Фізична культура в учбових закладах Харківщини в ХІХ - на початку ХХ ст.

ХІХ ст. стало періодом формування та розвитку розгалуженої сітки початкових, середніх та вищих учбових закладів в Україні. Фізичне виховання у початковій школі в першій половині ХІХ ст. практично було відсутнім. В той же час в університетах та  гімназіях статути передбачали фізвиховання як необов'язковий  предмет. Праця викладачів цих дисциплін оплачувалася з коштів, що поступали, як правило, від учнів. Ще у 1802 р. засновник першого на сході України Харківського університету В.Н.Каразін на губернських дворянських зборах висловив побажання мати 9 відділень в структурі цього учбового закладу, в тому числі "приятных искусств"(малювання, музика, танці, фехтування, верхова їзда). У 1804 р. з ініціативи першого попечителя Харківського учбового округу С.О.Потоцького було відкрито фехтувальний клас для майбутнього університету, а в 1807 р.  почалося навчання студентів верховій їзді.

Реформи, які розпочалися у 60-х рр. ХІХ ст., не обминули й  систему  світської освіти. Після проведення шкільної реформи в 1864 р. у середніх учбових закладах викладання гімнастики для бажаючих у позаурочний час значно розширилося. У 1873 р. з'явилося "Руководство гимнастике для сельских и народных  школ", яке мало за мету перш за все підготовку хлопчиків до  майбутньої військової служби. У 1876 р. загальний гімнастичний урок за вказівкою міністерства народної освіти було введено для всіх учбових закладів і проводився він на великій перерві. У 1889 р. гімнастика була введена як обов'язковий предмет у  цивільних учбових закладах, незабаром було надруковано і його програму. Наприклад, у нижчих навчальних закладах гімнастику планувалося проводити після уроків по три часи на тиждень. Крім  того, рекомендувалися гімнастичні прогулянки. Дівчинки від уроків  гімнастики звільнялися, для хлопчиків вони були обов'язкові. Втім, це рішення з різних причин далеко не всюди було виконано.

На початку ХХ ст. поступово зростає увага до всіляких  "смотрів". Так, зокрема, 9 вересня 1912 р. у Харкові відбулися гімнастичні змагання учнів середніх учбових закладів та народних училищ, які були присвячені 100-річчю Вітчизняної війни 1812 р. Цікавий матеріал, який характеризує стан фізичного виховання, надає листування з цього приводу. Запропонований  перелік  вправ був не під силу учнівським командам. Інспектори 1-го та 3-го міських училищ пропонували директору народних училищ Харківської губернії виступ учнів з фізичними вправами, які б поєднували  елементи сокольської гімнастики з елементами стройової підготовки. Інспектор 2-го училища прямо писав про те, що у подвідомчому йому навчальному закладі гімнастика не складає самостійного  предмета, а викладається у зв'язку з військовим строєм. І в  цьому відношенні інспектори фактично звітували про виконання міністерських розпоряджень, бо у надісланих циркулярах викладання військового строю визнавалося "мерою в высшей степени полезною и желательною". Відбувається становлення військової гімнастики. В 1912 р. в Харківській губернії вона викладалася в 50 церковно- парафіяльних школах. Кульмінацією такої політики у дореволюційні часи стали міроприємства по "мобілізації спорту" з початком першої світової війни.

Таким чином, саме ХІХ ст. стало періодом виникнення  фізичного виховання як складової частини загальноосвітнього процесу в школах України всіх ступенів.