Пам'ятки народного мистецтва Слобожанщини у зібранні Харківського художнього музею. Походження. Атрибуція

Слобідська Україна відігравала важливу роль в житті України. Багато творів, присвячених історії Слобожанщини ХVІІ - ХІX ст., зберігається у музеях України. Активне їх збирання здійснювалося в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., завдяки чому в нашому місті  були створені Музей Слобідської України та Музей українського  мистецтва. Багаті зібрання цих музеїв були розформовані у сер. 30-х рр.Деякі з них, очевидно, були передані до Києва. Ті ж, які перейшли до зібрання Української картинної галереї (УКГ), втратили в ній свою пріоритетну роль.

В роки війни будинок УКГ було зруйновано німецькими окупантами, під час пожежі загинули тисячі музейних предметів. Та все ж частину колекції вдалося врятувати. Серед трьох тисяч  вивезених з міста творів мистецтва були і кілька десятків взірців вишивки Слобідської України. В цю групу пам'яток входять:

1.Взірці т.з. монастирського шиття (в основному, це подоли підрізників, фрагменти з взірців церковного вжитку, які виконувалися на білому або кольоровому полотні різнобарвним шовком; окремі елементи рослинних орнаментів вишивалися  золоченими або срібними нитками). Вони були розповсюджені по всій центральній Україні, у т.ч. і на Слобожанщині.

2.Взірці народної вишивки (насамперед, рушники). В Слобідській Україні улюбленим мотивом було "дерево життя", перетворене в красиву гілку з різноманітними орнаментальними доповненнями.

На жаль, мистецтвознавчі дослідження з цієї теми  обмежуються, в основному, тільки фіксацією певної групи пам'яток. Серйозних, заснованих на науковому підході, узагальнюючих праць, присвячених цій темі, практично немає.

Велика роль в розробці цієї теми належала С.А.Таранушенко (1885 - 1976), вченому, збирачу та досліднику українського мистецтва, який у 1922 - 1933 рр. керував Музеєм українського мистецтва у Харкові.

С.А.Таранушенко була написана книга "Пам'ятки мистецтва Старої Слобожанщини", де він давав методичні рекомендації з питань вивчення спадщини мистецтва Слобожанщини. Але, аналізуючи художні властивості виробів, виявляв велику обережність в узагальнюючих висновках про стильову своєрідність.

До недавнього часу в мистецтвознавчій литературі народне мистецтво Слобожанщини розглядалося, в основному, в контексті всієї історії України. Як правило, вказувалося на існування промислів та подавався опис пам'яток мистецтва.

У 80-ті рр. українські мистецтвознавці знову повернулися  до проблем вивчення мистецтва Слобожанщини ХVІІІ - ХІХ ст.      У результаті проведення наукової систематизації фондів та  атрибуційної роботи у Харківському художньому музеї були виявлені цікаві взірці вишивки Слобідської України.