Харківський історичний музей
Замовлення екскурсій
 +38(057)7313568

Матеріали Василя Яковича Юр'єва, вченого-селекціонера у збірці Харківського історичного музею

Панченко Алла Володимирівна

2000

Шості Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 80-річчю Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, 14 квітня 2000 р. – Х. : [Видавництво ХДАДТУ], 2000.

Юр'єв Василь Якович - видатний український вчений, один з фундаторів вітчизняної селекції та насінництва, академік АН УРСР (1945 р.), заслужений діяч науки УРСР (1949 р.), двічі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1954 рр.), лауреат Державної премії (1949 р.).

Народився Василь Якович Юр'єв 21 лютого 1879 р. у селі Іванівська Вірга Нижньо-Ломівського повіту Пензенської губернії в сім'ї збіднілих дворян. Початкову освіту отримав у Нижньо-Ломівському міському чотирикласному училищі, яке скінчив у 1892 році. З 1893 року навчався у середньому Марийському земельному училищі, одночасно підробляючи чорноробом у земельних партіях або репетитором. По закінченні училища у 1899 році, поступив у Ново-Олександрійський інститут сільського господарства і лісництва Люблінської губернії (зараз Харківський державний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва). Але восени 1901 року за участь у студентському страйку був виключений з інституту. Того ж року призваний до армії. Після звільнення у запас у 1903 році В.Я.Юр'єв повертається де інституту, який закінчує у 1905 році. Після закінчення інституту працює повітовим агрономом у Пензенській губернії.

Практичний досвід приводить Юр'єва до висновку про необхідність перебудови вітчизняного землеробства. Одночасно він розуміє обмеженість можливостей повітового агронома у справі розвитку сільського господарства. Тому, коли у "Південноросійській сільськогосподарській газеті" з'явилася об'ява, що для нової селекційної станції, яка відкрилася поблизу Харкова, "потрібні агрономи, які пройшли курс вищої школи і мають достатні практичні навики", В.Я.Юр'єв, не вагаючись, посилає заяву до Харківської селекційної станції з проханням прийняти його на роботу. Незабаром він одержує повідомлення, що його зараховано до штату. Юр'єв стає третім науковим співробітником станції. У грудні 1909 року він переїжджає до Харкова, і з цього часу все його життя пов'язане з Харківською селекційною станцією та селекційною наукою взагалі.

Селекційна наука в ті часи робила перші кроки. Питання методики, техніки селекційної роботи були не розроблені. В.Я. Юр'єв згадував:

"Доводилось експериментувати, винаходити, самим наштовхуватися у процесі роботи на нові й нові питання, розв’язувати їх, помилятися, вчитися на цих помилках і приходити до несподіваних висновків. Так поступово створювалися методи селекційної роботи, відкривалися нові на зміну застарілим, створювалася селекційна наука". Перші підсумки цієї роботи були підведені на 1-шому Всеросійському з'їзді діячів по селекції сільськогосподарських наук і насінництва. В.Я. Юр'єв виступив на з'їзді з двома доповідями, у яких докладно виклав завдання і методи роботи селекційних станцій та зазначив, що всю їх наукову роботу треба підпорядковувати потребам практичного сільського господарства.

З метою вивчення методів селекції у 1912 році В.Я. Юр'єв виїжджає у відрядження до Швеції, Канади, США. Звідти, крім збагаченого досвіду, він привозить насіння та літературу з селекції, якої майже не було на той час у Росії.

З початком першої світової війни Д.Я. Юр'єв був мобілізований і пробув у діючій армії до грудня 1917 року. У 1918 році він знов стає до своєї роботи на Харківській селекційній станції.

У 20-30 рр. В.Я Юр'єв наполегливо працює над виведенням нових сортів зернових культур. У ці роки йому вдається створити свої найкращі сорти: озимої пшениці - Феррігінеум 1239, Мільтрум 120, Альбідум 676 (Юр'євка), Еритросперміум 917, ярої пшениці - Мільтрум 162, безоста Карлівська, Гордеїформе 802, ячменю - Євроопеум 353/133, вівса - Харківський 596, кукурудзи - Харківська 23, Харківська біла зубовидна тощо.

Одночасно він розробляє такі питання селекції, як вихідний матеріал, добір родинних пар для схрещування, визначення найбільш раціональних методів випробування сортів на різних етапах селекційного процесу. Розроблені ним методи оцінки сортів на зимостійкість, посухостійкість, стійкість до полягання, хвороб, шкідників знайшли загальне визнання та широке застосування у роботі наукових і селекційних закладів усієї країни. А застосований вперше В.Я. Юр'євим у 1926 році метод посіву насіння озимої пшениці у спеціальні ящики для вивчення зимостійкості сортів увійшов у світову селекційну науку як метод Юр'єва.

Відзначаючи значний вклад Юр'єва В.Я. у селекційну науку, Вища атестаційна комісія у 1935 році присвоїла йому вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації.

Поряд із науково-дослідною роботою, Юр'єв проводив велику педагогічну роботу. Починаючи з 1937 року, він був незмінним керівником кафедри селекції та насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. У 1940 році під редакцією В.Я. Юр'єва вийшов перший підручник "Загальна селекція і насінництво польових культур", який став основою для підготовки спеціалістів сільського господарства з цієї галузі.

Під час Великої Вітчизняної війни Харківська селекційна станція була евакуйована спочатку у м. Камишин Саратовської обл., потім у Челябінськ. В.Я. Юр'єв, який на той час займав посаду заступника директора з наукової частини, продовжує селекційно-насінницьку роботу, пристосовуючи її до умов і потреб Уралу. Після визволення Харкова Юр'єв В.Я. організує перевезення обладнання до рідного міста, дбає про відновлення наукової бази, розгортає селекційну роботу, намагаючись у найменш короткий час досягти довоєнного виробництва насіння і забезпечення ним господарстві області.

У 1944 році В.Я. Юр'єв очолює Харківську селекційну станцію, а з 1946 року стає першим директором створеного на базі станції Українського інституту генетики і селекції АН УРСР (реорганізований у 1956 році в Український науково-дослідний інститут рослинництва, селекції і генетики).

Незважаючи на вік, вчений продовжує вести велику організаційну, науково-дослідну, педагогічну та громадсько-політичну роботу. Під його керівництвом для всебічної оцінки селекційного матеріалу створюються лабораторії фізіології, технології, біохімії, генетики, цитології, мікробіології, агрохімії тощо. За його участю сільськогосподарський інститут ім .В.В. Докучаєва по відділенню селекції та насінництва випустив близько 500 чоловік. Його перу належить понад 80 наукових праць. В.Я. Юр'єв особисто та у співавторстві із своїми співробітниками створив 21 високоврожайний сорт з семи основних зернових культур. За видатні заслуги у розвитку сільськогосподарської науки вчений був нагороджений 26 урядовими нагородами. Серед них - дві Зірки Героя Соціалістичної Праці, п'ять орденів Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора, орден "Знак Пошани" тощо. У 1960 році було прийняте рішення про спорудження бронзового бюста В.Я. Юр'єва на його батьківщині. Але вчений звернувся до уряду з проханням поставити бюст у Харкові, місті, з яким він зв'язував усе своє життя.

Помер В.Я. Юр'єв 8 лютого 1962 року.

За роки, що пройшли з того часу, збагатилася теорія селекції, з'явилися нові методи, змінилася техніка проведення робіт, але юр'євські принципи і до цього часу актуальні та мають значну цінність для теорії і практики селекційної роботи.

Вшановуючи пам'ять про вченого. Рада Міністрів УРСР доручила Українській академії сільськогосподарських наук протягом 1962-1964 рр. видати наукові твори В.Я.Юр'єва. Його ім'я було присвоєне Українському ордена Леніна науково-дослідному інституту рослинництва, селекції та генетики в Харкові, насінницькому радгоспу у Великобурлукському районі, а також одній з вулиць нашого міста. У 1965 році Академія наук УРСР для Увічнення пам'яті академіка В.Я. Юр'єва встановила премію імені видатного вченого. Лауреатами цієї премії можуть бути вчені, які збагатили науку в галузі генетики, створили нові методи акліматизації, селекції і гібридизації рослин і тварин, вивели нові високоврожайні сорти сільськогосподарських культур і високопродуктивних тварин.

Пам'ять про академіка В.Я.Юр'єва зберігає і Харківський історичний музей. Перші матеріали з цієї теми надійшли до фондів музею у жовтні ювілейного для інституту рослинництва, селекції і генетики 1959 році. Тоді разом з документами та фотокартками інших вчених були передані адрес В.Я.Юр'єву на честь 80-ти річчя від дня народження від колективу Полтавської сільськогосподарської дослідної станції (Д-10748) та три його фотокартки (ОФ-24654, ОФ-22565, ОФ-22612). Після смерті вченого, у травні 1962 року, до колекції музею надійшли його нагороди: дві Золоті медалі "Серп і молот" (ОМЗ-2821, ОМЗ-2822), п'ять орденів Леніна (ОМЗ-2817, ОМЗ-2818, ОМЗ-2819, ОМЗ-2820, ОМЗ-2820 "А"), два ордени Трудового Червоного Прапора (ОМЗ- 2814, ОМЗ-2815), орден "Знак Пошани" (ОМЗ-2816), медаль "За трудову доблесть у роки Великої Вітчизняної війни" (ОМЗ-2812), дві Великі Золоті медалі Виставки досягнень сільського господарства (ОМЗ-2821, ОМЗ-2822), значок Лауреата Державної премії 2 ст. (ОМЗ-2813), значок Депутата Верховної Ради УРСР. Того ж року сином академіка К.В.Юр'євим до музею були передані особисті речі вченого, як то: піджак (вст. 8814), письмове приладдя (Р-382), настольна лампа (М-1650), окуляри (Р-381), авторучка (Р-380), олівниця (М-1650), два олівці (вст. 8814). З 1983 року у музеї зберігається книга "Василь Якович Юр'єв", яка була написана його учнями, вченими інституту рослинництва, селекції і генетики. У 1999 році цю колекцію доповнили дві ксерокопії: з авторського свідоцтва та супровідного листа до авторського свідоцтва В.Я. Юр'єва за виведений сорт ярого ячменю "Ювілейний".

Як бачимо, це досить велика та різноманітна колекція. Але не можна не відмітити, що серед цих матеріалів нема жодної, навіть друкарської, не кажучи вже про рукописну, наукової праці вченого, в той час як написано їх було понад 80. Нема жодного нагородного документа, який засвідчує його досягнення у галузі селекції. Відсутні в колекції і його біографічні матеріали. Отже, маємо шукати шляхи для заповнення цих білих плям, щоб мати якомога більш повну картину про життя цієї значної та яскравої людини.