Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства
Тези наукових доповідей (повідомлень)
Активний розвиток інформаційних технологій, засобів масової комунікації, зокрема глобальних інформаційних мереж, постійне зростання інформаційного наповнення мережі матеріалами з різних галузей знань і збільшення ролі, які відіграють ці процеси в житті сучасної людини, ставлять питання як щодо теоретичного, філософського осмислення даних процесів, зокрема, в рамках актуалізованого поняття «інформаційне суспільство» [20], так і щодо практичного використання нових можливостей у практиці, зокрема, музейній. Сучасні системи масової комунікації, які забезпечують доступ до постійно зростаючої лавини інформації, мають безпосереднє відношення до музею як науково-дослідного та культурно-освітнього закладу [16]. Можливості, які надають дані технології та створені на їх основі комунікаційні системи, сприяють реалізації діяльності музею як науково-дослідного характеру, так і в царині популяризації колекцій та залучення громадян до надбань культурної спадщини, що є складовою культурно-освітнього напряму діяльності музею. Тож роль, яку відіграють дані комунікаційні системи у сучасному суспільстві та перспективи їх подальшого розвитку і, в той же час, незначне використання представлених можливостей у музейній практиці, роблять розгляд даної теми актуальним.
В першу чергу, увагу хотілось би звернути увагу на використання можливостей даних комунікаційних систем при створенні музейних виставок та експозицій, та, зважаючи на рівень інформаційного наповнення українського сегменту системи, виставок з сучасної історії, як періоду, інформаційне освітлення якого в інформаційних мережах, на даний час, є відносно вищим, порівняно з іншими періодами історії. Представлені в мережі ресурси дають змогу спростити певні моменти роботи наукового співробітника та сприяють залученню у практику більшого кола матеріалів.
На етапі наукового дослідження теми, мережеві ресурси спрощують роботу з науковими публікаціями. Тут реалізуються як додаткові засоби роботи з традиційними науковими публікаціями, так і забезпечують доступ до відносно нової їх форми – електронних публікацій, в тому числі, археографічного характеру. Останнє сприяє становленню такого поняття як інтернет-археографія – новітнього розділу відповідної дисципліни [17].
Зараз, через недостатній розвиток українського сегменту мережі, навіть у порівнянні з російським, кількість ресурсів, що працюють у даному напрямку недостатня і представлена, в першу чергу, ресурсами провідних наукових бібліотек, хоч і тут, здебільшого, вони знаходиться на етапі становлення. Однак, питання щодо активного впровадження електронних інформаційних технологій в практику сучасних бібліотек є нагальним, а електронний спосіб фіксації інформації уже й самими фахівцями називається таким, що має бути визначальним у характеристиці нинішнього етапу в історії формування фондів бібліотек [7, с. 232].
Одним з перших та найбільш розвинутих сервісів, реалізованих на бібліотечних ресурсах є системи електронних каталогів та картотек, які допомагають при роботі з науковою літературою, тож мають стати в нагоді і під час наукового вивчення теми в ході підготовки музейної виставки. Подібні електронні каталоги створені, наприклад, на сайті Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка [6], Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна [5], Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [11] та ін. Функціонал електронних каталогів, здебільшого, дає змогу провести пошук літератури за різними пошуковими запитами та зробити електронне замовлення необхідної літератури. Іноді функціонують і додаткові сервіси, що сприяють зручній роботі з літературою.
Так, в електронному каталозі ХДНБ ім. В.Г. Короленка реалізований пошук книг, газет і журналів за вихідними даними, темами чи ключовими словами, а також, окремою функцією, реалізована можливість перегляду нових надходжень до бібліотеки за кожен місяць. Також, на сайті бібліотеки діє Корпоративна віртуальна довідкова служба наукових бібліотек Харкова Учасниками цього проекту, крім ХДНБ ім. В.Г. Короленка, ЦНБ ХНУ ім. В.Н.Каразіна є Центр науково-гуманітарної інформації Харківського гуманітарного університету «Народна Українська академія», Наукова бібліотека Харківського національного університету радіоелектроніки, Харківська міська музично-театральна бібліотека ім. К.С. Станіславського. Сервіс надає змогу користувачам безкоштовно отримати відповідь на запит щодо переліку літератури з певної теми та наявності цієї літератури в бібліотеках, повного бібліографічного опису та шифру зберігання окремих примірників, отримати консультацію щодо використання бібліотечних фондів та іншу пов’язану інформацію. Також на сайті бібліотеки діє Служба попереднього замовлення документів [19], за допомогою якої можна замовити на певний день відібрану для вивчення літературу. Подібна служба діє і на сайті ЦНБ ХНУ ім. В. Н. Каразіна [5].
Певним централізованим ресурсом в системі електронного представлення каталогів наукових бібліотек можна назвати ресурс «Бібліотеки України», засновником якого є ТОВ «Асоціація «ІРБІС Україна» [2], де реалізовано доступ до електронний каталогів та повнотекстових баз даних вибраних бібліотек України та Росії.
До недоліків подібних каталогів можна віднести їх неповноту – до електронного каталогу, здебільшого, внесена лише література, яка надійшла до бібліотеки в останні десятиліття.
Якщо попит користувачів на ці сервіси, через свою специфіку, має певні територіальні обмеження, то інші електронні сервіси, представлені на сайтах бібліотек, характеризуються більшим універсалізмом. Так, поряд з електронними каталогами, провідні бібліотеки розпочинають роботу зі створення на своїх сайтах електронних бібліотек – зібрання електронних примірників публікацій з вільним доступом користувачів до них. Однак, здебільшого, робота над створенням таких збірок перебуває лише на початковому етапі і кількість представлених там робіт незначна.
Наприклад, сайт НБУ ім. В.І. Вернадського крім системи електронних каталогів та картотек та додаткових сервісів, що спрощують пошук необхідної літератури, зокрема, реалізованої системи пошуку в реферативній базі даних "Україніка наукова" (представлені надходження з 1998 р.), пропонує електронний фонд окремих тематичних та видових зібрань публікацій [4]. Тут представлені електронна бібліотека авторефератів дисертацій, захищених в Україні з 1998 р., репозитарій електронних версій книг, що містить наукову, освітню та художню літературу, надану авторами, розділ наукової періодики, де містяться електронні версії періодичних друкованих наукових фахових видань, які, відповідно до Положення про Вищу атестаційну комісію України та Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, мають передаватися на зберігання до НБУ ім. В.І.Вернадського. Водночас, в останньому випадку, матеріали не завжди розміщуються регулярно, тож останні примірники та більш повний архів попередніх видань частіше можна знайти на сайтах організацій-засновників. Наприклад, досить повний архів номерів Українського історичного журналу, - видання Інституту історії України НАН України, розміщений на сайті установи [10].
Для дослідження сучасної історії в нагоді також стануть представлені на сайті НБУ ім. В.І. Вернадського матеріали Фонду Президентів України [21], служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади – «орієнтовані на задоволення інформаційно-аналітичних запитів органів державної влади всіх рівнів, громадських організацій, економічних структур, наукових працівників, які цікавляться суспільствознавчою тематикою» [18], зокрема, бюлетень оперативної інформації електронних видань «Резонанс», що виходить двічі на тиждень і висвітлює діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, де «у стислій формі аналізуються актуальні питання міжнародного співробітництва та суспільно-політичного життя, економічний стан та правові відносини в Україні» [18], інформаційно-аналітичний журнал «Україна: події, факти, коментарі», що займається висвітленням та аналізом найактуальніших подій суспільного життя та ін.
Значний пласт джерел з сучасної історії, здебільшого законодавчого характеру, міститься на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування. Так, тексти чинних нормативно-правових актів (а також їх попередні редакції), видані Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України та іншими виконавчими органами влади, а також міжнародних договорів, ратифікованих Україною можна знайти на електронному ресурсі Верховної Ради України «Законодавство України» [9]. Також, на сайті Верховної Ради можна знайти тексти законопроектів, стенограми пленарних засідань та іншу інформацію, пов’язану з діяльністю даного органу влади.
На сайтах відповідних органів влади та місцевого самоврядування розміщені нормативно-правові акти, видані цими органами та інші матеріали, пов’язані з їх діяльністю. Наприклад, звертаючись до органів місцевого самоврядування Харківщини, можна назвати «Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради» [8] та базу даних нормативно-правових документів Харківської обласної ради [1].
Необхідну статистичну інформацію, зазвичай можна отримати, в межах всієї України, – на сайті Державної служби статистики України [3], а більш конкретну, для окремих регіонів, – на сайтах відповідних підрозділів установи.
Значні можливості щодо пошуку інформації надає прийнятий 13 січня 2011 року Закон України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якого громадянин може направити звернення щодо публічної інформації («інформація, отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації») [15]. На сайтах відповідних органів влади створені спеціальні розділи, тож необхідний запит можна направити прямо з сайту.
Значний пласт матеріалів міститься на сайтах, створених окремими установами, організаціями чи просто волонтерами. Серед сайтів, які створені недержавними установами і які можуть стати в нагоді при вивченні сучасної історії, можна, наприклад, назвати сайти організацій соціологічної спрямованості.
Сайти засобів масової інформації, інтернет-видань та інформаційних агентств загальнодержавного та регіонального характеру містять актуальну новинарну інформацію, аналітичні статті суспільно-політичного, економічного чи культурницького характеру та ін. матеріали. На подібних сайтах часто є можливість ознайомитись з архівом публікацій за попередній період, що також стане при нагоді в ході дослідження періоду.
Важливим для музейної роботи є також те, що поряд з нарративною інформацією, на цих сайтах міститься значна кількість фото та відеоматеріалів, що висвітлюють конкретні події. Це дає змогу музейному співробітнику оцінити можливість використання окремих матеріалів в музейній роботі та звернутись до авторів з запитом щодо музейного використання їх матеріалів та, при необхідності, запросити додаткові матеріали з даної теми.
Поряд із сайтами історичної направленості діють і сайти суто музейного характеру, матеріали яких також є важливими для підготовки виставок. Поряд з сайтами окремих музеїв, на яких можна в певних межах ознайомитись з діяльністю цих закладів, оцінити особливості експозиційного висвітлення досліджуваного нами періоду та реалізовані тут новаторські рішення, існують і сайти більш широкого напряму. В першу чергу, слід назвати сайт «Музейний простір України» [13], де поряд з довідковою (наприклад, на сайті створена база даних українських музеїв, де міститься коротка інформація про кожен заклад, його контакти, інтернет-ресурси і т.п.), новинарною інформацією чи анонсами важливих подій в галузі, містяться цікаві аналітичні матеріали та наукові публікації відповідної тематики. Поряд з ним існують окремі як українські так і російські ресурси музейницької тематики, де розміщені різноманітні тематичні матеріали. Наприклад, на сайті «Музеологія» [14], що є проектом кафедри музеології Російського державного гуманітарного університету міститься досить цікава електронна бібліотека музеологічної літератури як російською, так і іншими мовами.
Під час роботи над побудовою виставок з сучасної історії не можна оминути сайти окремих підприємств, організацій та закладів, які дають змогу отримати актуальну інформацію щодо поточної діяльності, а також історії, ознайомитись з важливими подіями їх сьогодення, що має значення під час пошуку експонатів, а також отримати контакти для зв’язку з їх представниками, або зв’язатись через мережеві ресурси.
Під час вивчення сучасного періоду історії зацікавлення у співробітників можуть викликати також і сайти неформальних об’єднань чи інших мережевих спільнот, що об’єднують користувачів за певним колом інтересів. Розміщенні тут матеріали сприяють більш повному вивченню життя людини в сучасному суспільстві, погляду на сучасність під іншими кутами. В той же час, розміщені на сайтах матеріали можуть становити цінність для музейної діяльності. Наприклад, під час пошуку фотографій сучасного Харкова в нагоді може стати мережева спільнота харківських фотографів [22], де відбувається спілкування професійних фотографів та фотографів-любителів міста, викладаються їх роботи і т.п. Ознайомлення з матеріалами ресурсу може як надати додаткову інформацію щодо певних сторін висвітлення буття сучасного міста, так і познайомити з цікавими роботами, які потенційно можуть бути використані в музеї. В цьому випадку можна тут же налагодити контакт з авторами з питання можливого використання їх робіт, а, при необхідності, і подальшої співпраці.
Таким чином, використання нових можливостей, що надає швидкий розвиток інформаційних технологій та мереж, в певній мірі спрощує роботу наукових співробітників, водночас відносно низький рівень розвитку українського сегменту не дає можливості використати переваги нових технологій у повній мірі.
Література
1. База даних нормативно-правових документів Харківської обласної ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ts.lica.com.ua/
2. Бібліотеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://e-catalog.name/
3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/
4. Електронний фонд (тематичні та видові зібрання публікацій) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html
5. Електронний каталог та замовлення Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.univer.kharkov.ua/phpopac/index.php?lang=ua
6. Електронний каталог Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/cgi-bin/wcatalog/irbis?LNG=uk&C21COM=F&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR=
7. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства [Текст] / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, В. М. Горовий та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2011. – 248 с.
8. Єдиний міський реєстр актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://doc.citynet.kharkov.ua/uk/profile
9. Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws
10. Інститут історії України НАН. Електронна бібліотека. Український історичний журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/index.php?litera&askAbout=journal
11. Каталоги та картотеки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/db/library_db.html
12. Корпоративна віртуальна довідкова служба наукових бібліотек Харкова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/online/index.php
13. Музейний простір України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prostir.museum/
14. Музеология. Проект кафедры музеологии РГГУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://museolog.rsuh.ru/elektronnye_publikatsyi.html
15. Про доступ до публічної інформації [Електронний ресурс] : закон України від 13.01.2011 № 2939-VI / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2939-17
16. Про музеї та музейну справу [Електронний ресурс] : закон України від 29.06.1995 № 249/95-ВР / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249/95-вр
17. Папакін Г.В. Сучасна українська інтернет-археографія: основні форми та джерела електронних публікацій [Текст] / Г.В. Папакін // Український історичний журнал. – 2010. – № 5. – С. 153-166.
18. Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/siaz.html
19. Служба попереднього замовлення документів Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/order/index.php
20. Степанов В. Ю. Інформаційне суспільство: концептуальний аспект філософії [Текст] / В. Ю. Степанов // Культура України : збірник наукових праць / Міністерство культури і туризму України, Харківська державна академія культури ; за заг. ред. В. М. Шейка. – Випуск 31. – Харків : ХДАК, 2010. – С. 98-106.
21. Фонд Президентів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/fond/fpu/publ.html.
22. Харьков в фотографиях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kharkov-photo.livejournal.com/