Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова
Тези наукових доповідей (повідомлень)
У другій половині ХІХ століття, за часи правління Олександра ІІ (1855 -1881) відбуваються найважливіші події в історії Російської імперії – найяскравіша з них скасування кріпацького права за указом Олександра ІІ від 19 лютого 1861 року. Крім цього, на початку 60-х років 19 ст. послідовно була запроваджена низка реформ: військова, судова, міського самоврядування (створені земства), фінансова реформа.
Головним поштовхом до здійснення реформ відіграла економічна вичерпаність кріпацтва, що супроводжувалось зростанням соціальної нестабільності, появою радикально налаштованих громадських діячів. Влада була змушена вдатися до рішучих дій з метою запобігання революції.
Програш у Кримській війні (1853-1856 р. р.) ще більше загострив найболючіші проблеми влади та суспільства цього періоду. Розвиток капіталізму, та розлад фінансів під час Кримської війни вимагали упорядкування всієї фінансової справи. Під час підготовки і проведення селянських реформ 1861 року виникла необхідність створення закладу Держбанку, при міністерстві фінансів головного викупного закладу. Всі відомства повинні були щорічно складати кошториси за запровадженою формою з докладним зазначенням витрат.
Державний бюджет після затвердження Державною Радою та імператором визначався як закон.
Треба зазначити, що фінансова реформа 1860 – х років була не послідовною та не настільки ефективною як передбачалась, зберігався основний податок “Подушная подать” Російської феодальної системи.
Але, все ж таки завдячуючи вищезазначеним реформам Росія вийшла на новий капіталістичний шлях свого розвитку. Грошова система держави цього періоду була визначена деякими особливостями. У грошовій системі існують труднощі з розміном паперових грошей на срібло чи золото. Влада шукає вихід, скорочує емісію паперових грошей, у 1857 році прилюдно були знищені кредитні білети на суму 60 мільйонів рублів. Але ці дії були безрезультатні. Також знижується проба срібної монети - рубля, полтини і 25 копійок. Розмінна срібна монета з 1860 р. карбувалась 72 проби, банківська – 83 1/3 проби.
У 1862 – 1863 рр. збільшився розмінний фонд казначейства завдяки черговій іноземній позики. Карбувалися монети зниженої проби на Страсбурзькому і Паризькому монетних дворах.
Металеве покриття державою паперових грошей скоротилось до 8,7%. З 1867 р. за наказом від 21 березня вміст срібла у розмінній монеті знижується до 50%, проба і тип розмінної та середньої монети залишається не змінною до 1917 р., на останніх двох монетах номінал позначався вже не словом, а цифрами і тільки на них вензель імператора (Олександра ІІ, Олександра ІІІ і Миколи ІІ) змінив герб. На монетах старших номіналів, вперше у російському мідному карбуванні було вжито часткове тиснення напису углиб.
Музейна колекція широко представляє цей період і має у своєму складі 216 мідних монет за часи правління Олександра ІІ, які представлені у вісьмох різних номіналах і карбувались на двох монетних дворах: «Е.М.» (Катеренбурзький монетний двір) і «С.П.Б.»(Санкт-Петербурзький монетний двір).
У колекції вісім монет номіналом «Деніжка» з гладким гуртом, які відкарбовані на Катеринбурзькому монетному дворі (2-1855 р., 1857р., 1858р., 2-1961р., 2-1862р.,) та «деніжка» 1859 р., що є монетою зразка 1855 р.
Дві монети номіналом «Полушка» з гладким гуртом Катеринбурзького монетного двору 1856 р. та 1859 р.
Три монети «1/4 копійки» з рубчастим гуртом, дві з них були відкарбовані на Катеринбурзькому монетному дворі 1868 р. і 1873 р. та одна монета 1877 р. на Санкт-Петербурзькому дворі.
П’ять монет номіналом «1/2 копійки», з рубчастим гуртом, по дві монети 1873 р. і 1868 р., одна монета 1879 р. з позначкою «С.П.Б.».
Монети номіналом «1 копійка» дуже широко представлені у колекції двох монетних дворів «С.П.Б.» і «Е.М.»: п’ять монет 1855 р. , по дві монети 1856р., 1857р., 1858р., чотири монети 1860 р., (на одному екземплярі монетний двір не зазначений, чи прочитати його неможливо у зв’язку зі станом їх збереження), дві монети 1862 р., по одній монеті 1863 р., 1865р., 1869р.,1880р.
Шістдесят одна монета номіналом «2 копійки». Одна монета 1855 р. з гладким гуртом була відкарбована на Катеринбурзкому монетному дворі, ця монета зразка 1849 р. По дві монети 1856р., 1858р.,1881р.,1876р.,1877р., три монети 1859 р., 1875р., п’ять монет 1860р., чотири з них були відкарбовані на Катеринбурзькому монетному дворі, а на одному екземплярі монетний двір не зазначений, чи прочитати його не можливо у зв’язку зі станом збереження. По одній монеті 1862р.,1866р.,1867р.,1870р.,1871р.,1872р.,1880 р. дві - 1863 р., по чотири монети – 1864, 1865р. р.,1878 р.,1879р.
Тридцять п’ять монет номіналом «3 копійки».По одній монеті 1859р., 1860р.,1861р.,1864р.,1866р., 1879р., 1881р., і «3 копійки» 1867р.,ця монета нового зразка. Відкарбовані були на Катеренбурзькому монетному дворі. Три монети 1868р. По дві монети Катеринбурзького монетного двору 1870р.,1872р.,1873р., 1875р. По три монети 1874р.,1868р.,1876р., 1877р., 1878р. і 1880 р.
Також колекція має шістдесят дві монети номіналом «5 копійок».По одній монеті 1858р. 1862р. 1865р., 1864р., 1867р., 1872р., а на одному екземплярі монетний двір не зазначений, чи прочитати його не можливо у зв’язку зі станом збереження. «5 копійок» 1867 р. з позначенням мінцмейстера «Н.-І.» (Микола Іосса), відкарбували на Санкт-Петербурзькому монетному дворі. По дві монети 1859р., 1860р., 1861р.,1863р., 1866р., 1874р., 1876р. По три монети 1868 р.,1869р., 1875р., 1877 р., «С.П.Б.», чотири монети 1870р. «Е.М.». П’ять монет 1873р. Шість монет - 1878р., сім – 1880р., чотири -1879р. Три монети 1881р. Всі ці монети карбувались на Санкт-Петербурзькому монетному дворі. На монеті «5 копійок» 1880р. є позначка мінцмейстера «Н.Ф.» (Микола Фоллендорф).
Також у музейної колекції три монети номіналом «20 копійок» 1868р.,1869р.,1870р., виготовлені з міді, але вони, на жаль, підробки, тому що монети номіналом «20 копійок» карбувались у той час лише у сріблі.
Більшою чи меншою кількістю, всі номінали мідних монет Олександра ІІ репрезентовані в музейній колекції, і разом зі срібними монетами вони можуть достойно представляти цей період. Але, на жаль, рідкісні мідні монети цього періоду за каталогом В. Узденікова “Монети Росії 1700 – 1917 рр.” відсутні.