрішньодержавний обіг та грали важливу роль у торгові Швеції і Фінляндії. На разі ці монети надзвичайно рідко зустрічаються у музейних колекціях, але колекція ХІМ містить два екземпляри шведських прямокутних монет: 8 далерів Карла Густава 1659 р. (розмір 29х56 см) і 2 далери 1680 р. (розмір 22х8,5 см).

У Російській імперії в останні роки свого правління Петро І зацікавився досвідом Швеції у карбуванні монет-плат, і прийняв рішення випускати мідні повноцінні монети – плати номіналом «1 рубль», «полтина», «полуполтина» і «10 рублей» з пуду міді. Підготовка до випуску квадратних монет-плат проходила на Катеринбурзьких казенних гірничих заводах, а перший випуск цих монет відбувся у 1725 р. вже після смерті Петра І. Вага і розмір рубльових монет при розмірі 18,5х18,5 см становила близько 1600 кг. Але випуск цих монет продовжувався недовго, вже у 1727 р. була відкарбована остання плата. У колекції музею зберігаються чотири монети-плати: «полполтина» 1725р., «1 рубль» 1725р та дві «полтини» 1726р., що визнані виключно рідкісними монетами.

Друга спроба карбування великовагових рубльових монет у Росії мала місце при правлінні Катерини ІІ. Їх випуск був пов’язаний з введенням в обіг особливих знаків з паперу, так званих асигнацій, і ці рублі були призначені для їх забезпечення. Починаючи з 1770 р., такі монети карбувались на монетному двору при Сестрорецьких збройних заводах. Для їх виготовлення використовувався масивний монетний кружок, який мав вагу близько 1 кг., діаметр – 77 мм і товщину – 26 мм. Карбування цих монет визивало низку технологічних проблем. Найбільш важким у виготовленні була заготовка монетних кружків. Робились спроби випилювати їх зі штикової міді, але досягти рівного розпилу не вдавалось: пили нагрівались і деформувались. Спроба використання литих кружків також не увінчалася успіхом, тому що потребувала значних коштів для наступної ручної обробки. У колекції музею зберігається один типовий сестрорецький рубль 1771 р. на товстому кружку діаметром 6,8 см та товщиною 2,7 см., який також, як і російські монети-плати, відноситься до надзвичайно рідкісних монет.

Музейна колекція зберігає ще один екземпляр сестрорецького рубля 1771 р., який може вважатися новоствореною монетою. Цей екземпляр виготовлений на кружку, діаметр якого – 7,5 см, а товщина – 1,3 см. Дана монета має свої «секрети» і потребує більш детального дослідження.

Крім того в нумізматичні колекції музею зберігається велика кількість монет, що характеризують грошову систему РРФСР та СРСР (1917-1991 рр.). Серед цих монет є монети як регулярного державного карбування різних номіналів, так і пам’ятні та ювілейні. Характерною ознакою монетної системи цього періоду є відмова у 1931 р. від використання дорогоцінних металів для виготовлення монет регулярного державного карбування.

Період існування незалежної України представлений, на даний час, тільки розмінними монетами регулярного державного карбування. Сподіваємося, що в майбутньому колекція поповниться не тільки монетами цього типу, а й пам’ятними та ювілейними.