Панель користувача
Колекція
Колекція скульптури Харківського історичного музею
Скульптура

До складу групи “Скульптура” у колекції Харківського історичного музею входять майже 300 предметів.

За хронологічними рамками колекція скульптури датується другою пол. ХІХ ст.–поч. ХХІ ст.


детальніше про колекцію

Скульптура як вид мистецтва заснована на принципі об’ємного, фізично тривімірного зображення предмета. Виділяють два основних різновиди скульптури ‑ круглу скульптуру та монуметальну.

До круглої скульптури відносять: статую (фігура у повний зріст), групу (декілька фігур, що складають єдине ціле), статуетку (фігура, значно менша свого натурального розміру), торс (поясне зображення людини), бюст (погрудне зображення людини).

Монументально-декоративна скульптура розрахована на конкретне архітектурно-просторове рішення чи природне оточення. Вона носить яскраво виражений суспільний характер, адресована масам глядачів та розміщена в людному місці. Скульптура малих форм охоплює витвори, створені для живого інтер’єру і в багатьох галузях зростається з декоративно-ужитковим мистецтвом.

До складу групи “Скульптура” у колекції Харківського історичного музею входять, зокрема: барельєф “Моління у синагозі”, горельєф з картини І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, макет пам’ятника В. Мухіної “Робітник і колгоспниця.”, бюст М. Самокиша , сувенір ‑ фрагмент меморіального комплексу “Мамаєв курган.” у м. Волгоград, плакетка, присвячена 30-й річниці визволення м. Познань, скульптурна група “Прощання козака з козачкою.” , статуетка “Будда.”, виконані з різноманітного матеріалу ‑ металу (бронза, мідь, чавун), каменю (мармур, граніт, піщаник, серпантеніт), керамічної маси (бісквіт, фаянс, алебастр, гіпс), пап’є-маше, картону, пластмаси, дерева.  

На відміну від інших предметів образотворчого мистецтва, скульптура має більш виразний характер, завдяки пластиці, грі світлотіні, відображенню дійсності в об’ємних формах.

Деякі з цих витворів мистецтва вже сьогодні експонуються у виставкових залах Харківського історичного музею, змістовно і яскраво доповнюючи експозиції. Серед них можна окреслити витвори таких відомих скульпторів, як Клодт П. К., Лансере Е. А., Ланц М., Овсянкін М. Ф., Рябінін Н. Л., Верна П. П.

Клодт П. К. (1805-1867 рр.) ‑ російський скульптор-анімаліст, майстер ливарної справи, автор чотирьох кінних груп на Аничковому мосту. У колекції Харківського історичного музею зберігається мініатюрна копія “Кони на Аничковому мосту в Санкт-Петербурге” .

Лансере Є. О. (1848-1886 рр.) ‑ російський скульптор, працював в жанровій композиції. В колекції Харківського історичного сузею зберігаються лише дві його відомі роботи “Прощання козака з козачкою”, “Запорожці після бою”.

Овсянкін М. Ф. (1922-2009 рр.) – радянський скульптор, народився в м. Кіров, навчався у Харківському художньому інституті (1948-1954 рр.), працював в галузі станкової та монументальної скульптури, член Харківського товариства Спілки художників України з 1961 р., заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка у 1977 р. В колекції Харківського історичного музею зберігається близько пяти його робіт. Найцікавіші: “Бюст О. Яроша.”, “К. Шевченко, полный кавалер Ордена Славы.”

Рябінін М. Л. (1919-1992 рр.) ‑ скульптор, народний художник УРСР, працював в сфері станкової скульптури. У колекції Харківського історичного музею зберігається його робота “Молодий лікар.” 

Верна П. П. (1867-1966 рр.) ‑ майстер художнього різьблення по дереву, заслужений майстер народної творчості УРСР. В колекції Харківського історичного музею зберігається його твір “Бюст Т. Г. Шевченка.”

Ланц М. ‑ викладач малювання у виховному вчилищі при петербурзькій Академії мистецтв, створив скульптурну композицію, присвячену Песталоцци ‑ швейцарському педагогу XVIII ст., засновнику теорії початкового навчання ‑ “Песталоцци з дітьми.”

Таким чином, всі предмети образотворчого характеру мають достатнє інформативне наповнення, активно використовуються у практиці наукових досліджень та при створенні експозицій. 

Приблизна кількість предметів:
300
пошук у колекції

МУЛЬТИМЕДІЯ

Верна П. Бюст Т. Г. Шевченка. Кін. ХІХ ст.

ПОВ´ЯЗАНІ ТЕМИ:

ДОДАТКОВО