Проблемний комплекс експозиційної історії Великої Вітчизняної війни в ХІМ

XX століття, як, мабуть, ніяке інше, характеризується різкою зміною політичних режимів, соціально-економічної ситуації, складними історичними умовами, в яких розвивалась українська нація.

Трагічним явищем зовнішніх і внутрішніх протиріч, що накопичувались віками і стали події Великої вітчизняної війни, фатальні для України. Тож висвітлення бурхливих подій 1941-1945 рр., правда про які ретельно замов­чувалась протягом тривалого часу, і які значною мірою обумовили українське державно-політичне сьогодення – є актуальною складовою експозиційних ком­плексів, присвячених сучасній історії.

У зв’язку із цим, музейні експозиції мають розкривати наступний період подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.:

1.Підготовка до війни.

На фоні безуспішних переговорів між СРСР, Великобританією та Францією німецька сторона, прагнучи за будь-яку ціну запобігти зближенню Радянського Союзу зі західними державами, декларувала йому значні територіальні поступки, в тому числі і за рахунок українських етнічних земель (Західної України, Північної Буковини та Південної Бессарабії). За таких умов радянський уряд пішов на укладання договорів про ненапад та про дружбу і кордони з Німеччиною. Проте, ігноруючи підписані угоди, Гітлер затверджує план війни проти СРСР – “план Барбароса”.

2.Початок війни.

На початку війни Червона армія зазнала тяжких поразок, країна втратила третину території в тому числі і Україну). Але в грудні 1941 р. вермахт зазнав першої серйозної невдачі, що змусило Німеччину увійти у “затяжну” війну. У той же час була створена антигітлерівська коаліція умови якої передбачали американську та англійську допомогу (так званий ленд-ліз).

3.В роки німецької окупації.

В роки окупації Україну було розділено на декілька окремих частин з відмінними режимами управління (румунська провінція-Трансністрія – з центром в Одесі; західноукраїнські землі підпорядковувались Генерал-губернаторству, яке охоплювало більшу частину Польщі; Правобережжя, значна частина Лівобережжя і райони, що прилягали до Криму, утворили Райхскомісаріат Україна з цивільною адміністрацією. Східні райони і Крим перебували під військовою адміністрацією). Керівні посади у всіх ланках, як правило посідали німці. Українці могли займати пости лише в апараті нижчого ешелону – міських та волосних управах, староствах. Сформувалась “допоміжна українська поліція”, яка займалась громадським порядком. На окупованих землях відбувалось тотальне пограбування народно-господарчого комплексу вивіз культурних цінностей, угін населення на примусові роботи до Німеччини, геноцид. У зв’язку з цим підсилюється рух народного опору окупантам (партизани, підпілля).

4.Звільнення України від окупантів.

В результаті реформування радянського військово-промислового комплексу фашистському режиму було нанесено ряд тяжких поразок (Сталінградська, Курська та інші битви), союзники СРСР (США та Великобританія) відкривають "другий фронт" в наслідок чого відбувається звільнення Червоною армією території Радянського Союзу (в тому числі і України). Відразу після відступу німецьких військ починалися відбудовні роботи: кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального потенціалу Української республіки.

5.Перемога над німецько-фашистськими загарбниками. Останньою сторінкою війни була Берлінська операція, після якої у Європі німецький уряд приймає умови капітуляції. Велика Вітчизняна війна закінчується політичним перерозподілом світу між країнами-переможцями – СРСР, США та Великобританією.

За роки існування незалежної української держави в ХІМ демонструвалось чимало виставок, що переважно розкривали якусь окрему подію Великої Вітчизняної війни. Більш детальною є виставка 2005 р. “Велич подвигу народного” у якій співробітниками музею була зроблена спроба показати місце і роль України (та окремо Харківщини) у здобутті перемоги над фашизмом. Проте, у зв’язку з поглибленням досліджень внеску українського народу у звільненні світу від нацизму, стає необхідністю розбудова постійної експозиції, що має відображати найсучасніші тенденції висвітлення цієї актуальної теми. Вже зроблена робота має стати потужним імпульсом для подальших плідних музеєзнавчих досліджень і побудов.