Харківський історичний музей

Харківський історичний музей приймає картки єПідтримка

Ця веб-сторінка ліцензована на умовах CC BY-SA 4.0

Афіші, плакати

Колекція плакатів та афіш Харківського історичного музею


В збірці музею серед багатьох предметів зберігаються афіші, які цікаві своєю інформативністю та охоплюють хронологічні рамки від поч. ХІХ ст. і до сьогодення.

За кількістю ця колекція складає близько 2,2 тис. предметів і має велику тематичну розмаїтість, що висвітлює культурне, мистецьке, економічне, політико-ідеологічне, спортивне, наукове, святкове, духовне життя країни. Значною є група агітаційних матеріалів, серед яких можна побачити листівки, що відображають розвиток подій періоду громадянської війни 1917-1920 років, періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, листівки, що інформують про вклад радянських людей у розвиток промисловості, сільського господарства, науку та культуру.

Група “Плакати, лозунги” у збірці ХІМ складає більше ніж 5,5 тис. предметів і за тематикою має безпосередній зв`язок з політичним та ідеологічним життям країни.

Серед колекції плакатів можна виділити політичні плакати, видані протягом окремих історичних етапів ХХ ст. Наприклад, серед плакатів 20 - 40-вих рр. ХХ ст. виділяються цілі серії, що закликали на боротьбу з імперіалізмом, буржуазними проявами, з німецько-фашистськими загарбниками, призивали до партизанської та підпільної боротьби, саботажу праці на виробництві під час окупації, до невтомної боротьби заради повної перемоги; плакати політичної сатири; плакати 50-х рр. ХХ ст. направлені на підняття морального духу населення для відбудови держави, містив політичні гасла-звернення до народу узяти участь у виборах, освоювати цілинні землі, форсувати економічний розвиток країни; тематика плакатів 60-80-ті рр. ХХ ст. подана в контексті промислового буму, будівництва, досягнень науки, космічних досліджень, виборів до Верховної Ради СРСР тощо. На політичний плакат впливала зовнішня політика держави, зокрема, холодна війна.

У 90-ті рр. ХХ ст. – на поч. ХХІ ст. тематика плаката поступово відходить від політичної ідеології радянської держави та з’являються плакати нового типу – рекламні.

Плакатна графіка, яка з`явилась у сер. ХІХ ст., спочатку складалася як вид торгівельної і театральної реклами (афіші), а потім стала виконувати завдання політичної агітації (плакати).

Афіші в колекції Харківського історичного музею входять до складу групи “Афіші, програми”. Для музею історичного профілю афіша сама по собі цікава з боку її інформативного наповнення. Група являє собою комплекс афіш з хронологічними рамками від початку ХІХ ст. і до сьогодення. За кількістю ця група складає близько 2,2 тис. предметів, але має великі тематичні рамки, які охоплюють культурне, мистецьке, економічне, політико-ідеологічне, спортивне, наукове, святкове, духовне життя країни.

Розглянемо наявні афіші в хронологічній послідовності за десятиліттями з розподілом на дорадянський період і період після 1917 р. Таким чином ми зможемо виявити зв`язок між кількістю предметів, що відносяться до конкретного періоду, та їх змістом і значенням подій для суспільного життя.

Більшість предметів у колекції відносяться до дорадянського періоду, а також до періоду 70-80-х рр. ХХ ст. Афіші дореволюційного періоду присвячені діяльності театрів, клубів, проведенню концертів, гастролей, конференцій, конкурсів, вечорів, святкуванню ювілеїв. Наприклад, в колекції представлені: афіша за 1906 р. постанови “Мартин Боруля” товариства українських артистів під проводом А. К. Саксаганського, афіша за 1903 р. четвертої виставки картин харківських художників, що була відкрита в будинку Дворянських зборів на Миколаївській площі, афіша заходів щодо відкриття аероплана Гризодубова С. В., липень 1910 р.”

У 70-80-ті рр. ХХ ст. тематика афіш дещо змінюється. Окрім афіш, які відображають розвиток культурного життя країни, ми бачимо афіші з ідеологічною направленістю. Це пояснюється впливом державної ідеології на духовний розвиток радянського суспільства, що ми бачимо з афіші Будинку культури ім. Ілліча Харківського канатного заводу про проведення свята вулиці “Труд во имя мира на земле!” 1973 р.”, афіші “Искусство и труд рядом живут!” 1976 р.”, афіші Парку культури і відпочинку ім. Артема “Праздник советский семьи.” 1980 р.” , афіші проведення лекторія “Животноводство - ударный фронт.” 1981 р.

Афіші періоду 20-х та 40-х рр ХХ ст. найменше представлені в колекції Харківського історичного музею. Це обумовлено політичним життям та історичними подіями на території СРСР. У цей період стають характерними афіші виступів фронтових колективів, політичних діячів, що пропагували нові принципи ідеологічного мислення, та конференцій, присвячених питанням післявоєнної відбудови. Прикладом є афіша Держкіно ім. Комінтерну “Гигиена брака”, вперше представлене на Україні, 20-ті рр. ХХ ст.” , афіша п`єси Леніногорського театру російської драми “Ключи Берлина.” 1942 р.”, афіша п’єси Харківського драмтеатру ім. Т. Г. Шевченка “За другим фронтом.” 1944 р.

Афіші 30-тих, 50-тих, 60-тих, 90-тих рр. ХХ ст. та поч. ХХІ ст. представлені у колекції рівномірно. Тематичне наповнення предметів цього періоду вражає, це: культурні, наукові, театральні, виставкові, спортивні афіші, афіші гастролей та прем’єр кіно, афіші, присвячені урочистим подіям та датам державного значення, афіші концертів і конференцій, присвячених зустрічам представників міст-побратимів тощо. Наприклад, афіша театру ім. Т. Г. Шевченко на березень, урочистого вечора до 100-річчя з дня смерті М. Гоголя, афіша Будинку культури заводу “Світло шахтаря” про проведення кінофестивалю, присвяченого 300-річчю воз’єднання України з Росією , афіша “Животноводство - ударный фронт”, в якій даються теми лекцій лекторія товариства “Знание” працівникам села Харківської області, афіша про відкриття Днів Цинцинатті в Харкові у травні 1995 р.

На сучасному етапі графіка отримує нові можливості, які відкриває перед нею розвиток поліграфії, створюються нові умови для виникнення у майбутньому нових видів графічного мистецтва. Афіші доповнюють експозицію інформацією та своїми образами, створеними завдяки особливим художнім засобам, відображаючи розвиток культурного, політичного, наукового та духовного життя країни протягом конкретних хронологічних періодів історії.

Група “Плакати, лозунги”, у порівнянні з кількістю попередніх груп предметів, значно більша за об’ємом і складає більше ніж 5,5 тис. предметів. За тематикою плакати мають безпосередній зв`язок з політичним та ідеологічним життям країни і яскраво виражену художніми засобами політичну направленість.

Найцікавіші за сюжетом плакати припадають на 20-40-ві рр. ХХ ст. В той час були видані цілі серії плакатів, які закликали на боротьбу з імперіалізмом, буржуазними проявами, з німецько-фашистськими загарбниками, кликали до партизанської та підпільної боротьби, саботажу праці на виробництві під час окупації, до невтомної боротьби заради повної перемоги; а також плакати політичної сатири тощо. Прикладами таких плакатів є: “Нарастание революционного подьема накануне октября 1917 р.”, “Культурне будівництво в п'ятилітці СРСР. 1929 р.” , “Знищуй ворога - охороняй колгоспне майно! 1941-1945 рр.” , “Хай живе наша Радянська переможна армія 1918-1948 рр” , “Плакат “Музей битых. Кто с мечом к нам войдет, от меча и погибнет. А. Невский.” (худ. Кукрыниксы), 1940-ві рр.”.

У період 50-х рр. ХХ ст. політичний плакат був направлений на підняття морального духу населення для відбудови держави, містив політичні гасла-звернення до народу взяти участь у виборах, в освоєнні цілинних земель, форсуванні економічного розвитку країни тощо. Наприклад, “Мы молодые хозяева земли! 1958 г.” , “Да здравствует союз рабочих и крестьян - основа советской власти! 1954 г.”

У 60-80-ті рр. ХХ ст. тематика плакату була подана в контексті промислового буму, будівництва, досягнень науки, космічних досліджень, виборів до Верховної Ради СРСР тощо. На політичний плакат впливала зовнішня політика держави, зокрема, холодна війна. Прикладами тогочасного плакату є: “Две линии экономического развития. Объем промышленного производства в СССР, странах народной демократии и в капиталистических странах 1953 р.”, “Дніпро працює на комунізм! 1960 р.”, “Нам дорожче за все збереження миру! 1964 р.”, “Плакат, присвячений звязку науки з промисловістю. 1971 р.”, “Советской армии Слава 1974 г.” , “Повышайте качество уборочных работ! Лучший контролер в поле - хлеборобская совесть механизатора! 1981 г.” , “Советская наша держава братским единством сильна. 1982 г.”.

У 90-ті рр. ХХ ст. – на поч. ХХІ ст. тематика плаката поступово відходить від політичної ідеології радянської держави (плакат “Україна-Референдум. 1991 р.” ), з’являються плакати нового типу – рекламні, наприклад, “Реклама Харківського промислового об’єднання ФЕД. 1990 р.”, “Реклама страхового акціонерного товариства “Саламандра” про страхування дітей до 18 років. 1993 р.” . Плакатна графіка, як завжди, відзивалась на болючі теми суспільства, з’явились плакати, присвячені річницям трагедії на Чорнобильській атомній електростанції (1986 р.) та пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр.: “Нет природы - нет человека! 1990 г.” , “SOS! SOS! SOS! 1990 р.”, “Голодомор 1932-1933…найбільший злочин Кремля … 1993 р.”

Виходячи з вищесказаного, ми бачимо, що плакат дуже яскраво передавав дух епохи, був залежний від ідеологічного і політичного курсу держави вцілому. В експозиційній практиці плакати відіграють важливу роль, відображаючи державну політику, у тому числі події, пов’язані зі створенням незалежної Української держави.