Поляки на фронтах ІІ світової війни. Із досвіду інтерактивної виставки

Сучасна музейно-експозиційна практика досить багата і різноманітна. Вона містить в собі велику кількість підходів і експозиційних рішень. Зростають тенденції до розширення інформаційного потенціалу експозиції, її більшої доступності, зрозумілості. Форма музейної експозиції стає гнучким комунікативним каналом музею, перетворюється в соціально-культурний інститут свого часу.

Останнім часом музейники  як вітчизняні, так і зарубіжні, широко використовують сучасні комп’ютерні технології  та інтерактивні виставки і експозиції.

За кордономідея інтерактивного музею зароджується ще в 1960-і рр. під впливом операційної теорії Піаже, суть якої концентрується в тезі «знати предмет – значить діяти з ним». Інтерактивність передбачає режисуру особливої ситуації, котру можна назвати «наодинці з експозицією», наодинці, але не на самоті, і не в стані пригніченості під тягарем вражень, котрі важко одразу сприйняти і осмислити, а в активному і радісному пізнанні. Тут ключовими є слова «я сам»: дію, думаю, приймаю рішення. Інтерактивна методика вимагає від музейного спеціаліста уміння  відійти в затінок, не заважати відвідувачеві, не нав’язувати свою думку і рішення, а, навпаки, допомогти йому проявити самостійність. Відвідувач не просто пасивно сприймає  інформацію, інтерпретацію подій, яку йому подають, але й сам може застосувати певні дії, щоб  добути інформацію (натиснути кнопку, доторкнутись до музейного експонату, зняти слухавку і т. п.). Спочатку подібні експозиції отримали розповсюдження серед наукових і природничо-наукових музеїв, а сьогодні все більше використовуються і загальноісторичними музеями.

22.11.2008р.  в музеї «Харківщина у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» відкрилася виставка Музею Варшавського Повстання (Республіка Польща) - «Полякина фронтах ІІ світової війни», яка стала результатом плідної співпраці між двома музеями. Як заявив  директор Музею Варшавського Повстання,  п. Я. Олдаковський, подібна виставка – унікальна на теренах  України. Вона мультимедійна та інтерактивна.

Тематично виставка складається з наступних розділів:

Вереснева кампанія («First to flight»).

Польські Збройні сили на Заході.

Уряд РП в еміграції, польська підпільна держава, Армія Крайова.

Військо польське на Сході (в СРСР – В.Андерс).

Створення в СРСР польських збройних сил (З. Берлінг).

Акція «Буря».

Польські Збройні сили на Заході в 1944 році.

Роль польської розвідки.

Варшавське повстання.

«Звільнення».

Наслідки війни для поляків.

 За словами керівника проекту п. П. Слівовського,  виставка створювалася з таким розрахунком, щоб бути зрозумілою  в першу чергу молоді. Адже  про історію, вважають польські музейники, потрібно розповідати цікаво. Підтвердження цьому - спеціально розроблена своя сценографія, широке використання засобів мультимедіа.

На виставці відвідувач має можливість не лише ознайомитись  з докладними інформаційними текстами до кожного розділу (взяти зі спеціальної кишені листівку), переглянути численні фотографії, а й власноруч, за допомогою сенсорного монітору, обрати тему, яку бажає дослідити більш детально. На  екранах плазмових моніторів демонструються короткометражні документально-хронікальні фільми, присвячені тематиці відповідного розділу.  А через навушники можна прослухати розповіді учасників тих трагічних подій. Рев бомбардувальників, ляскотіння  гусениць танків, звуки вибухів, пострілів линуть з динаміків, супроводжуючи  відвідувача впродовж всього перегляду. Все це формує у глядача враження «присутності», «причетності», викликає співчуття, а звідси і розуміння людей тієї епохи.

Досвід  створення польської виставки, як і взагалі світова практика, показує, що широке використання мультимедійних та інтерактивних засобів  є перспективним напрямком у розвитку музеїв особливо воєнно-історичної спеціалізації, оскільки вони відіграють важливу роль  в патріотичному вихованні підростаючого покоління.   Адже для нас важливо, щоб відвідувач не лише познайомився  з перебігом подій  Великої Вітчизняної війни, але  й  донести  до нього почуття, настрої людей того часу – їх радість і біль, страждання і щасливу мить.