Відродження слобожанської писанки – невичерпне джерело культурних надбань в учбовому процесі

Бондаренко Вікторія В’ячеславівна, Ікол Іван Михайлович

Четверті Сумцовські читання : матеріали наукової конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження Є. К. Рєдіна, 18 квітня 1998 р. – Х., 1999.

Проблеми і перспективи підготовки творчої особистості художника тісно пов’язані з питанням учбового процесу.

Кафедра “Інтер’єр та обладнання” в учбовому процесі ставить своїм завданням навчити студентів художньої грамоти, розумінню об’єктивних закономірностей у творчості, сприяє формуванню художнього світогляду митця.

Невичерпним джерелом в учбовому процесі підготовки художників має стати вивчення народного мистецтва. Чільне місце в народній творчості, яке нерозривно пов’язане із життям і побутом українського народу, належить декоративному розпису. У його предвіковічних образах, динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої чарівної природи, особливості побуту і щедрість душі народу.

Одним із напрямків використання в учбовому процесі народного мистецтва є вивчення традицій розвитку, композиційної побудови української писанки. Зародившись в сиву давнину, вона своїми чарівними символами впливала на покоління не одне століття.

Вивчаючи писанку, маємо можливість продовжити життя цьому дивовижному мистецтву з його символами та багатою орнаментикою. Традиція розмальовувати навесні яйця у слов’янських народів сягає часів епохи язичества і пов’язана з комплексом весняної обрядовості.

Багатство малюнка і орнаментальної композиції маємо в народних писанках. Вони цінні як мистецькі речі, і в наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичний зміст, а й мистецтво. В орнамені писанок можна простежити за довгим і складним шляхом розвитку українського орнаменту.

Писанкарством займалися в усіх регіонах України. Але за історичних обставин в деяких регіонах України цей вид мистецтва був в занепаді. До такого регіону відноситься і Харківська область.

Настали інші часи, часи відродження народного мистецтва, в тому числі і писанкарства.

В учбовому процесі студентам надається можливість вивчення і втілення в життя цього виду мистецтва. На сьогоднішній день ми можемо відродити писанку не тільки Харківського регіону, але і Слобожанщини, тільки по літературним джерелам, а також відшукати і ті села, райони, в яких жили і працювали писанкарі.

Маємо надію, що майбутні молоді митці після закінчення інституту продовжать цю почесну місію пошуків відродження орнаментальних мотивів писанок Слобожанщини.

Результат цих учбових завдань полягає не тільки у вивченні орнаментальних композицій писанок, а також у підготовці до подальших творчих пошуків у роботі над тематичною композицією, яка необхідна в декоративному рішенні об’ємного простору інтер’єра.

Дослідження орнаментальних мотивів писанок дає підставу вважати, що народна писанка живе, позитивно впливає на учбовий процес і є невичерпним джерелом краси.