Конференція, присвячена 75-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Останнім часом спостерігається підвищення наукового рівня праць, присвячених історії музейної справи в Україні, вивченню окремих колекцій, приділяється увага розробці теоретичних питань, категоріально-понятійного апарату музеєзнавства. Відомо, що рівень та глибина будь-якого дослідження залежить від ступеня розробки джерельної бази, що, у свою чергу, передбачає розширення кількісної позиції використаних джерел й удосконалення методів їх джерелознавчого аналізу.
Значним інформаційним потенціалом щодо висвітлення історії та історіографії музейної справи в Україні, а також історії окремих музеїв та колекцій, внеску в розвиток музеєзнавства окремих діячів, відзначається такий різновид писемних нарративних джерел, як-от приватне листування, що розпорошено по різних архівах, бібліотеках, музеях й зосереджено головним чином в особистих фондах.
У зв'язку з цим у вивченні історії музейної справи в Україні взагалі й на Слобожанщині зокрема заслуговує на увагу такий напрямок, як архівна евристика й подальший системний аналіз виявлених епістолярних джерел з метою синтезу структурної ("прихованої") інформації музеєзнавчого характеру.
Високим рівнем структурної інформації з даного питання відзначається комплекс епістолярної спадщини видатного українського музейного діяча академіка Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940) - славетного і неперевершеного дослідника історії запорізького козацтва, "енциклопедиста козаччини", який понад 30 років (1902-1933) очолював Катеринославський (з 1926 р.- Дніпропетровський) історичний музей і перетворив його на справжню скарбницю пам'яток української , передусім запорозької, старовини.
У відділі рукописів музею зберігається понад 6000 листів різних осіб до Яворницького; розроблена комплексна програма публікації цього масиву (побачив світ каталог "Епістолярна спадщина академіка Д.І.Яворницького"(Дніпропетровськ,1992), підготовлено до друку 1-й випуск листів вчених до Д.І.Яворницького).
Цінна інформація щодо історії музейної справи на Слобожанщині міститься в листах, що були одібрані Д.І.Яворницьким від В.О.Ба-бенка - археолога, етнографа, засновника Вовчанського музею на Харківщині; С.А.Таранушенка - визначного українського мистецтвознавця й музеєзнавця, співробітника Харківського музею українського мистецтва, дослідника архітектури Слобожанщини ХVІІ-ХVІІІ ст.; О.С.Федоровського - професора Харківського університету, директора археологічного музею; Р.С.Данковської - директора Музею Слобідської України ім. Г.С.Сковороди; М.А.Гедройця - співробітника Харківського художньо-історичного музею; М.О.Попова - професора Харківського університету та ін. Розвиток науки, культури, краєзнавства на Харківщині висвітлюється у листах відомих харківських вчених О.О.Потебні, М.Ф.Сумцова, Д.І.Багалія, Д.Л.Похилевича, Є.К.Рєдіна, О.Н.Синявського, М.Є.Халанського, М.А.Плевака, а також в листах істориків В.В.Дубровського, І.М.Прохоренка, О.Г.Водолажченко, В.Я.Дашкевича, музикознавця й етнографа В.П.Ступницького, літературознавця П.І.Тиховського, письменника і видавця М.Ф.Лободовського, краєзнавців й колекціонерів Ф.О.Дем-чинського, В.Ф.Колесника, М.П.Липенського, С.Ю.Клейна та багатьох інших.
Розглянуте листування віддзеркалює творчі стосунки діячів науки й культури Слобожанщини з академіком Д.І.Яворницьким, який народився на Харківщині. З цим краєм був міцно пов'язаний його життєвий та творчий шлях.
Таким чином, епістолярна спадщина Д.І.Яворницького є цінним джерелом з історії та історіографії музейної справи в Україні кінця ХІХ - 30-х рр. ХХ ст.