Панель користувача
Колекція
Фалеристика у фондах Харківського історичного музею
Ордени, медалі, знаки
Фалеристика у збірці ХІМ представлена нагородами як військовими, так і службовими, ювілейними, пам’ятними; також містить знаки приналежності академічні, членські, сувеніри та жетони. Найбільш ранньою відзнакою є зірки ордена Святого апостола Андрія Первозванного.

детальніше про колекцію

Музейні предмети, поєднані у групу “Ордени, медалі, знаки”, загалом налічують близько 6500 одиниць, представляють різні країни та окремі історичні періоди. За типологією вони розподіляються на нагороди військові, службові, ювілейні, пам`ятні, знаки приналежності академічні, членські, сувеніри та жетони.

Значна частина колекції відноситься до періоду існування Російської імперії та СРСР, свідчить про конкретні історичні події, участь населення у тих чи інших процесах, а також характеризує нагородні системи.

На жаль, колекція фалеристики Харківського історичного музею не має у своєму складі усього переліку орденів нагородної системи Російської імперії.

Першим орденом Російської імперії був «Орден Святого апостола Андрея Первозванного», що був заснований Петром I у 1698 р. Орден мав девіз «За веру и верность» і його зірка стала найвищою нагородою Російської держави для крупних державних та військових чинів «…в воздаяние и награждение одним за верность, храбрость и разные нам и отечеству оказанные заслуги, а другим для ободрения ко всяким благородным и геройским добродетелям». У колекції музею зберігаються три Зірки ордена.

Четвертим (за часом заснування) орденом Російської імперії був заснований у 1769 р. імператрицею Катериною II «Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия» у 4 ступенях під девізом «За службу и храбрость». Ним нагороджували офіцерів за військові подвиги. Офіцери пишалися орденом Св. Георгія 4 ступеню як ніяким іншим, тому що він був здобутий ціною власної крові і був визнанням особистої мужності нагородженого. Колекція музею може пишатися 8-ма знаками (хрестами) ордена Св. Георгія III та IV ступенів.

Катерина II також заснувала у 1782 р. п’ятий орден на відзнаку 20-річного ювілею свого царювання. Ним став Імператорський орден Святого Равноапостольного Князя Володимира у 4 ступенях за військові та громадянські заслуги. Він мав девіз «Польза, честь и слава» і до 1917 р. був нагородою для широкого кола військових і чині підполковника та чиновників середнього рангу. У колекції представлений фрачний знак ордена Св. Володимира та 3 знаки ордена.

Імператор Павло I у 1797 р. ввів в систему нагород «Императорский Орден Святой Анны» у 4-х ступенях під девізом «Любящим правду, благочестие и верность», ним нагороджувались «в награду подвигов, совершаемых на поприще государственной службы». Орден існував з 1735 р. в німецькому князівстві Голштейн. За правління Катерини II став династичним орденом Російського Імператорського Дому. Перші нагородження цим орденом проводилися тільки як імператорською династичною нагородою. (Суть імператорської династичної нагороди у тому, що з к. XVIII ст. усі діти та онуки імператорів отримували орден при хрещенні, тобто через кілька днів від народження). Павло I ввів орден святої Анни у систему державних нагород номінально, і орден, залишаючись династичним, додатково отримав і державний статус. Орден є одним з самих масових, колекція музею зберігає 8 таких нагород.

Після вступу Польщі до складу Російської імперії цар Микола I у 1831 р. ввів в систему російських державних нагород польські ордени: орден Білого орла, заснований ще у 1325 р. під девізом «За веру, царя и закон» та орден св. Станіслава – наймасовіший орден для нагородження, передусім, чиновників, що мав девіз «Награждая, поощряет». Колекція має у своєму складі 1 зірку ордена Білого орла та 5 знаків ордена Св. Станіслава, у тому числі фрачний знак.

У XIX ст. нарівні з орденами в Російській імперії з’явились і нагородні медалі, які умовно можна назвати «загальними», так як ними відзначалися різноманітні заслуги перед царем и Отєчеством. Такі відзнаки надавались як військовим, так і цивільним особам.

Успішне закінчення Російсько-шведської Північної війни 1700-1721 рр. відображене у колекції музею медаллю «В память Ништадтского мира» 1721 р., Семирічна війна 1756-1763 рр. принесла Росії ряд перемог над Прусією, про що свідчать медалі на честь перемоги над Прусією та медаль «Победитель над пруссаками» 1759 р. з колекції музею, Російсько-шведська війна 1788-1790 рр. залишила свій слід у колекції музею медаллю «За храбрость на водах финских» 1789 р., період Персидської війни 1826-1828 рр. проілюстрований у музейній колекції медаллю «За персидскую войну» 1828 р. Тема військових перемог Російської армії у Вітчизняній війні 1812 р. та закордонний похід 1813-1815 рр. відзначені у колекції ХІМ медалями і фрачними знаками: «В память Отечественной войны 1812 г.» та «За взятие Парижа»

Події Кримської війни 1853-1856 рр. відображаються у колекції медалями «В память войны 1853–1856 гг.», «За защиту Севастополя 1854-1855», а події Російсько-турецької війни 1768-1774 рр., - медаллю на честь підписанням миру з турками у 1774 р. У музейній колекції зберігаються також медали «В память Русско-турецкой войны 1877–1878 гг» та знак «Красный Крест за войну 1877-1878».

Остаточне підкорення Східного Кавказу під час Кавказької війни 1817-1864 рр. було відзначене введенням у 1860 р. медалі «За покорение Чечни и Дагестана» та нагородного хреста «За службу на Кавказе», примірники яких зберігаються у нашій колекції.

Після Жовтневого перевороту 10 листопада 1917р. Декретом ВЦВК та РНК РРФСР «Об уничтожении сословий и гражданских чинов» нагородження орденами та медалями Російської імперії в радянській Росії було припинене.

У нагородній системі СРСР державні нагороди були найвищою формою заохочення громадян за значні заслуги під час захисту Вітчизни, в державному будівництві, економіці, науці, культурі, мистецтві, вихованні, освіті, охороні здоров’я та інші визначні заслуги перед державою.

Державними нагородами СРСР були - звання Герой Радянського Союзу та Герой соціалістичної праці, ордени та медалі СРСР, відзнаки та почесні звання СРСР.

Велику частину колекції нагород Радянського періоду займають нагороди Великої Вітчизняної війни. Власне, відзнаки для учасників Великої Вітчизняної війни з’являються у квітні 1942 р., а на початку війни нагороджень було зовсім мало і нагороджували вже існуючими на той час орденами і медалями. Серед них були:

  1. Орден Червоного Прапора, перший з радянських орденів, затверджений в РРФСР 16 вересня 1918 р. Ним нагороджувались за особливу хоробрість, самовідданість і мужність, проявлені при захисті соціалістичної Вітчизни.
  2. Орден Трудового Червоного Прапора, затверджений 7 вересня 1928 р.
  3. Орден Леніна, затверджений 6 квітня 1930 р. Він був найвищою нагородою СРСР.
  4. Орден «Знак Почёта», затверджений 25 листопада 1935 р.

Цими орденами нагороджувались за революційні, трудові заслуги, заслуги в захисті соціалістичної Вітчизни, розвиток дружби і співробітництва між народами, укріплення миру та інші заслуги перед Радянською державою і суспільством.

Орден Червоної Зірки, затверджений 6 квітня 1930 р. Надавався за мужність та відвагу в захисті соціалістичної Вітчизни та інші військові заслуги.

Указом від 20 травня 1942 р. Президії Верховної Ради СРСР був затверджений орден Вітчизняної війни у 2-х ступенях. Орденом Вітчизняної війни І ступеня було нагороджено близько 344 тисяч чоловік, ІІ ступеня – більше мільйона генералів, офіцерів, солдатів і партизанів. У колекції музею зберігаються 28 орденів Вітчизняної війни І і ІІ ступенів. З 1985р. до 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні з’являються ювілейні ордени Вітчизняної війни І і ІІ ступеня.

У 1942 р. були запроваджені полководницькі ордени – орден Суворова у 3-х ступенях, яким нагороджувались командири Червоної Армії за видатні успіхи в справі управління військами; орден Кутузова у 3-х ступенях для нагородження командирів Червоної Армії за відмінну розробку і проведення плану операції — фронтовоі, армійскої або окремого з’єднання, в результаті чого супротивнику нанесена тяжка поразка, а наші війска зберегли свою боєздатність; орден Олександра Невського, що не мав ступенів, - для нагородження командирів Червоної Армії, які проявили в боях за Вітчизну у Вітчизняній війні особисту відвагу, мужність та хоробрість, і за вміле командування, що забезпечило успішні дії військових частин.

Музейна колекція зберігає один орден Суворова ІІІ ступеню та один екземпляр ордена Олександра Невського.

Також у колекції є орден Богдана Хмельницького у 3-х ступенях, який був запроваджений 10 жовтня 1943 р. За статутом ордена ним нагороджувалися командири та бійці Червоної Армії та Військово-Морського Флоту, командири партизанських загонів та партизани, що проявили особливу рішучість та вміння в операціях по розгрому ворога, високий патріотизм, мужність тасамовідданість в боротьбі за звільнення рідної землі від німецьких загарбників. За час війни відбулось лише 8423 нагородження: орденом І ступеня були нагороджені 323 чол., ІІ ступеня - 2400 чол., а ІІІ ступеня – 5700 чоловік.

Серед орденів Радянського Союзу у музейній колекції зберігається орден Слави ІІІ ступеня. Цей орден був заснований 8 листопада 1943 р. і став найціннішою солдатською нагородою. Повний кавалер ордена Слави дорівнюється у правах Герою Радянського Союзу.

У лютому 1943р. була запроваджена медаль “Партизану Отечественной войны” у двох ступенях, якими були нагороджені партизани та підпільшики Харківщини.

За часи війни були запроваджені наступні медалі, створені до конкретних подій, і затверджені Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1942 р.:

  • Медаль “За оборону Ленинграда”. У музейній колекції зберігаються п`ять таких медалей.
  • Медаль “За оборону Одессы” Музейна колекція зберігає, на жаль, лише один екземпляр цієї медалі.
  • Медаль “За Оборону Севастополя”. У музейній колекції зберігаються дві медалі.
  • Медаль “За оборону Сталинграда”, яких у музейній колекції налічується сімнадцять одиниць.

1 травня 1944р Наказом Президії Верховної Ради СРСР були затверджені медаль “За оборону Москвы” та медаль “За оборону Кавказа”. Медаллю “За оборону Москвы” було нагороджено понад 1 мільйона чоловік. Вісім екземплярів зберігаються у фондах ХІМ. Медаллю “За оборону Кавказа” було нагороджено 600 тисяч учасників оборонної битви за Кавказ у 1942-1943р.р. Десять екземплярів цієї медалі зберігаються у фондах ХІМ.

Також у музейній колекції є один екземпляр медалі “За Оборону Советского Заполярья”, затвердженої наказом Президії Верховної Ради СРСР від 5 грудня 1944 р.

Медаль “За оборону Киева” була запроваджена вже після війни Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1961р. У колекції зберігається у двох екземплярах.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 9 червня 1945 р. було затверджено наступні 3 медалі за звільнення столиць Югославії, Польщі та Чехії і 3 медалі за оволодіння Кенигзбергом та столицями Угорщини і Югославії:

  • Медаль “За освобождение Белграда”. На даний час медаль вважається досить рідкісною, у колекції зберігається лише одна така медаль.
  • Медаль “За свобождение Варшавы”. Колекції налічує сім таких медалей
  • Медаль “За освобождение Праги” - останньої європейської столиці, яка була звільнена від фашистських загарбників 9 травня 1945 р. 400 тис. чоловік було нагороджено цією медаллю. У колекції дві медалі.
  • Медаль “За взятие Кенигзберга”. У колекції музею шість екземплярів.
  • Медаль “За взятие Будапешта. У колекції дві медалі.
  • Медаль “За взятие Белграда”. У колекції музею сім екземплярів.

Після перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні розпочалися масові нагородження двома медалями, затвердженими Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 9 травня 1945р. а саме:

  • Медаль «За победу над Германией в Великой Отечественный войне 1941-1945 гг.» (61 медаль у колекції)
  • Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» (у колекції 71 медалі) Ці медалі були відкарбовані біль ніж 10 мільйонів екземплярів кожна.

Після розгрому Квантунської армії і розгрому Японії Наказом Президії Верховної ради СРСР від 30 вересня 1945р. була заснована медаль «За победу над Японией», п’ять екземплярів якої зберігаєтьсяу колекції музею.

До нагородної системи періоду Великої Вітчизняної війни відносяться також ордени «Мать-героиня» та «Материнская слава», запроваджені Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944р. для нагородження матерів за багатодітність та виховання дітей. У колекції музею зберігається п’ять примірників ордена “Материнська слава» 3-х ступенів.

Приблизна кількість предметів:
6500
пошук у колекції

МУЛЬТИМЕДІЯ

Знак ордена Св. Володимира
Ордени «Материнська Слава» І, ІІ та ІІІ ступеню
Зірки ордена Св. Андрія Первозванного
Зірка та знак ордена Св. Станіслава
Зірка та знаки ордена Св. Анни

ПОВ´ЯЗАНІ ТЕМИ:

ДОДАТКОВО