Пам’ятні хустки в колекції Харківського історичного музею

Колекція хусток Харківського історичного музею налічує майже 120 музейних предметів. Поряд з головними уборами та аксесуарами, які є предметами декоративно-утилітарного призначення, у колекції зберігаються пам’ятні та ювілейні хустки, виготовлені на знак різних подій, та хустки-сувеніри, подаровані представниками делегацій країн Європи та Азії і делегацій братніх республік СРСР трудящим м. Харкова і області.

Виробництво таких декоративних хусток було започатковано ще у кінці ХІХ ст. і йшло паралельно з випуском існуючих на той час пам’ятних та ювілейних монет, що карбувалися на відзнаку видатних особистостей та значущих подій в історії держави, і які через невеликі тиражні випуски та високу вартість не були доступні багатьом представникам середнього та нижчого станів. Виходячи з цих обставин і опікуючись розповсюдженням у народі знань з історії Російської держави, тогочасний уряд прийняв рішення про початок випуску дешевих ситцевих хусток з сюжетами, які перекликаються з зображеннями на монетах. До цього процесу були залучені відомі на той час російські ситценабивні фабрики, такі як московська Прохоровська Трьохгорна мануфактура, товариство Данилівської мануфактури у Москві, товариство Фокіних у Іваново-Вознесенську Володимирської губернії та інші.

Колекція хусток Харківського історичного музею має в своєму розпорядженні 40 пам’ятних і ювілейних хусток, виготовлених у хронологічних рамках з к. ХІХ ст. до сер. 80-х рр. ХХ ст. Датування цих предметів і сюжетна тематика зображень на них умовно відповідають двом визначним періодам в історії держави, карколомним моментом у якій став жовтень 1917 р.

При аналізі колекції вважаємо доцільним відштовхуватись від хронологічної послідовності тих історичних подій, які лягли в основу сюжету тієї чи іншої хустки.

Так, перша хустка, яка відповідає даному умовному переліку, містить сюжет “Пётр І на Ладожском озере” і присвячена будівництву Ладозького каналу.

У колекції зберігаються три хустки в пам’ять розгрому наполеонівської армії у війні 1812 р., виготовлені на Московській Прохорівській мануфактурі у 1912 р. і присвячені 100-річчю тих героїчних подій.

На одній з них в оточенні сюжетів, пов’язаних з розгромом французької армії під Москвою, дане зображення імператора Олександра І і цитований текст: “Александр благословенный ответил Наполеону, занявшему Москву: “Я отпущу себе бороду и лучше соглашусь питаться хлебом в недрах Сибири, нежели подпишу позор своей Родины и дорогого народа”.

На двох інших хустках з цієї групи зображений портрет імператора Олександра І (у центрі) та портрети генералів Платова Матвія Івановича, Барклая-де-Толлі Михайла Богдановича, графа Ростопчина Федора Васильовича і фельдмаршала Кутузова Михайла Іларіоновича (у кутах); декор хустки доповнений зображенням 4-х групових композицій, виконаних на основі сюжетів картин художника Ківшенка О. “Военный совет в Филях в 1812 г.”, художника Верещагіна В.В. “Не замай! – Дай подойти!” і “В Кремле – пожар” та художника Коссака А. “Сожжение знамён”.

Періоду Кримської війни 1853 – 1856 рр. відповідає один плат з зображенням штандарта 44-го Камчатського полку, який захищав так званий Камчатський люнет на підступах до Малахова кургана під час оборони Севастополя.

Траурна хустка з монограмою “А ІІІ” і написом “Вечная память 1894 г. Октябрь 20” присвячена пам’яті імператора Олександра ІІІ, який помер 20 жовтня 1894 р. у Лівадії у Криму.

1913 р. в історії Російської імперії був роком святкування 300-річного ювілею династії Романових і на відзнаку цієї події були випущені ювілейні хустки, чотири з яких, виготовлені Товариством Данилівської мануфактури у Москві, зберігаються у фондах музею. Хустки мають ідентичний сюжет, вирішений у різній кольоровій гамі, і присвячені діяльності імператора Олександра ІІ як царя-визволителя від кріпосництва. У центрі таких платів зображений архітектурний ансамбль з пам’ятником Олександру ІІ у Московському Кремлі, а по периметру, підкресленому лавровим вінком, розташовані 33 медальйони зі стилізованим зображенням Великих князів Київської Русі, російських царів, імператорів та імператриць, починаючи з Володимира Великого до Олександра ІІ у хронологічних рамках з 980 р. по 1881 р.

У період війни 1914-1917 рр. для підйому патріотизму і бойового духу солдатів Російської армії були виготовлені хустки, які відображали героїчні подвиги російських вояків. Одна з таких хусток, виготовлена на фабриці Фокіних у Іваново-Вознесенську Вознесенського повіту Володимирської губернії, зберігається у фондах музею. Хустка містить портрет першого Георгіївського кавалера Вітчизняної війни Донського козака Кузьми Крючкова і ілюструє його подвиг під час бою з німецькими кавалеристами.

Ще одна хустка зі збірки пам’ятних хусток з колекції Харківського історичного музею, пов’язаних з військовою тематикою, містить зображення відомої трьохлінійної гвинтівки Мосіна С.І. зразка 1891 р., яка у модифікованому вигляді була на озброєнні російської, а потім і Червоної армії до 2-ї світової війни. Хустка виготовлена Товариством Данилівської Мануфактури у Москві, у центрі має зображення гвинтівки, її складових частин та схем її збирання та розбирання; по периметру хустки розташовані 16 картушів з зображенням окремих сцен військової служби й текстів військового уставу.

Починаючи з 20-х рр. ХХ ст., традиція виготовлення пам’ятних та ювілейних хусток була продовжена. У колекції музею зберігається хустка, виготовлена у 1927 р. до 10-річчя Жовтневої революції. У центрі хустки на тлі сільського та індустріального пейзажів розташоване стилізоване зображення пам’ятника робітнику і селянину; а у кутах – стилізовані сільські та промислові виробничі сюжети; по периметру хустки – хвиляста кайма з текстом: “Десять лет тесной смычки и неустанного труда закрепили завоевания Октября 1917 года”.

Ілюстрацією виготовлення пам’ятних хусток у 30-ті рр. ХХ ст. може служити шовкова хустка кремового кольору з емблемою значка “ГТО” і написом: “Тов. Жолдаку от физкультурников швейников. Делегатам 2-й Всесоюзной конференции по физкультуре профсоюзов. 1933 г.”.

Цікавим прикладом артільного виробництва є ювілейна хустка-абажур, виготовлена у 1954 р. харківською артіллю “Галантерейник” до 300-річчя возз'єднання України з Росією. Хустка виготовлена з крепдешину, оздоблена квітковим орнаментом у стилі українського декоративного розпису, доповненим елементами символіки. З листопада 1954 р. така хустка зберігається у колекції музею.

1980 рік у спортивному житті колишнього СРСР був відзначений проведенням Олімпійських ігор у Москві. До цієї визначної події у Харкові на фабриці текстильно-художніх виробів та на фабриці синтетичних виробів були виготовлені партії сувенірних хусток зі спортивною тематикою. У колекції музею зберігаються 8 таких хусток, виготовлених з ацетатного шовку з зображенням олімпійської символіки та написами “Олимпиада-80”, “Москва Олимпийская”, “Москва-80”, “Спортивная” та “Спорт, спорт, спорт”.

У колекції також зберігаються: хустка, присвячена Міжнародному конгресу жінок у Москві у 1963 р., хустки з зображенням голуба миру, фестивальної ромашки, емблеми Міжнародного фестивалю молоді і студентів та емблеми 8-го Міжнародного конгресу кардіологів у м. Токіо. Ці предмети набули характер сувенірів і були передані до фондів музею поряд з хустками - подарунками харків’янам та жителям Харківської області від представників делегацій Чехословаччини, Польщі, Німеччини та Узбецької РСР.

Провівши аналіз вищезазначеної збірки, автор прийшов до висновку, що збірка не може претендувати на вичерпну повноту складу, оскільки відображає тільки невелику частку виготовлених ювілейних і пам’ятних хусток. На даний час ці предмети потребують додаткового вивчення: по-перше, треба виявити якомога більше ювілейних та пам’ятних хусток, виготовлених на фабриках Російської імперії; по-друге, – дослідити роботу текстильних фабрик в СРСР щодо можливості виготовлення таких хусток у 30-х – 40-х роках ХХ ст.; по-третє, – відобразити весь спектр текстильних фабрик СРСР, які займалися виготовленням сувенірних хусток у період 60-х – 80-х рр. ХХ ст. Провівши такі дослідження, співробітники музею можуть планувати поповнення збірки і використання цих предметів у виставочній та експозиційній роботі як яскравий ілюстративний та досить інформативний матеріал.