Образ ангелів захисників. Реставрація ікони “Архангел Рафаїл”

Православна Церква на VІІ Всесвітньому соборі в Нікії (787) разом з іконами затвердила і шанування ангелів. Ідейний зв’язок між тим і іншим очевидний: по своїй суті надчуттєвий, надприродний світ ангелів завдяки своєму служінню людині виявлявся видимим і тим самим доступним досвідові. Про це свідчить зображення шанованих Церквою Архангелів.

Оповідання про ангельський світ належить верховному апостолові мов – Павлові. Діонісій Аеропагіт склав книгу: “Про Небесну ієрархію”. Устрій ангельського світу по цій книзі представляється в такому виді: всі ангели розділяються на три лики, а в кожнім лику знаходиться по три чина. Так, перший лик: у ньому – три чини. Перший чин – Серафіми; другий чин – Херувими; третій чин – Престоли. Далі випливає другий лик: у ньому також три чини. Перший чин – Панування; другий чин –Сили; третій чин – Влади. Нарешті третій лик, і наступні три чини: перший чин – Начала; другий чин – Архангели; третій чин – Ангели.

Архангелів, незважаючи на їхню різноманітну діяльність, вважали, насамперед “хоронителями”. Мотив захисту, збереження часто розроблявся в різних зображеннях.

Архангел Рафаїл (євр. “Зцілення Боже”) - лікування Боже, цілитель недуг людських. Згідно “Золотій легенді”, Рафаїл належить до ангелів, “що запобігає усе зле”; його діяльність найтіснішим образом зв’язана зі зворушливою історією Товія і Сари.

Біблійна легенда говорить. Юнак Товій відправився з доручення свого батька, сліпого Товіта, у місто Раги (Мідія) одержати гроші, ніколи віддані на збереження одній людині. Він знайшов собі попутника, що, як Товій довідався пізніше, виявився ангелом, посланцем Бога. По дорозі Товій піймав у ріці Тигр рибу і, за порадою ангела, вийняв з неї печінку, серце, жовчний міхур і сховав їх у сумку. У Рагах він одержав гроші батька і там узяв собі в дружини дівчину Сару, що до нього віддавали семи чоловікам, але усі вони вмирали в першу шлюбну ніч. Товій ввійшовши в опочивальню до Сари, дотримуючись вказівки ангела, поклав на курильницю серце і печінка пійманої риби; дим вигнав демона, і Товій залишився живий. Повернувши додому, він зцілив від сліпоти батька, змазавши його очі жовчю риби. Товіт хотів винагородити попутника сина, але ангел, відкрившись їм, зник. У західному мистецтві ця історія одержала своє відображення в картинах Рембрандта, К. Рутгарта, Б. Строцци, Д. Фетті, Дж. Біліверті й ін. Вони реалістично показують сюжет цієї легенди.

У “Керівництві до написання ікон” пояснюється, що: “Святий Архангел Рафаїл, лікар недуг людських: зображується таким, що тримає в лівій руці алавастр з лікарськими засобами (ліками), а в правій – стручець, тобто обстрижене пташине перо для помазування ран”. Існує інша іконографія, відповідно до якої його знаки – жезл і хрест. У православному іконописі Рафаїла рідко зображують одного, найчастіше разом з іншими архангелами.

До надходження на кафедру РСМЖ ХДАДМ, ікона “Архангел Рафаїл” невідомого автора, виконана на полотні в техніці масляного живопису, знаходилася в церкві Усікновення глави Іоанна Хрестителя, м. Харків.

Наша робота містила в собі дослідження іконографії небесних сил. Завдяки цьому дослідженню ми одержали інформацію для кращої атрибуції даної ікони.

Ікона архангела Рафаїла написана олією на полотні, що зшитий із семи шматків різного розміру і фактури. Загальний розмір основи 191х71,5÷70 см. Підрамник був відсутній, а розміри самої роботи зменшені, унаслідок утрати частини основи. Поганий зв’язок фарбового шару з ґрунтом загрожував “опаданням” роботи. Це ускладнювало проведення всього комплексу фізико-хімічних досліджень. Ікона мала потребу в негайній консервації.

Проведення дослідження ікони “Архангел Рафаїл” в ультрафіолетовій області спектра підтвердило наявність і виявило границі записів. Також був прочитаний напис з тильної сторони в нижній частині відрізка полотна №7: “Город Харьков Пушкинская №49 Инст – Кур…да, Пиркину Ивану Андреевичу гор. Кисловодск     МШЗику… И.В.Т.П. «Муркан» … ВЦбилевич”. Характер полотна і напис на ньому вказали на те, що це посилковий матеріал, з якого і створена основа роботи.

При проведенні дослідження ікони “Архангел Рафаїл” у рентгенівських променях не було виявлено зміни малюнка, також не були виявлені ранні написи.

Загальна деформація основи, осипи фарбового шару і кракелюри зі взгрибленними краями свідчили про те, що полотно довго знаходилося в згорнутому стані і піддавалося кількаразовому зняттю з місця кріплення, що підтверджувало безліч отворів від цвяхів на крайках.

Основну ж складність представляла основа роботи, що складається зі зшитих між собою за допомогою швейної машинки відрізків полотна різних по щільності і фактурі. Різна усадка окремих шматків полотна, що складає з прядив'яного, домотканого, лляного полотен, по-різному взаємодіючих з атмосферним середовищем, привела до деформації основи. Як наслідок - поява кракелюра по всій поверхні ґрунту і фарбового шару. Шляхом підбора і порівняння аналогічного матеріалу була розроблена методика складного укріплення фарбового шару.

Зображення Архангела витягнуте і статичне. В іконі присутні стилістичні зміни, характерні загальній кризі церковного живопису минулого століття. Лик Архангела зображений у виді жінкоподібного юнака. Відсутня пов’язка на волоссі, іменована “слухи”, що символізує одержання Божественних велінь. У написанні лику і рук відчувається сухість і деякі риси примітивізму. У лівій руці архангела знаходиться держава – поява цього елемента пов’язана з впливом західної культури й у православних іконах присутня з ХVІІІ століття, замінивши зерцало – диск із монограмами “И.Х”. Символічні зображення Херувимів у виді дитячих голівок із крильцями розвивають у собі тенденції занепаду. В іконі присутній натяк на простір, що нехарактерно канонічному письму.

Ікона Архангела Рафаїла несе риси загального занепаду іконопису і зміни іконографії убік більш зорового сприйняття, чим духовної суті. В українському мистецтві в результаті синтезу різних шкіл і напрямків з’явився самобутній творчий почерк. Існує визначена іконографія, що сформувалася на території Слобідської України, вона несе в собі елементи світськості, західного впливу, але не втрачає своєї духовної спрямованості.

Багато робіт цього періоду знаходяться в старому стані. Задача реставраторів полягає в збереженні цієї спадщини. Рішення цієї проблеми містить у собі точні і порівняні з даним добутком технологічні операції, що на всьому шляху реставрації не привнесуть нічого особистого, а донесуть збережений добуток до майбутніх глядачів.

З огляду на історичну інформацію, матеріал, на якому написана ікона і стилістичні особливості, зазначені вище, створення роботи можна віднести до середини ХХ століття. Приймаючи в увагу те, що Архангел Рафаїл є “сімейним ангелом” і цілителем, ми можемо припустити, що в післявоєнний час як ніколи виникла духовна потреба в цій іконі.